05.11.09р. Справа № 9/147-09
За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ
до Відповідача-1 Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
до Відповідача - 2 Закрите акціонерне товариство "Укренерготранс", м.Дніпропетровськ
Третя особа-1 на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відкрите акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровська область
Третя особа-2 на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Ресурс", м.Дніпропетровськ
Третя особа-3 на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім "Євразресурс" Україна”, м.Дніпропетровськ
Третя особа-4 на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна вагонна компанія", м.Київ
про стягнення 436 200 грн.
Суддя Подобєд І.М.
При секретарі судового засідання-помічник судді Целіковська О.А.
Представники:
Від позивача -Сінєвіч В.В., ю/к, довіреність № 408 від 01.01.09р.
- Трусова О.Г., нач. сектору, довіреність № 354 від 01.01.09р.
Від відповідача 1 - Субач Л.М., інженер-претензіоніст, довіреність №52-16/114 від
23.12.08р.
Від відповідача 2 -Клівасов А.О., представник, довіреність від 03.11.08р.
Від третьої особи-1 - Кузьменко Ю.М. - юрисконсульт, довіреність №153 від 31.12.08р.
Від третьої особи-2 - представник не з'явився
Від третьої особи-3 - представник не з'явився
Від третьої особи-4 - представник не з'явився
ДП "Придніпровська залізниця" звернулося у квітні 2009 року із позовом до ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та до ЗАТ "Укренерготранс", в якому просить господарський суд стягнути з обох відповідачів солідарно на свою користь грошові кошти в сумі 436200,00 грн., нарахованих за відмову ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від прийняття 60 вагонів, які простоювали на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці за період з 13.10.08р. по 03.12.08р., у тому числі: суму 412128,00 грн. плати за користування вагонами (з ПДВ) та суму 24072,00 грн. - збір за зберігання вантажу (з ПДВ). Обґрунтовує свої позовні вимоги складеними залізницею актами загальної форми №№ 8588, 8324, 8591, 8339, 8589, 8327, 8603, 8379, дорожніми відомостями №№ 41864963, 45381357, 45383369, 45384602, 41865103, 45519804, 45519805, 45519806, 45519807, 45519808, 45519809, 45519810, 45519811, 45519812, 45519814, 45519793, накопичувальною карткою №08129001 та розрахунками, здійсненими відповідно до Статуту залізниць України, Правил користування вагонами і контейнерами, Правил зберігання вантажів, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво №1), Наказів Міністерства транспорту та зв'язку України та відповідних телеграм тощо. Вважає, що ВАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” були порушені вимоги ст. 46 Статуту залізниць України, відповідно до яких одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу, а ЗАТ „Укренерготранс”, як експедитор, за дорученням якого на адресу ВАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” спрямовувались вагони та в подальшому було здійснено їх переадресацію, не виконав свого обов'язку зі сплати всіх належних залізниці платежів по станції Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці, чим допустили порушення своїх господарських зобов'язань, встановлених Господарським кодексом України.
Відповідач-1 позов не визнає. Обґрунтовує свої заперечення посиланням на неправомірність дій Позивача та Відповідача-2 по забезпеченню Відповідача-1 порожніми вагонами при наявності відмови останнього, що підтверджується заліковими картками по планах перевезень протягом жовтня -листопада 2008 року. Вказує на розбіжність даних Позивача із інформацією, зазначеною у наказі № М-718 від 03.12.08р. (59 вагонів замість 60, по яких Позивач здійснив нарахування), дорожніх відомостях №№ 45383369, 45384602 (посилання на різні накладні).
Відповідач-2 у відзив на позов вказує, що Позивачем неправомірно здійснене нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів за період з 20.11.08р. по 27.11.08р., оскільки в цей період вагони не простоювали на ст. Кривий Ріг, у зв'язку із чим позовні вимоги завищені на суму 184132,80 грн. (по нарахуванню плати за користування вагонами на 177336,00 грн. та по нарахуванню збору за зберігання вантажів на суму 6796,80 грн.). Вказує на те, що в порушення вимог Статуту залізниць України одержувач - ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відмовився прийняти і вивезти частину вантажу в кількості 60 вагонів, що надійшов на його адресу. Окрім того вказує, що за період з жовтня по листопад 2008р. ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не виконало план перевезення вантажів, в приватних вагонах, що знаходяться в оперуванні ЗАТ "Укренерготранс", внаслідок чого недовантажено 284 приватні вагони. Також вважає, що Позивачем невірно здійснено розрахунок плати за користування вагонами та збору та зберігання вантажів, та неправомірно завищено суму позовних вимог та надані Позивачем акти складені з порушенням вимог, встановлених чинним законодавством України, зокрема в деяких актах (№ 8324, № 8327, № 8339, № 8379) відсутні час початку простою вагонів та час закінчення простою вагонів. Просить визнати ЗАТ "Укренерготранс" неналежним відповідачем у справі та просить відмовити Позивачу в позові в частині стягнення з ЗАТ "Укренерготранс" плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів, що виникли за час простою вагонів на коліях ст. Кривий Ріг.
