Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201
Іменем України
20.11.2009Справа №2-26/16083-2007А
За позовом ВАТ «Пансіонат «Море», м. Алушта, вул. Набережна, 25.
До відповідача Державної податкової інспекції у м. Алушті, м. Алушта, вул. Леніна, 22-А.
За участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1) СПД Селіверстова Тетяна Геліївна (м. Сімферополь, пров. Гавена, 10а, кв. 50)
2) ПП «Кедр» (м. Алушта, вул. 15 Квітня, 14)
3) СПД Кудій Ніна Сергіївна (м. Севастополь, вул. Пролетарська, 34, кв. 113)
4) ТОВ «Рекламне агентство Арт Лайф» (м. Феодосія, вул. Советська, 15)
Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Суддя О.Л. Медведчук
при секретарі Григор'єві К.С.
У судовому засіданні брали участь представники:
від позивача - Василенко Н.В., предст., дов. від 10.01.09р.
від відповідача - Бисикало Т.А., нач. юрид. відділу, дов. від 19.10.07р.
від третіх осіб: 1. Селіверстова Т.Г., спд; 2. не з'явився; 3. не з'явився; 4. не з'явився.
Суть спору: Позивач - ВАТ «Пансіонат «Море» звернувся до господарського суду АРК із адміністративним позовом про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті від 24.10.2007р. за № 0007392301/2 яким нараховані штрафні санкції за порушення визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 13569,00 грн. та визнання нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті від 24.10.2007р. за № 0007412301/2 яким донараховано податок з реклами у розмірі 244,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 2380,00 грн.
Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду АР Крим від 01.11.2007р. (суддя Омельченко В.А.).
Відповідачем позовні вимоги не визнавались з підстав наведених у наданих письмових запереченнях (том 1 а.с. 101-106).
Розгляд справи неодноразово відкладався.
У зв'язку із переходом судді господарського суду АР Крим Омельченко В.А. до іншого суду, за резолюцією В.о. Голови господарського суду АР Крим від 03.10.2008р. справу було передано на розгляд судді Медведчук О.Л.
Ухвалою від 27.10.2008р. суд (суддя Медведчук О.Л.) призначив по справі судову бухгалтерську експертизу із зупиненням провадження у справі.
По надходженню до суду висновку експерта, судом 05.11.2009р. постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі, із призначенням справи до розгляду.
У судовому засіданні яке відбулося 20.11.2009р. представником позивача заявлено клопотання про уточнення позовних вимог в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті від 24.10.2007р. № 0007392301/02, яким нараховані штрафні санкції у розмірі 13569,00 грн., а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті від 24.10.2007р. за № 0007412301/2 яким донараховано податок з реклами у розмірі 244,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 2380,00 грн. також заявлялося клопотання про зобов'язання відповідача компенсувати витрати понесені позивачем на проведення судової експертизи.
Відповідачем раніш надані заперечення на позов підтримано.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд
встановив:
Державною податковою інспекцією у м. Алушті було проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Пансіонат «Море» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р., за результатами перевірки було складено акт за № 922/23/19011733 від 12.07.2007р.
16.07.2007р. ДПІ у м. Алушта були прийняті на підставі висновків, викладених в акті перевірки, податкові повідомлення-рішення № 0007392301/0 яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 42348,50 грн. в тому числі за штрафними санкціями у сумі 14116,00 грн., а також податкове повідомлення рішення № 0007412301/0 яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 6588,81 грн. у тому числі за штрафними санкціями у сумі 4400,20 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до ДПІ у м. Алушта.
За результатами розгляду скарги відповідачем було прийнято рішення від 08.08.2007р. яким було залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 16.07.2007р. № 0007392301/0 та № 0007412301/0, а також прийнято нові податкові повідомлення рішення № 0007392301/1 на сумму 42348,00 грн. та №0007412301/1 на сумму 6588,81 грн. від 09.09.2007р.
