21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
19 листопада 2009 р. Справа 11/240-09
за позовом спільного українсько-іспанського підприємства у формі товариства з
обмеженою відповідальністю «Сперко Україна», м. Вінниця
до товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Липовець»,
м. Липовець
про стягнення 102 000 грн..
Суддя В. Матвійчук
при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:
від позивача - А. Третяк А.М. за довіреністю № 09/09 від 10.09.2009р.;
від відповідача - не з'явився.
Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Липовець»заборгованості за договором позики № 25-05/09 від 25.05.2009р. в розмірі 102 000 грн..
Позов мотивовано тим, що на підставі договору позики позивачем надано відповідачу безпроцентну позику в сумі 105 000 з кінцевим терміном погашення 31 липня 2009р.. Відповідачем свої зобов'язання за договором виконано частково в сумі 3 000 грн., в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 102 000 грн..
Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 23.10.2009р. щодо надання пояснень відносно обставин викладених в позові, договору та доказів його виконання, установчих документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 47249.
Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
25 травня 2009 року між спільним українсько-іспанським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Сперко Україна»(позивач, за договором Позикодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта-Липовець» (відповідач, за договором Позичальник) укладено договір позики за № 25-05/09.
За умовами договору позивач зобов'язався надати відповідачу безпроцентну позику в розмірі 105 000 грн., а відповідач зобов'язався повернути отриману позику у строки визначені п. 4.1. цього договору.
На виконання умов договору позивач платіжними дорученнями № 408 від 25.05.2009р. та № 619 від 30.06.2009р. перерахував на рахунок відповідача 105 000 грн..
Відповідно до п. 4.1 договору відповідач зобов'язався повернути суму позики до 31 липня 2009 року.
Як стверджується матеріалами справи, зокрема виписки банку від 01.07.2009р. відповідач повернув позику частково в розмірі 3 000 грн..
Статтею 1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
В силу ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, суд дійшов виковку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення заборгованість за договором в розмірі 102 000 грн..
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 43 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи, що викладені вище позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Липовець» (22500, Вінницька область, м. Липовець, вул. Привокзальна, 1а, код 32025932) на користь спільного українсько-іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Сперко Україна» (21027, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 25, код 20112362 102 000 (сто дві тисячі) грн. -боргу; 1020 (одну тисячу двадцять) грн. - витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам.
Рішення оформлено та підписано 20.11.2009р.
Суддя В. Матвійчук
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - (21027, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 25)
3 - відповідачу - (22500, Вінницька область, м. Липовець, вул. Привокзальна, 1а)