Позивач надав заперечення на відзиви відповідачів, в яких вказує на те, що відповідальність за планування перевезень вантажів у власних вагонах покладається саме на відправника, а відповідальність за забезпечення вантажовідправників приватними вагонами покладається на власника вагонів. Вказує, що відсутність в наданих заявках та планах вагонів власності Відповідача-2 не перешкоджало Відповідачу-1 надати додаткові заявки на перевезення вантажу у цих власних вагонах, а також при умові недовантаження до затверджених планів Відповідач-1 не відповідав би за невиконання плану. Наголошує на тому, що залізниця не мала права не приймати спірні вагони до перевезення від Відповідача-2, відповідно до умов укладеного із останнім договору №ПР/м-07107/НЮп від 31.01.07р. про організацію перевезень вантажів по залізницях України, оскільки відправниками були надані залізниці накладні (комплект перевізних документів) на відправлення спірних власних вагонів у відповідності до ст. 23 Статуту залізниць України, заповнені належним чином. Вказує, що на залізницю не надходили листи від Відповідача-1 про відмову від спірних вагонів власності ТОВ „ІВК”. Вважає, що навіть при умові отримання таких листів-відмов залізниця все одно не має права не доставити ввірений вантаж до пункту призначення, а переадресувати власні вагони до іншого вантажоодержувача може тільки по заявці власника вагонів. Вказує, що вагон №53597365 також прибув на станцію Кривий Ріг Придніпровської до вантажоодержувача ВАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” по відправці №18244 та теж переадресовувався на станцію Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці по наказу №М-718, тому посилання Відповідача-1 щодо відсутності спірного вагону є безпідставними. Щодо вагонів №53565461 та №52734852 вказує, що дійсно спочатку були забрані Відповідачем-1 а потім повернуті залізниці у зв'язку із технічною несправністю однак після їх огляду ці вагони 19.10.08р. були повторно подані Відповідачу-1 під навантаження але у зв'язку із відмовою комбінату прийняти дані вагони, вони були затримані на коліях станції Кривий Ріг Придніпровської залізниця, про що складені акти загальної форми №8339 та №8591 від 19.10.08р. Вказує на безпідставність посилань Відповідача-1 на положення ч. 3 ст. 310 Господарського кодексу України, оскільки вважає, що згідно ст. 47 Статуту залізниць України та ч. 2 ст. 310 Господарського кодексу України одержувач може відмовитись від прийняття вантажу лише у разі, коли якість вантажу через псування або пошкодження змінилася настільки, що виключає можливість повного або часткового його використання. Вказує також на безпідставність посилань Відповідача-2 на неправильність нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів на спірні вагони в період з 20.11.2008р. по 27.11.2008р., які знаходились у цей період часу на станції Моїсєєвка Придніпровської залізниці, оскільки звільнення від плати за користування власними вагонами та збору за зберігання вантажів передбачено лише за умови перебування таких вагонів на під'їзних коліях вантажовласників, у той час як спірні вагони весь час перебували на коліях, які належать залізниці. Звертає увагу на те, що Відповідач-2, як експедитор, відповідно до п. 2.2.3 договору №ПР/м-07107/НЮп від 31.01.07р. про організацію перевезень вантажів по залізницях України зобов'язався забезпечувати передоплату тарифу, а також додаткових платежів і додаткових зборів, що виникають при здійсненні перевезень запланованого обсягу вантажів, а відповідно до листа №3.4-1018 від 03.12.08р. про переадресування спірних вагонів гарантував проведення такої оплати зі свого особового рахунку по Тех.-ПД, проте належним чином не виконав своїх зобов'язань.
До участі у справі були залучені треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” - Третя особа-1, ТОВ Компанія "Ресурс" - Третя особа-2, ТОВ - "Торговий дім "Євразресурс" Україна” - Третя особа-3 та ТОВ "Інвестиційна вагонна компанія" - Третя особа-4.
Третя особа-1 (ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”) у своїх поясненнях вказує, що доручень ДП "Придніпровська залізниця" та ЗАТ "Укренерготранс" про направлення у спірному періоді на адресу ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів, зазначених в позовній заяві, ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" не надавав. Стосовно відносин з ЗАТ "Укренерготранс" між ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (Клієнт) та ЗАТ "Укренерготранс" (Експедитор) був укладений договір № 01.10.2/7/27-1040-02 від 03.03.07р., за якими Експедитор зобов'язується за плату виконати або організувати виконання визначених Договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів в наданих Експедитором приватних вагонах. Згідно п.2.2.1 договору про організацію перевезень № 27-1040-02 здійснення організації перевезень вантажів у приватних вагонах, Експедитор провадить виходячи з поточних можливостей виконання організації перевезень вантажів. Стосовно своїх відносин з ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вказує, що не мав договірних відносин з постачання вантажів з Відповідачем-1 на спірний період.