Позивачем була подана скарга до ДПА в АР Крим, рішенням якої від 12.10.2007р. було скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті від 09.08.2007р. № 0007392301/1 в частині визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток у загальній сумі 28779,00 грн. (з яких 28232,00 грн. - податок на прибуток, а 547,00 грн. штрафні санкції з податку на прибуток) та № 0007412301/1 в частині визначення податкових зобов'язань з податку з реклами у загальній сумі 3964,81 грн. (з яких 1944,61 грн. податок з реклами та 2020,20 грн. штрафні санкції по податку з реклами) та винесені податкові повідомлення-рішення від 24.10.2007р. № 0007392301/2 яким визначено зобов'язання позивача з податку на прибуток у сумі 13569,00 грн. у тому числі штрафні санкції у сумі 13569,00 грн. та № 0007412301/2 яким визначено зобов'язання по податку з реклами у сумі 2624,00 грн. у тому числі штрафні санкції у сумі 2380,00 грн.
Суд дослідивши у сукупності надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступних обставинах.
З акту № 922/23/19011733 від 12.07.2007 р. «За наслідками виїзної планової документальної перевірки ВАТ «Пансіонат «Море» з питань дотримання податкового, валютного і іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.03.2007 г.» вбачається: що перевіркою правильності визначення валового доходу встановлено завишення скоригованого валового доходу за 6 місяців 2006 р. в сумі 11 722 грн.
Перевіркою правильності валових витрат встановлено заниження загальної суми валових витрат в сумі 435 858 грн., в т.ч. за 1 квартал 2006 р. - на 18 582 грн., за 6 місяців 2006 р. - на 59 160 грн., за 9 місяців 2006 р. - на 88 081 грн., за 2006 р. - на 117 676 грн., за 1 квартал 2007 р. - на 318 182 грн.
Перевіркою встановлено, що підприємством були придбані за контрактом №10 від 19.02.2002 р., складеного між ВАТ «Пансіонат «Море» і фірмою REFORM INSAAT TURIZM ITHALAT VE IHRACAT Ltd. Sti, фени в кількості 60 штук на суму 1920 $ (10 232,83 грн.), по яких виникла кредиторська заборгованість в сумі 10 232,83 грн. 01.07.2002 р., яка враховувалася по рахунку 632. За 6 місяців 2006 р. підприємством ця заборгованість відноситься до складу валових доходів, але не виключається з складу валових витрат. Відповідно до п. 1.25. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» №283/97-ВР від 22.05.1997 р. (із змінами і доповненнями) безнадійною є заборгованість за зобов'язаннями, по яких закінчився термін позовної давності. Згідно ст.257 Цивільного кодексу України загальний термін позовної давності встановлюється в три роки. Згідно ст. 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» №283/97-ВР від 22.05.1997 р. (із змінами і доповненнями), валові витрати виробництва та обігу - сума яких-небудь витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. У зв'язку з тим, що ВАТ «Пансіонат «Море» не провів компенсацію вартості товарів, які отримав, то підстав для віднесення вартості цих товарів до складу валових витрат не має. Таким чином, в порушення п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» №283/97-ВР від 22.05.1997 р. (із змінами і доповненнями) підприємством завищені валові витрати в сумі 10 233 грн. за 6 місяців 2006 р., 9 місяців 2006 р. і 2006 р. наростаючим підсумком.
Також перевіркою встановлено, що підприємством відносилися до складу валових витрат підприємства, витрати, на оплату праці і відрахування з неї робочих комунальної їдальні. Згідно п.п. 5.4.9 п. 5.4 в. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283\97- ВР від 22.05.97 р. (із змінами і доповненнями), до валових витрат відносяться втрати платника податку на зміст, експлуатацію і забезпечення основної діяльності приміщень, які використовуються платником податків для організації живлення працівників такого платника податків. Таким чином, витрати на оплату праці і відрахування з неї кухарів і офіціантів не повинних включатися до складу валових витрат підприємства, що є порушенням п.п. 5.4.9 п. 5.4, п.п. 5.6.1 п. 5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283\97- ВР від 22.05.97 р. Згідно розрахунково-платіжних відомостей, перевіркою встановлено завищення валових витрат по рядку 04.3 Декларації в сумі 13 659 грн. - за 1 кв.2006 р., в сумі 35 959 грн. - за 6 місяців 2006 р., в сумі 57 117 грн. - за 9 місяців 2006 р., в сумі 78 892 грн. - за 2006 р., в сумі 22 023 грн. - за 1 кв. 2007 р. та по рядку 04.4 Декларації в сумі 4 923 грн. - за 1 кв. 2006 р., в сумі 12 968 грн. - за 6 місяців 2006 р., в сумі - 20 501 грн. - за 9 місяців 2006 р., в сумі 28 281 грн. - за 2006 р. в сумі 7 990 грн. - за 1 квартал 2007 р.
