Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
Іменем України
12.11.2009Справа №2-23/5708-2009
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррибсервіс", м. Дніпропетровськ
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив", м.Керч
про стягнення 474 869,20 грн.
Суддя Доброрез І.О.
Від позивача - Осадчий С.І., представ. за довір. від 29.10.2009р. вих.№2910/09
Від відповідача - Скачкова У.Р., представ. за довір. від 01.10.2009р. №01/10/09
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 474869,20 грн. заборгованості, у тому числі: 446290,18грн. основного боргу, 19745,30грн. інфляційних витрат та 8833,72грн. 3% річних, судові витрати просить покласти на відповідача.
Представник позивача у судове засідання з'явився, надав витребувані судом документи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
12.11.2009р. відповідач надав відзив на позов, в якому визнав борг у сумі 474869,20грн., при цьому посилався на важке фінансове становище, відсутність оборотних коштів та невиконання контрагентами своїх зобов'язань у часник розрахунків за поставлену продукцію, проти задоволення позову не заперечував.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд
Встановив :
30.05.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укррибсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" було укладено договір №13/07 про надання послуг, відповідно до умов якого позивач зобов'язався здійснювати навантаження-розвантаження вантажів, пред'явлених відповідачем в строки та в об'ємах, обумовлених сторонами у відповідних заявках на холодильнику ЗАТ «Південрибхолод» в морському рибному порту, а також на холодильнику «Пролив» (п.1.1 договору).
Крім того, згідно з пунктом 1.2 договору позивач зобов'язується здійснювати складування та відповідальне зберігання товару на холодильниках м. Керчі, що знаходяться в управлінні позивача.
Відповідно до пункту 2.1 договору навантажувально-розвантажувальні роботи виконуються позивачем на підставі заявок відповідача наданих не пізніше ніж за одну добу.
Тарифи на послуги позивача зазначені в розділі 3 Договору.
Виконуючи взяті на себе по договору зобов'язання, позивачем в період з 30 січня 2009 року по 28 лютого 2009 року надано відповідачу послуги (здійснено роботи) на загальну суму 446 290,18грн.
Відповідно до пункту 3.10 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідачем шляхом оплати рахунку позивача протягом 3 календарних днів з моменту виставлення рахунку.
Позивачем були виставлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" рахунки: СФ-0141 КХ від 30.01.2009р. на суму 51 057,50грн., СФ-0143 ЮМП від 31.01.2009р. на суму 199 317,21грн., СФ-0242 ЮМП від 28.02.2009р. на суму 160 395,50грн., СФ-0242 ЮМП від 28.02.2009р. на суму 35 519,97грн., усього на суму 446290,18грн.
17.12.2007р. сторонами було укладено додаткову угоді №1 до вищевказаного договору, відповідно до якої строк дії договору було продовжено до 31.12.2009р.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак, станом на день розгляду справи відповідач не погасив заборгованість у розмірі 446290,18грн., визнав борг.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нараховані позивачем індекс інфляції на суму 19745,30грн. та 3% річних на суму 8833,72грн. є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.
Таким чином, позов обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
За згодою представників сторін в судовому засіданні 12.11.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 17.11.2009р.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" (98312, АР Крим, м.Керч, вул.Кірова, 41, п/р 26001053089027 в Кримському регіональному управлінні Головного Керченського відділення Приватбанку, МФО 324731, ід. код 32316216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррибсервіс" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Автопаркова, 7, р/р 26006518811001 у ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 32430342) 446290,18грн. основного боргу, 19745,30грн. інфляційних збитків, 8833,72грн. 3% річних, 4748,70грн. державного мита та 236,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.