Відповідач - 2 зі своєї сторони надав до судової справи додаткові пояснення, в яких вказує на такі, що не відповідають дійсності, а тому не підлягають прийняттю судом пояснення Третьої особи-1 про не надходження з боку ЗАТ "Укренерготранс" на адресу ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” листів-погоджень про прийняття заявок на перевезення до виконання (відповідно до п. 2.2.1. Договору) та на не направлення на адресу ЗАТ "Укренерготранс" заявок № М29-2998 від 30.09.2008р. та №М29-3267 від 12.11.2008р. в строки, передбачені п. 8.2. Договору.
Третя особа-2 (ТОВ Компанія "Ресурс") вказує, що в період з 13.10.08р. по 03.12.08р. вона була у договірних відносинах із Відповідачем-1 та Третьою особою-1. Вказує, що на підставі договору поставки №2429Д(1) від 07.11.08р. придбало у Відповідача-1 на умовах: FCA (станція Дніпродзержинськ, вантажоотримувач Третя особа-1) товар, вказаний у специфікаціях до договору. Цей товар в подальшому на тих же умовах був поставлений Третій особі-1 відповідно до умов договору поставки №54-11/08/28-1767-02 від 10.11.08р. Вказує також, що при цьому ТОВ Компанія „Ресурс” не організовувало і не мало відношення до планування і організації перевезень вантажу, не вносило жодних корегувань до планів перевезення, витрат по сплаті транспортних тарифів не несло. Просить розглянути справу без участі свого представника.
Третя особа-3 (ТОВ „Торговий дім "Євразресурс" Україна”) надіслало клопотання від 04.11.09р. про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою уповноваженого представника, яке відхиляється судом у зв'язку із повторним невиконанням цим учасником судового процесу вимог суду про надання письмових пояснень у справі.
Третя особа-4 (ТОВ "Інвестиційна вагонна компанія") пояснила суду, що планування та організацію перевезень вантажів належних їй власних вагонах здійснювало безпосередньо ЗАТ "Укренергоресурс", яке здійснювало оперативне управління цими вагонами. ТОВ "Інвестиційна вагонна компанія" зі своєї сторони в плануванні перевезень та в перевізному процесі участі не приймало, самостійно вносити корективи до планів перевезень вантажів не могло, оскільки подання планів до залізниць та внесення коректив до них є виключною компетенцією вантажовласників. Просить розглянути справу без участі свого представника.
Строк вирішення спору продовжувався за клопотанням сторін до 01.12.2009р.
В судовому засіданні 05.11.2009р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши надані докази, господарський суд -
встановив:
Відкрите акціонерне товариство “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (надалі - Відповідач-1) є виробником залізорудного концентрату (ЗРК).
Відкрите акціонерне товариство „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” (надалі -Третя особа-1) використовує залізорудний концентрат (ЗРК) виробництва Відповідача-1 у своєму металургійному виробництві.
Перевезення залізорудного концентрату (ЗРК) на підприємство Третьої особи-1 здійснюється залізницею - Державним підприємством „Придніпровська залізниця” (надалі -Позивач) у вагонах власності залізниці, власних вагонах Відповідача-1 та вагонах інших власників.
У жовтні-листопаді 2008 року Відповідач-1 здійснював відвантаження залізорудного концентрату (ЗРК) на адресу Третьої особи-1 за вказівками Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія „Ресурс” (надалі -Третя особа-2). При цьому безпосередньо між Відповідачем-1 та Третьою особою-1 договір про постачання залізорудного концентрату у жовтні-листопаді 2008 року не укладався.
Третя особа-2 отримувала товар - залізорудний концентрат від Відповідача-1 за договором поставки №2429Д(1) від 07.11.08р. на умовах: FCA (станція Дніпродзержинськ, одержувач -ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”, який в подальшому поставлявся нею на тих же умовах Третій особі-1 відповідно до умов договору поставки №54-11/08/28-1767-02 від 10.11.08р., внаслідок чого Третя особа-2 не планувала і не організовувала перевезення зазначеного вантажу, не вносило корегувань до планів перевезення та не несла витрати по сплаті за перевезення цього вантажу залізницею.
Третя особа-1 зі своєї сторони при плануванні та організації залізничних перевезень користувалась послугами експедитора - Закритого акціонерного товариства „Укренерготранс” (надалі -Відповідач-2) відповідно до умов укладеного між цими особами договору про надання послуг транспортного експедирування №01.10.2/7/27-1040-02 від 03.03.2007р.