З рішення про результати розгляду повторної скарги ДПІ у м. Алушті №2470/10/23-021 від 18.10.2007р. (том 1 а.с 56-63) вбачається, що підприємство правомірно включило до складу валових витрат витрати, пов'язані із заробітною платою і нарахуваннями на заробітну плату по працівниках, зайнятим харчуванням співробітників за 1 квартал 2006 р. в сумі 18 582 грн., 6 міс. 2006 р. на суму 48 927 грн., 9 місяців 2006 р. на суму 18 582 грн., 2006 р. на суму 107 173 наростаючим підсумком, а також 1 квартал 2007 р. на суму 30 013 грн.
Перевіркою встановлено, що в порушення п. 6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283\97- ВР від 22.05.97 р. підприємством завищено негативне значення об'єкту оподаткування минулого податкового року на 288 169 грн. за 1 кв. 2007 р., що призвело до завищення скоригованих валових витрат (рядок 06 Декларації про прибуток підприємств) на 288 169 грн. за 1 квартал 2007 р.
Перевіркою правильності визначення суми амортизаційних відрахувань встановлено завищення суми амортизації на 380 329 грн., в т.ч. на 110 181 грн. - за 1 квартал 2006 р., на 147 921 грн. - за 6 місяців 2006 р., на 183 564 грн. - за 9 місяців 2006 р., на 283 422 грн. - за 2006 р., на 96 907 - за квартал 2007 р.
1). Перевіркою правильності визначення суми амортизації встановлено завищення суми амортизації на 139 664 грн., в т.ч. за 1 квартал 2006 р. - на 31 649 грн., за 1 півріччя 2006 р. - на 61 321 грн., за 9 місяців 2006 р. - на 89 138 грн., за 2006 р. - на 115 216 грн., за 1 квартал 2007 р. - на 24 448 грн.
В порушення п.п. 8.1.1, п. 8.1 в. 8 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. "Про оподаткування прибутку підприємств", підприємством у складі амортизаційних відрахувань, які відносяться на зменшення скоригованого прибутку, відносилась амортизація яхти "Хоробре серце" (група 3 ОФ), витрат на придбання якої підприємством не понесено. Згідно п.п. 8.1.1, п. 8.1 в. 8 Закону України № 283/97-ВР від 2105.1997 р., під терміном "амортизація" основних фондів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку в межах норм амортизаційних відрахувань.
До перевірки наданий простій вексель № 3206270753 від 27.10.2003р., згідно якому протягом 86 місяців від дати складання векселя ВАТ "Пансіонат "Море" повинно заплатити Саnal Тrаding Аssсиаиеs Ins сто шістдесят тисяч доларів США, 00 центів. У бухгалтерському обліку зроблений запис Дт 632 Кт 512 на суму 846 626 грн. (еквівалент 360 тис. доларі США).
Згідно пункту 5.1. статті 5 "Валові витрати" Закону України № 283/97-ВР вій в 22.05.1997 р. (із змінами і доповненнями), валові витрати виробництва - сума яких-небудь витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійсненні як компенсація вартості товарів, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. (із змінами і доповненнями) амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів для власного виробничого використання. Витрат на придбання основного фонду - яхти "Хоробре серце" ВАТ "Пансіонат «Море» в грошовий, матеріальній або нематеріальній формах не понесено, і лише засвідчено векселем безумовне грошове зобов'язання підприємством сплатити в 2010 році сто шістдесят тисяч доларів США.
Таким чином, перевіркою зменшені амортизаційні відрахування підприємства на 139 664 грн., в т.ч. за 1 квартал в 2006 р. - на 31 649 грн., за 1 півріччя в 2006 р. - на 61 321грн, за 9 місяців в 2006 р. - на 89 138 грн., за 2006 рік - на 115 216 грн., за 1 квартал в 2007 р. - на 24 448 грн.
