"23" листопада 2009 р. Справа № 03/149-38
за позовом Підприємства зі 100% іноземною інвестицією “УРСА”, м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕРГО-ВОЛИНЬ”, м. Луцьк
про стягнення 195 176 грн. 23 коп. основного боргу, відсотків за користування чужими коштами та інфляційних втрат
Суддя Сініцина Л.М.
Представники
від позивача: Євтєхов Є.А. - представник, дов. в справі
від відповідача: Тиможинський С.А. -адвокат, дов. в справі
Суть спору: Підприємство зі 100% іноземною інвестицією “УРСА” просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕРГО-ВОЛИНЬ” 195 176 грн. 23 коп. (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог), в т.ч. 152 723,31 грн. - основний борг та 42 452,92 грн. -штрафні санкції, проценти за користування чужими грошовими коштами та інфляційні втрати за договором поставки №9 від 03.01.2008р.
Відповідач відзиву на позовну заяву згідно статті 59 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суду не подав, в судове засідання представник не з'явився.
В клопотанні від 23.11.2009р. відповідач посилається на фінансову скруту, фінансову кризу, просить розстрочити виконання рішення суду на 8 місяців починаючи з грудня 2009 р.; зменшити нараховані санкції на половину у зв'язку із важким фінансовим станом підприємства, що підтверджується фінансовими звітами та кредитним договором (а.с.60-69).
Із досліджених наявних матеріалів справи, пояснень представника позивача, господарський суд, -
03.01.2008р. між Підприємством зі 100% іноземною інвестицією “УРСА” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕРГО-ВОЛИНЬ” (покупець) був укладений договір поставки №9(а.с.16-21).
Згідно розділу 2 договору постачальник зобов'язується поставити у строк та на умовах, визначених даним договором товари, найменування, кількість, якість, строк поставки яких визначається в специфікаціях, що є додатками і невід'ємною частиною договору; покупець зобов'язується прийняти товари та оплатити їх (а.с.16).
Постачальник - Підприємство зі 100% іноземною інвестицією “УРСА” свої зобов'язання виконало і в період з 15.09.2008р. по 01.10.2008р. передало покупцю - Товариству з обмеженою відповідальністю “ЕРГО-ВОЛИНЬ” товар на загальну суму 152 723 грн. 31 коп., що підтверджується видатковими накладними від 15.09.2008р.; 26.09.2008р. і від 01.10.2008р. (а.с.22-27) та довіреностями до них (а.с.28-33).
Відповідно до пункту 3.3 розділу 3 договору поставки оплата товарів здійснюється протягом 30 днів з дати виставлення рахунку (а.с.17). Крім того, в кожній видатковій накладній зазначається термін оплати товару (а.с.22-27).
Однак, покупець свої зобов'язання за договором поставки не виконав, за поставлений товар своєчасно не розрахувався.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На день розгляду справи в суді основний борг в сумі 152 723 грн. 31 коп. доведений матеріалами справи та підлягає до стягнення.
Пунктом 3.4. розділу 3 договору поставки передбачено, що за затримку у здійсненні платежу нараховується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день затримки (а.с.17).
Як вбачається з розрахунку основної заборгованості, штрафних санкцій, процентів за користування чужими коштами та інфляційних втрат за договором поставки станом на 24.09.2009р. позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 16.10.2008р. по 30.04.2009р. в сумі 18 276 грн. 59 коп. (а.с.34).
Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач в заяві про зменшення позовних вимог від 09.11.2009р. просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 19 972 грн. 35 коп. згідно помісячного розрахунку (а.с.46-51), а також просить стягнути 3% річних за період з 16.10.2008р. по 24.09.2009р. в сумі 4 203 грн. 98 коп. (а.с.34-35).
В клопотанні від 23.11.2009р., яке представник підтримав в судовому засіданні, відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на 8 місяців починаючи з грудня 2009 р.; зменшити нараховані санкції на половину у зв'язку із важким фінансовим станом підприємства (а.с.60-61).
Згідно пунктів 3, 6 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання; відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Враховуючи важкий фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕРГО-ВОЛИНЬ”, що підтверджується збитковими фінансовими звітами (а.с.62-63) та кредитним договором(а.с.64-69), та з врахуванням думки представника позивача в судовому засіданні, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру пені на 50% та розстрочення виконання рішення суду на 8 місяців починаючи з грудня 2009 року рівними частинами - по 23 254 грн. 74 коп. в місяць.
Отже, до стягнення підлягає основний борг в сумі 152 723 грн. 31 коп., пеня в сумі 9 138 грн. 30 коп. (18 276,59 х 50% = 9 138,30 грн.), 3% річних в сумі 4 203 грн. 98 коп. та інфляційні втрати в сумі 19 972 грн. 35 коп. Всього: 186 037 грн. 94 коп.
В стягненні 50% пені в сумі 9 138 грн. 29 коп. слід відмовити.
Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пропорційно розміру задоволених вимог витрати по сплаті державного мита в сумі 1 860 грн. 38 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 223 грн. 19 коп.
Керуючись статтями 526, 625 ЦК України, статтею 193 ГК України, статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕРГО-ВОЛИНЬ” (43020 м.Луцьк Волинської області, вул. Рівненська, 76/А, ІПН 300067003170, код ЄДРПОУ 30006703, р/р 26003002926001 в ЛФ «УКРІНБАНК», МФО 303343) на користь Підприємства зі 100% іноземною інвестицією “УРСА” (04073 м. Київ, просп. Московський, 20 Б, ІПН 327765626590, код ЄДРПОУ 32776560, р/р 26009010002406 в АКБ «УНІКРЕДИТ БАНК»м. Київ, МФО 300744) основний борг в сумі 152 723 грн. 31 коп., пеню в сумі 9 138 грн. 30 коп., 3 % річних в сумі 4 203 грн. 98 коп., інфляційні втрати в сумі 19 972 грн. 35 коп., державне мито в сумі 1 860 грн. 38 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 223 грн. 19 коп. Всього: 188 121 грн. 51 коп.
Розстрочити виконання рішення на 8 місяців починаючи з грудня 2009 року рівними частинами - по 23 515 грн. 19 коп. в місяць.
3. В стягненні 9 138 грн. 29 коп. пені відмовити.
Суддя Л. М. Сініцина
Повний текст рішення підписано __.11.2009р.