За умовами договору №01.10.2/7/27-1040-02 від 03.03.2007р. Відповідач-2, як експедитор, зобов'язався за заявками, в інтересах та за рахунок Третьої особи-1 надати або організувати надання послуг пов'язаних з перевезенням вантажів Третьої особи-1 в приватних вагонах, наданих експедитором -Відповідачем-2.
30.09.2008р. за вихідним номером №М029-2998 на адресу Відповідача-2 від Третьої особи-1 надійшла заявка на надання послуг за Договором №01.10.2/7/27-1040-02 від 03.03.2007р., відповідно до якої Третя особа-1 просила організувати перевезення на адресу Третьої особи-1 залізорудного концентрату (ЗРК) виробництва Відповідача-1 зі ст. Кривий Ріг з 01.10.2008р. по 12.10.2008р. -1 маршрут щодобово.
12.11.2008р. за вихідним номером №М029-3267 на адресу Відповідача-2 від Третьої особи-1 надійшла заявка на надання послуг за Договором №01.10.2/7/27-1040-02 від 03.03.2007р., відповідно до якої Третя особа-1 просила організувати перевезення на адресу Третьої особи-1 залізорудного концентрату (ЗРК) виробництва Відповідача-1 зі ст. Кривий Ріг з 18.11.2008р. по 30.11.2008р. -2 маршрут щодоби.
На виконання замовлень Третьої особи-1 в період з 13.10.2008р. по 11.11.2008р. на адресу Відповідача-1 Відповідачем-2 направлялись порожні вагони, як вантаж на власних осях, для подальшого їх навантаження залізорудним концентратом (ЗРК) і направлення на адресу Третьої особи-1.
Як вбачається із пояснень Відповідача-1, ця особа самостійно здійснювала планування обсягів своїх залізничних перевезень у відповідності з затвердженими залізницею планами перевезень та декадними заявками в порядку ст. ст. 17-21 Статуту залізниць України, а тому враховуючи, що Відповідач-1 також не має договірних відносин з Відповідачем-2, здійснював відвантаження продукції у вагони, які знаходились під управлінням цього оператора тільки у 2-х випадках: 1) за наявності підтвердження вантажовідправника на відвантаження продукції у вказаних вагонах та 2) при прибутті на адресу Відповідача-1 вантажів в вагонах, оператором котрих є Відповідач-2, з дозволу останнього використати їх під подвійну операцію.
Як вбачається із телеграми від 10.10.2008р. та листа №52-40/441 від 10.10.2008р., які були направлені Відповідачем-1 на адресу Позивача, Криворізької дирекції залізничних перевезень, Третьої особи-1, Відповідача-2 та інших власників вагонів (ДП „Трансгарант Україна”, ТОВ „Українське промислове агентство”), Відповідач-1 повідомив про те, що 11, 12 і 13 жовтня 2008 року продукція залізорудного концентрату на адресу Третьої особи-1 відвантажуватися у власних та орендованих вагонах не буде, такі вагони під навантаження прийматися не будуть і забезпечення рухомим складом необхідно здійснювати тільки у відповідності із заявками Відповідача-1 на перевезення.
Листами №52-40/450 від 21.10.2008р. та №52-40/7455 від 22.10.2008р., які були адресовані Позивачу, Криворізькій дирекції залізничних перевезень та Відповідачу-2, Відповідач-1 також повідомляв, що за станом на 22.10.2008р. по станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці простоюють 95 порожніх вагонів, що знаходяться в управлінні Відповідача-2, які прибули згідно первинних документів на адресу Відповідача-1, які, враховуючи на вищевказані листи Відповідача-1 із повідомленням про тимчасове припинення відвантаження залізорудного концентрату в адресу Третьої особи-1, Відповідач-1 запропонував відправити на адресу інших вантажоотримувачів, а забезпечення рухомим складом Відповідача-2 здійснювати тільки у відповідності з заявкою Відповідача-1 на перевезення. Попередив, що штрафи, виставлені Позивачем на Відповідача-1, будуть пред'являтися Відповідачу-2.
Листом за №52-40/451а від 23.10.2008р. Відповідач-1 повідомив Позивача, Криворізьку дирекцію залізничних перевезень, Відповідача-2 та інших власників вагонів (ДП „Трансгарант Україна”, ТОВ „Українське промислове агентство”) про те, що в листопаді 2008 року відвантаження залізорудного концентрату (ЗРК) на адресу Третьої особи-1 буде здійснювати у власних вагонах, у зв'язку із достатньою кількістю рухомого складу власності ВАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” і для запобігання безцільного простоювання рухомий склад інших власників під завантаження не направляти.