2) До складу першої групи основних засобів ВАТ "Пансіонат "Море" відносяться основні засоби першої групи (вілла № 7, вілла № 10, басейн вілли № 2, басейн вілли № 8, басейн вілли № 1, басейн суспільного центру, пляжний павільйон), які використовуються підприємством виключно у 2-му і 3-му кварталах щорічно, а саме в період курортного сезону - в період приїзду до пансіонату відпочиваючих, який підтверджується журналами реєстрації відпочиваючих і путівками на відпочинок. Проте підприємством поквартально нараховуються амортизаційні відрахування на всі види основних засобів.
Згідно п. 1.32, ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність, - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або «матеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи або організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттевою.
Згідно п.п. 8.1.4, п. 8.1, ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів, а саме - такі капітальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку, які підпадають під визначення групи 1 основного фонду.
В порушення п.п. 8.1.4, п. 8.1, ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підприємством, нараховувались та включено до складу амортизаційних відрахувань (по рядку 07 декларації про прибуток підприємства) амортизаційні відрахування, нараховані на основні фонди 1-ої групи в 1-му кварталі 2006 року в сумі 70 218 грн., в 4-му кварталі 2006 року в сумі 66 188 грн. (всього за рік 136 406грн.) та 1-му кварталі 2007 року в сумі 65 092 грн., - які не використовуються в господарській діяльності платника податку, що привело до заниження доходу оподаткування.
Таким чином, перевіркою зменшено амортизаційні нарахування за 1 квартал 2006 року, за 6 місяців 2006 року, 9 місяців 2006 року в сумі 70 218 грн., за 2006 рік в сумі 136406 грн. та за 1 квартал 2007 року в сумі 65 092 грн.
3) Перевіркою встановлено, що підприємством було отримано :
- за контрактом № 01 від 19.02.2002 року, укладеного між ВАТ "Пансіонат "Море" і фірмою "REFORM INSAAT TURIZIM ITHALAT VE IHRACAT Ltd. Sti." сушилки для рук в кількості 12 штук на суму 960 $ (5116,0 грн.) та замки в кількості 90 штук на суму 2 679,50 $ (14 260,66 грн.) за якими виникла кредиторська заборгованість в сумі 19 377,08 грн. 01.07.2002 року, яка враховувалась на рахунку 632;
- за контрактом № 12 від 24.08.2001 року, укладеного між ВАТ "Пансіонат «Море» і фірмою «ERBEK INSAAT TAAHHUT VE TIC. LTD. STI» мармур підлоговий в кількості 416 штук на суму 104 229,48 грн., цеглину лицювальна в кількості 5500 шт. на суму 72 971,25 грн. та шафи до ванної кімнати в кількості 20 штук на суму 29 188,50 грн. за якими виникла кредиторська заборгованість в сумі 206389,23 грн. 20.02.2002 року, яка враховувалась на рахунку 632.
Вказані товари були використані на будівництві вілли № 1, вілли № 8, вілли №3, вілли № 5, вілли № 6, загального центру, ресторану «Кастель», були враховані до первісної вартості будівель та підприємством нараховувались амортизаційні відрахування першої групи. За 6 місяців 2006 року підприємством ця заборгованість відноситься до складу валових доходів, але не виключається зі складу валових витрат. Згідно п. 1.25 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", безнадійною є заборгованість за зобов'язаннями, по яким минув строк позовної давності. У відповідності зі статтею 257 Цивільного кодексу України, загальний строк позовної давності встановлюється у три роки. Згідно п. 5.1 в. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , валові витрати виробництва та обігу - сума яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п. 8.1.2 п. 8.1 в. 8 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р., амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів для власного виробничого використання. Витрат на придбання матеріалів, які увійшли до складу основних фондів ВАТ «Пансіонат «Море» в грошовий, матеріальній або нематеріальній формах не понесено, таким чином підприємство не мало права нараховувати амортизаційні відрахування на вказані вище матеріали.
У зв'язку з тим, що ВАТ «Пансіонат «Море», не здійснювало компенсацію вартості отриманих товарів, то підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат немає. Таким чином, в порушення п.п. 8.1.2 п. 8.1 в. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283\97-| ВР від 22.05.1997 р. підприємством завищені амортизаційні відрахування на 2 467 грн. - за 1 квартал 2006 року, на 4 904 грн. - за 6 місяців 2006 року, на 7 310 грн. - за 9 місяців 2006 року, на 9 686 грн. - за 2006 рік, на 2 346 грн. - за 1 квартал 2007 року.