Листом №52-40/464 від 11.11.2008р. Відповідач-1 повідомив Позивача, Криворізьку дирекцію залізничних перевезень та Відповідача-2 про те, що по станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці довгий час простоюють порожні вагони, котрі знаходяться в управлінні Відповідача-2 та прибули, згідно первинних документів, на адресу Відповідача-1, за які Укрзалізниця пред'являє штрафи підприємству Відповідача-1 та про те, що на листопад 2008 року вантажоотримувачем не заявлені плани в ДП „Укрзалізниця” під відвантаження залізорудної сировини на станцію Дніпродзержинськ в адресу Третьої особи-1 в вагонах, котрі знаходяться в управлінні Відповідача-2, а також просив вагони, котрі знаходяться в управлінні Відповідача-2, відправити на адресу інших вантажоотримувачів.
Листом № 52-40/470 від 19.11.2008р. Відповідач-1 повідомив Позивача, Криворізьку дирекцію залізничних перевезень, Відповідача-2 та ДП „Трансгарант Україна”, що 13.11.2008р. Відповідачем-1 зроблена заявка плану перевезень на грудень 2008 року у рухомому складі власності ВАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, просив не направляти в свою адресу рухомий склад інших власників (ЗАТ „Укренерготранс”, ДП „Трансгарант Україна”, ТОВ „Українське промислове агентство”).
Відповідач-2 зі своєї сторони, будучи оператором рухомого складу власності Товариства з обмеженою відповідальністю „ІВК” (надалі -Третя особа-4), не зважаючи на відмову Відповідача-1, продовжував на протязі жовтня і листопада 2008 року надсилати на адресу Відповідача-1 порожні вагони з різних станцій Придніпровської та Одеської залізниць: Нікополь, Камишева Бухта, Дніпродзержинськ, Нікель-Побужський тощо відповідно до затверджених планів перевезень вантажів на жовтень та листопад 2008 року.
Так, відповідно до десятиденних заявок на жовтень 2008 року, Відповідач-1 замовив залізниці перевезення у вагонах, що знаходяться в оперуванні Відповідача-2, наступну кількість вагонів:
- десятиденна заявка №102/4 від 02.10.2008р. на період з 01.10.2008р. по 10.10.2008р. -220 приватних вагонів;
- десятиденна заявка №102/4 від 07.10.2008р. на період з т11.10.2008р. по 20.10.2008р. -165 приватних вагонів;
- десятиденна заявка №102/4 від 17.10.2008р. на період з 21.10.2008р. по 31.10.2008р. -272 приватні вагони.
Всього в жовтні місяці Відповідачем-1 заявлено до перевезення вантажів в 657 приватних вагонах, що знаходяться в оперування Відповідача-2.
Однак, як вбачається із Облікової картки про виконання плану перевезень №102/4 за жовтень 2008 року, Відповідачем-1 здійснено перевезення в 376 приватних вагонах, що знаходяться в оперуванні Відповідача-2, тобто недовантажено 281 приватний вагон, які були замовлені під перевезення вантажу і направлені Відповідачем-2 на адресу Відповідача-1.
Відповідно до десятиденних заявок на листопад 2008 року Відповідач-1 замовив залізниці перевезення у вагонах, що знаходяться в оперуванні Відповідача-2, наступну кількість вагонів:
- десятиденна заявка №102/10 від 14.11.2008р. на 12.11.2008р. під навантаження заплановано 19 приватних вагонів;
- десятиденна заявка №102/16 від 14.11.2008р. на 16.11.2008р. під навантаження заплановано 10 приватних вагонів;
- десятиденна заявка №102/20 від 18.11.2008р. на 18.11.2008р. під навантаження заплановано 27 приватних вагонів;
- десятиденна заявка №26/08 від 23.11.2008р. на 23.11.2008р. під навантаження заплановано 45 приватних вагонів.
Як вбачається із Облікових карток про виконання плану перевезень вантажів №102/10, 102/16, №102/20 в листопаді 2008 року вищевказані заявки №102/10 від 14.11.2008р., №102/16 від 14.11.2008р. та №102/20 від 18.11.2008р. -виконані у повному обсязі, а за десятиденною заявкою №26/08 недовиконаний план перевезень вантажів в приватних вагонах, що знаходяться в оперуванні Відповідача-2, у кількості 3-х вагонів.
Всього за період з жовтня по листопад 2008 року Відповідачем-1 не були навантажені 284 приватні вагони, що знаходяться в оперуванні Відповідача-2, тобто недовиконаний заявлений та узгоджений план перевезень.
Позивач зі своєї сторони, маючи затверджені ним заявки Відповідача-1 на перевезення, приймав від Відповідача-2 порожні вагони і направляв їх на адресу Відповідача-1.
Так на адресу Відповідача-1 надійшли вагони № 53597720, 53597365, 53575205, 53575684, 53575643, 53590998, 53777512, 53596870, 53777777, 53777603, 53777876, 53572178, 53518130, 53516969, 53548566, 53517819, 53548384, 53517314, 53572335, 53565461, 53572467, 53517348, 53575759, 53465860, 53565321, 52728979, 53572079, 53565545, 53548913, 53447652, 52876836, 53564886, 52984978, 52735065, 52728508, 52728110, 52728003, 52725736, 52734852, 53565123, 52725348, 52725298, 52749330, 53465894, 53516985, 52740750, 52726098, 52738465, 53583993, 52749165, 52749348, 53465878, 53581997, 53582698, 56940893, 52878410, 52878295, 52740982, 56941792,
52740370 власності Третьої особи-4, оператором яких є Відповідач-2, що підтверджується відповідними дорожніми відомостями на маршрут або групу вагонів.
Позивачем було надано додатково до матеріалів судової справи дорожню відомість по відправці №18244, у зв'язку із чим доводи Відповідачів про не надходження вагону №53597365 відхиляються судом, як такі, що спростовані належними доказами.
Відповідач-1 зі своєї сторони відмовився від приймання спірних вагонів, за виключенням двох вагонів №53565461 та № 52734852.
Вищевказані два вагони №53565461 та №52734852 спочатку були взяті на облік Відповідачем-1 15.10.2008р. о 14:55 год., але в подальшому були передані в порожньому стані залізниці 17.10.2008р. в 13:30 год. по відомості плати за користування вагонами №17106492, як такі, що потребують технічного обслуговуванння. Після ремонту цих вагонів Відповідач-1 також відмовив Позивачу у їх прийнятті під завантаження, тому згідно до актів загальної форми від 19.10.2008р. №8339 та №8591 ці вагони в числі інших власних вагонів були поставлені Позивачем на простій 19.10.2008р. о 9:00 год. по причині відмови Відповідача-1 від їх прийняття.
Таким чином, в результаті відмови Відповідача-1 в прийманні вагонів вищевказані вагони простоювали на коліях залізниці з 13.10.2008р. по 03.12.2008р., з 14.10.2008р. по 03.12.2008р., з 19.10.2008р. по 03.12.2008р., з 11.11.2008р. по 03.12.2008р., про що Позивачем на ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці були складені відповідні акти загальної форми №№8588, 8324, 8591, 8339, 8589, 8327, 8603, 8379.
Як вказує Відповідач-1 у зазначених вище дорожніх відомостях маються наступні розбіжності:
- в дорожній відомості №45383369 на переадресування вагону №52734852 вказано, що відправником є Відповідач-1 і прибув цей вагон за залізничною накладною №45162581, у той час як в акті загальної форми №8591 від 19.10.2008р. вказана залізнична накладна №45384602 від 03.12.2008р;
- в дорожній відомості №45384602 на переадресування 6-ти вагонів: №№53548384, 53565461, 52876863, 52728110, 53581997, 56940893 вказано, що відправником є Відповідач-1 і ці вагони прибули за залізничною накладною №41864958, у той час як в акті загальної форми №8591 від 19.10.2008р. вказана залізнична накладна №45384602.
Проте ці розбіжності свідчать лише про технічні помилки у оформленні перевізних документів, тому не можуть бути вплинути на правову оцінку спірних правовідносин.
Із матеріалів судової справи також вбачається, що з 20.11.2008р. без згоди відправника, одержувача -Відповідача-1 або експедитора -Відповідача-2 частина зазначених вагонів, була відправлена Позивачем зі ст. Кривий Ріг на ст. Моісєєвка, звідки ці вагони були повернуті на ст. Кривий Ріг лише 27.11.2008р.
Так факт відправлення 20.11.2008р. вагонів зі ст. Кривий Ріг підтверджується наявними в матеріалах справи Актами загальної форми №8588, 8589, №8591 та №8603, у яких зазначається час простою вагонів, за який складений акт з 13.10.2008р. по 20.11.2008р, після чого дата 20.11.2008р. закреслена та написана інша дата - 03.12.2008р. Відсутність зазначених вагонів на ст. Кривий Ріг з 20.11.2008р. по 27.11.2008р. додатково підтверджується даними вказаними в даних Головного інформаційно-обчислювального центру Укрзалізниці про прибуття та передислокацію вагонів.
Згідно ст. ст. 36, 46, 119 Статуту залізниць України, за час затримки спірних вагонів на коліях станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, Позивачем були нараховані додаткові збори на загальну суму 506047,20 грн. (з ПДВ), в тому числі плати за користування вагонами на суму 476028,00 грн. (з ПДВ) та збору за зберігання вантажів на суму 30019,20 грн. (з ПДВ).
Розрахунок суми плати за користування вагонами, що підлягає стягненню, проводився Позивачем згідно ставок плати, затверджених на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 818 від 07.07.2008р.
Розрахунок збору за зберігання вантажів, що підлягає стягненню, проводився Позивачем згідно Тарифного керівництва № 1 Розділ 2 п.2 та телеграми № 000158/ЦМ від 15.08.2008р.