4) Перевіркою встановлено, що на підприємстві є комунальна їдальня, в якій здійснюється харчування робітників підприємства. З заробітної плати працівників здійснюється утримання коштів, якими компенсується лише вартість набору продуктів харчування. Підприємством нараховуються амортизаційні відрахування на устаткування, які знаходяться в будівлі комунальної їдальні.
Оскільки, наступні основні фонди не беруть участь у господарської діяльності підприємства і не приносять дохід, на них не повинні нараховуватись амортизаційні відрахування і відноситися до складу амортизаційних відрахувань по рядку 07 Декларації. Таким чином, в порушення п.п. 8.1.4, п. 8.1, ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", перевіркою зменшені амортизаційні відрахування підприємства в сумі 5 847 грн. за 1 квартал 2006 року, в сумі 11 478 грн. за 6 місяців 2006 року, в сумі 16 898 грн за 9 місяців 2006 року, в сумі 22 114 грн. за 2006 рік і в сумі 5 021 грн. за 1 квартал 2007 року.
У періоді, який перевіряється, ВАТ "Пансіонат "Море" нараховувалися амортизаційні вирахування відповідно п. 8.3, п. 8.6 в. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283\97-ВР| від 22.05.1997 р.
Згідно наданим до перевірки документам, підприємство мало на балансі основні фонди 1-2,3 і 4 групи.
Амортизаційні відрахування відображені ВАТ "Пансіонат "Море" в рядку 07 Декларації, і проведено в бухгалтерському обліку проводками: Дт 92 Кт 131.
З Рішення про результати розгляду повторної скарги ДПІ у м. Алушті №2470/10/23-021 від 18.10.2007 р. (том 1 а.с. 56-63) вбачається, що в порушення п.п.8.1.2. п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283\97-ВР перевіркою правомірно встановлено завищення амортизаційних відрахувань за 2006 р. на 9685,60 грн. і за 1 квартал 2007р. на 2 346,22 грн. за будівельними матеріалами, за які не здійснена оплата.
З Рішення про результати розгляду повторної скарги ДПІ у м. Алушті №2470/10/23-021 від 18.10.2007 р. (том 1 а.с. 56-63) вбачається, що в порушення п.п. 8.1.4, п.8.1. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283\97-ВР підприємством завищені амортизаційні відрахування, нараховані на основні фонди 1-ої групи за 1 квартал 2006 р. на суму 70 218 грн., 6 місяців 2006 р. на суму 70 218 грн., 9 місяців 2006 р. на суму 70 218 грн., 2006 р. на суму 136 406 грн. наростаючим підсумком, а також 1 квартал 2007 р. на суму 65 092 грн.
З Рішення про результати розгляду повторної скарги ДПІ в м. Алушті №2470/10/23-021 від 18.10.2007 р. (том 1 а.с. 56-63) вбачається, що в порушення п.п. 8.1.4, п.8.1. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283\97-ВР підприємством завищені амортизаційні відрахування, нараховані на основні фонди, які не беруть участь в господарській діяльності підприємства (комунальна їдальня) в сумі 5 847 грн. за 1 квартал 2006 року, в сумі 11 478 грн. за 6 місяців 2006 року, в сумі 16 898 грн. за 9 місяців 2006 року, в сумі 22 114 грн. за 2006 рік і в сумі 5 021 грн. за 1 квартал 2007 року.
Перевіркою правильності визначення суми податку на прибуток встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 128 763 грн. за 1 квартал 2006 року, заниження об'єкту оподаткування в сумі 218 803 грн. та податку на прибуток в сумі 54700 грн. за 6 місяців 2006 року, заниження об'єкту оподаткування в сумі 271645 грн. та податку на прибуток в сумі 67911 грн. за 9 місяців 2006 року, завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 288 169 грн. заниження об'єкту оподаткування в сумі 112929 грн. та податку на прибуток в сумі 28 232 грн. за 2006 рік, завищення негативного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 415089 грн. за 1 квартал 2007 року.