Як пояснив Відповідач-2, після 27.11.2008р., тобто після повернення вагонів на ст. Кривий Ріг і отримання телефонного повідомлення з Криворізької дирекції про відмову Відповідача-1 від приймання вагонів під навантаження, зважаючи на термінову необхідність їх переадресування у зв'язку із тривалим простоєм через відмову одержувача цих вагонів - Відповідача-1 в їх прийнятті, Відповідач-1 вимушений був вжити термінових заходів щодо переадресування вагонів.
З 03.12.2008р. на підставі листа № 3.4-1018 від 03.12.08, наданого Відповідачем-2, зазначені вагони були переадресовані Відповідачем-2 на станцію Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці новому одержувачу Третій особі-1 зі сплатою всіх належних залізниці платежів по станції Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці з особового рахунку Відповідача-2 № 9001668 по Тех.-ПД.
На підставі накопичувальної картки №08129001, складеної станцією Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці, додаткові збори, нараховані залізницею по зазначених вагонах, були списані лише частково з особового рахунку Відповідача-2 на загальну суму 69847,20 грн. (з ПДВ) - за час узгодження та оформлення документів на переадресування вагонів з 27.11.2008р. по 03.12.2008р, оскільки представник Відповідача-2 підписав вищевказану накопичувальну картку з зауваженням та не надав згоди на стягнення нарахованих платежів в повному обсязі.
Таким чином, залишок несплаченої суми заборгованості по платежам, які були нараховані за затримку власних вагонів та зберігання вантажу по станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що підлягає стягненню, за розрахунками Позивача становить суму 436200,00 грн. (506047,20 грн. - 69847,20 грн. =436200,00 грн.).
Доказів про добровільну сплату на користь Позивача зазначеної суми 436200,00 грн. заборгованості жоден з Відповідачів суду на час розгляду даної справи не надав.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача до Відповідача-1 підлягають задоволенню, а у позовних вимог до Відповідача-2 слід відмовити з наступних підстав.
Як свідчать встановлені обставини, між учасниками спірних правовідносин склались господарські відносини, що виникають із залізничних перевезень, які за відсутності окремого загального договору між Позивачем та Відповідачем-1 щодо зазначених перевезень порожніх вагонів, мають регулюватися чинним законодавством, зокрема Цивільним і Господарським кодексами України, Статутом залізниць України та відповідними Правилами.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу). Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ч.5 ст. 307 Господарського суду України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту України Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Відповідно до ст. 22 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу.
Відповідно до ч.1 ст. 46 Статуту залізниць України, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Частиною 2 ст. 46 Статуту залізниць України встановлено, що вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.
Відповідно до п. 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.10.2004р. за №1316/9915, порожні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі „найменування вантажу” вказується „власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)”.
Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами із сплатою провізної плати, мають правовий статус „вантажу”, і залізниця не має права розпоряджатись цими вимогами на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов'язана доставити такі вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має відносно залізниці права та обов'язки передбачені Статутом залізниць України.
Як зазначено у відповідних дорожніх відомостях на маршрут або групу вагонів відправниками вказаних порожніх вагонів виступали різні особи, а одержувачем по всіх цих перевізних документах був вказаний Відповідач-1.
Виходячи із вищенаведених положень законодавства, порожні вагони, котрі були направлені на адресу Відповідача-1 їх відправниками за вказівкою Відповідача-2 є вантажем. Відповідач-1 у свою чергу є одержувачем цього вантажу, а тому має права та несе обов'язки встановлені ст. ст. 46, 47 Статуту залізниць України.
Так, згідно ч. 3 ст. 46 Статуту залізниць України, за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до ч.1 ст. 47 Статуту залізниць України, у разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання.
Частиною 2 ст. 47 Статуту залізниць України встановлено, що одержувач може відмовитись від прийняття вантажу лише у разі, коли якість вантажу через псування або пошкодження змінилася настільки, що виключається можливість повного або часткового його використання.
Як встановлено в судових засіданнях причиною відмови Відповідача-1 від прийняття зазначених вагонів стала зменшення обсягів відвантаження продукції на адресу Третьої особи-1, а відтак і менша потреба у порожніх вагонах, оскільки в першу чергу використовувались власні вагони Відповідача-1 та Укрзалізниці, та відсутність у Відповідача-1 можливості прийняти на свої під'їзні колії зазначену кількість порожніх вагонів без створення перешкод у своєму виробництві.
Отже, наведені Відповідачем-1 причини відмови від прийняття зазначених вагонів не є такими, що надають цій особі законне право відмовитись від прийняття вантажу.
Таким чином, відмовившись від приймання зазначених вагонів вантажоодержувач - ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” порушив вимоги ст. 46 Статуту залізниць України.
Як свідчать надані до матеріалів даної справи десятиденні заявки та облікові картки за жовтень-листопад 2008 року Відповідач-1 неналежним чином виконав вищенаведені вимоги Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів, що спричинило з його вини простоювання вагонів на ст. Кривий Ріг та ст. Моїсєєвка, які обліковувались по ст. Кривий Ріг.
Статтею 44 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця може на заяву відправника, одержувача змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (переадресувати вантаж), з оплатою витрат за договірним тарифом. За час затримки вагонів (контейнерів) в очікуванні переадресування справляється плата, встановлена згідно із статтею 119 цього Статуту. Час затримки обчислюється з моменту, коли минуло дві години після повідомлення про прибуття вантажу.
Відповідно до п. 1 Правил переадресування вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.09.2001р. за № 794/5985, переадресування здійснюється за заявою відправника, одержувача або експедитора.
Отже, як Відповідач-1 так і Відповідач-2 мали право здійснити переадресування зазначених вагонів, але таким прав скористався лише Відповідач-2.
Згідно ст. 45 Статуту залізниць України, в усіх випадках зміни одержувача або станції призначення вантажу підприємство, організація, громадяни, за заявою яких здійснено таку зміну, є відповідальними перед попереднім одержувачем за наслідки такої зміни і зобов'язані відрегулювати розрахунки між відправниками, попередніми адресатами та фактичними одержувачами.
Відповідно до п. 6.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, встановлено, що місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремими замовленнями та за погодженням з власником вагонів.
Отже, забезпечення вантажовідправників приватними (власними) вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів.
Доказів про існування такого договору між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 або між Відповідачем-1 та Третьою особою-1 суду під час розгляду даної справи не надано.
Як свідчать вище встановлені обставини Відповідач-1 не замовляв та не узгоджував кількість необхідних йому у спірному періоді вагонів ані з їх власником -Третьою особою-4, ані з їх оператором -Відповідачем-2, а лише подавав заявки безпосередньо до Позивача, у яких вказував заплановану до відправки кількість вагонів, як власних так і інших власників: Укрзалізниці та інших власників тощо.
Частиною 3 ст. 47 Статуту залізниць України встановлено, що відповідальність за псування і пошкодження вантажу, що сталися через його несвоєчасне вивантаження і вивезення одержувачем, а також через затримку вагонів на залізничних під'їзних коліях і станціях з його вини, несе одержувач.
Таким чином, за вищевказаних обставин саме на Відповідача-1, з вини якого сталась затримка зазначених вагонів на коліях і станціях залізниці, внаслідок не дотримання узгоджених планів перевезень та відмови від прийняття вантажу (порожніх вагонів), має бути покладено майнову відповідальність, встановлену вищевказаними положеннями ст. ст. 46, 47 Статуту залізниць України.
Водночас, наведені вище положення ст. ст. 44, 45 Статуту залізниць України передбачають право відправника та одержувача змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (переадресувати вантаж), з оплатою витрат за договірним тарифом та плати за час затримки вагонів (контейнерів) в очікуванні переадресування. При цьому в усіх випадках зміни одержувача або станції призначення вантажу підприємство, організація, громадяни, за заявою яких здійснено таку зміну, є відповідальними перед попереднім одержувачем за наслідки такої зміни і зобов'язані відрегулювати розрахунки між відправниками, попередніми адресатами та фактичними одержувачами.
Отже, у даному випадку за час затримки вагонів спірних вагонів в очікуванні переадресування відповідальною має бути також і особа, яка в подальшому здійснила їх переадресування -тобто Відповідач-2, але не перед Позивачем, а перед відправниками зазначених вагонів, попереднім адресатом та фактичними їх одержувачами.
Згідно до приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 23 Господарського процесуального кодексу України, позов може бути подано до кількох відповідачів. Кожний з відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що Відповідач-1 неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед Позивачем з прийняття на його замовлення порожніх вагонів, чим порушив вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача-1 суми 436200,00 грн. заборгованості, у тому числі: суми 412128,00 грн. плати за користування вагонами та суми 24072,00 грн. збору за зберігання вантажу -є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо позовних вимог Позивача до Відповідача-2, то із встановлених вище судом обставин видно, що згідно до положень чинного законодавства у Відповідача-2 не виникло ані самостійних, ані солідарних із Відповідачем-1 цивільних та господарських зобов'язань перед Позивачем зі сплати зазначених грошових коштів, а тому у цих позовних вимогах до Відповідача-2 слід відмовити, як необґрунтованих.
Судові витрати у справі покладаються на Відповідача-1, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Державного підприємства „Придніпровська залізниця” до Відкритого акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” на користь Державного підприємства „Придніпровська залізниця” суму 436200 грн. заборгованості, 4362 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У позові Державного підприємства „Придніпровська залізниця” до Закритого акціонерного товариства „Укренерготранс” відмовити повністю.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.М. Подобєд
Рішення підписано- 23.11.09р.