В порушення п. 10.1 в. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та в результаті порушень, викладених в п. 3.1.1, п. 3.1.2, п. 3.1.3 акту перевірки, встановлено завищення негативного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 128763 грн. за 1 квартал 2006 року, заниження об'єкту оподаткування в сумі 218803 грн. та податку на прибуток в сумі 54700 грн. за 6 місяців 2006 року, заниження об'єкту оподаткування в сумі 271645 грн. та податку на прибуток в сумі 67911 грн. за 9 місяців 2006 року, завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком, на прибуток в сумі 288 169 грн. заниження об'єкту оподаткування в сумі 112929 грн. та податку на прибуток в сумі 28232 грн. за 2006 рік, завищення негативного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 415089 грн. за 1 квартал 2007 року.
З Рішення про результати розгляду повторної скарги ДПІ у м. Алушті №2470/10/23-021 від 18.10.2007 р. (том 1 а.с. 56-63) вбачається, що за результатами перевірки повинне бути зменшене негативне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток підприємства: за 2006р. на 178 439,00 грн.; за 1 квартал 2007 р. на 182 189,00 грн.
Таким у зв'язку з виниклою недоплатою по податку на прибуток в другому кварталі 2006р. в сумі 27 138,75 грн. необхідно застосувати штрафні санкції відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-III у розмірі 13 569,00 грн. (27 138,75*50%).
Експертом при проведенні дослідження по призначеній судово-бухгалтерській експертизі по епізоду про завищення валових витрат на суму 10 233 грн., встановлено що на дослідження представлений контракт №01 від 19.02.0002 р. від 19.02.2002 р. (том 2 а.с. 9-16) укладений між ВАТ «Пансіонат «Море» та фірмою REFORM INSAAT TURIZM ITHALAT VE IHRACAT Ltd. Sti. на постачання будівельних матеріалів та устаткування згідно Додатку №1 до цього Контракту, який є невід'ємною його частиною. Загальна сума контракту на постачання будівельних матеріалів і устаткування складає 95 608 доларів США. Згідно п.3.1. Згідно контракту оплата здійснюватиметься в доларах США шляхом 100% передоплати.
При дослідженні додатку №1 до контракту встановлено, що в переліку отриманих товарів відбиті фени для волосся в кількості 60 шт. на загальну суму 1920 дол. США, що еквівалентно 10 233 грн.
Відповідно до п.5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97р. до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових наведений в п. 5.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97 р., а саме не включаються до складу валових витрат витрати на:
5.3.1. Потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.
5.3.2. Придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів, та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.
5.3.3. Сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.
Для платників податку на прибуток підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат виробництва (обігу) входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до валових витрат такого платника податку.
5.3.4. Сплату вартості торгових патентів, яка враховується у зменшення податкових зобов'язань платника податку в порядку, передбаченому пунктом 16.3 цього Закону.
5.3.5. Сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного або третейського суду.
5.3.6. Утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання холдінгових компаній, які є окремими юридичними особами.
5.3.7. Здійснення прямих інвестицій, включаючи виплату емісійного доходу на користь емітента корпоративних прав.
5.3.8. Виплату дивідендів.
5.3.9. Виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з реалізацією товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.
У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визначаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.
Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.
Відповідно до п. 5.10 вказаного закону, встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Віднесення до складу валових доходів кредиторської заборгованості за поставлені товари регламентоване п. 4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого до складу валових доходів відносяться суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку ( зокрема у вигляді кредиторської заборгованості перед іншою юридичною або фізичною особою, нестягнутій після закінчення терміну позовній давності, що залишилася). Віднесення до складу валових доходів кредиторської заборгованості не ставиться в залежність з віднесенням даної суми до складу валових витрат.
Завищення валових витрат на суму 10 233 грн. наданими на дослідження документами не підтверджується. Розбіжність з даними акту + 10 233 грн. у бік збільшення валових витрат утворилися за рахунок того, що в акті зняті валові витрати у зв'язку з тим, що оплата за товарно - матеріальні цінності не проводилася.
Щодо завищення амортизаційних відрахувань в сумі 9 685,6 грн. за будівельними матеріалами, за які оплата не проводилася, на суму 22 114 грн. на приміщення їдальні, на суму 136 406 грн. на основні засоби 1 групи, які використовуються платником податків тільки впродовж 2 та 3 кварталів, слід зазначити: порядок віднесення на зменшення прибутку підприємства амортизаційних відрахувань викладений у статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого: п. 8.1.2. Амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих, потреб включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; придбання, ремонт і модернізацію легкового автотранспорту лише юридичними особами, основною діяльністю яких є надання платних послуг з перевезення сторонніх громадян (таксомоторні парки) та послуг з надання легкового автотранспорту в оренду (прокат) стороннім громадянам і організаціям; поліпшення якості земель, не пов'язаних з будівництвом.
8.1.3. Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на: придбання і відгодівлю продуктивної худоби; вирощування багаторічних плодоносних насаджень; придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшої реалізації іншим платникам податку чи їх використання у виробництві (будівництві, спорудженні) інших основних фондів, призначених для подальшої реалізації іншим платникам податку; утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.
8.1.4. Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування: витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів; витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування; витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів; витрати на придбання, ремонт та модернізацію легкових автомобілів, що використовуються для інших цілей, ніж зазначені в підпункті 8.1.2 цього пункту.
Пунктом 8.2. вказаного законну встановлено визначення основних фондів та їх груп, а саме: п. 8.2.1. Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Ця стаття не регулює порядок віднесення на витрати виробництва (обігу) платника податку витрат на придбання матеріальних цінностей, віднесених згідно з рішенням Кабінету Міністрів України до категорії малоцінних та швидкозношуваних предметів.
П. 8.2.2. Основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування); група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2.
Пунктом 8.3. встановлено порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань.
Так відповідно до п. 8.3.1. суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду. Суми амортизаційних відрахувань виключенню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування яких-небудь податків, зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п. 8.3.2. вказаного закону, балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховується за формулою: Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де Б(а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду; Б(а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному; П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному; В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному; А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.
П. 8.3.3. встановлено, що платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою: Кі = [I(а-1) - 110]:100 , де І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація. Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провадиться. У разі коли платник податку застосував коефіцієнт індексації, такий платник податку зобов'язаний визнати капітальний доход у сумі, що дорівнює різниці між балансовою вартістю відповідної групи основних фондів (нематеріальних активів), визначеною на початок звітного року із застосуванням коефіцієнта індексації, і балансовою вартістю такої групи основних фондів (нематеріальних активів) до такої індексації. Зазначений капітальний доход належить до складу валових доходів платника податку кожного звітного кварталу звітного року в сумі, яка дорівнює одній четвертій відсотка річної норми амортизації відповідної групи основних фондів (нематеріальних активів) від суми капітального доходу такої групи (нематеріального активу). При застосуванні прискореного методу амортизації, визначеного підпунктом 8.6.2 цієї статті, коефіцієнт індексації не застосовується.
Пунктами 8.3.4. - 8.4.1. визначено, що облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи. Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2 і 3, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів групи 2 або групи 3, з метою оподаткування не ведеться. Порядок бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів установлюється Міністерством фінансів України. Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля. Амортизація основних фондів груп 2 і 3 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення. Для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації згідно з підпунктом 8.3.3 цієї статті протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації. Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення. Порядок збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів. У разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість. Амортизаційні відрахування здійснюються до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.
З положень вказаного закону вбачається, що амортизації підлягають понесені витрати підприємства на виготовлення, придбання, поліпшення виробничих фондів; не підлягають амортизації витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів. Під терміном "невиробничі фонди" розуміються капітальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку; за визначенням господарською діяльністю є діяльність направлена на отримання доходу; не підлягають амортизації так само основні засоби що знаходяться на консервації
Експертом при дослідженні наданого журналу проводок по рахунку 631 «Розрахунки з іноземними постачальниками» в кореспонденції з рахунком 717 «Доходи від списання кредиторської заборгованості» за 2006 рік встановлено, що до складу доходів ВАТ «Пансіонат «Море» в червні 2006 року списані суми кредиторської заборгованості по: фірмі "REFORM INSAAT TURIZIM ITHALAT VE IHRACAT Ltd. Sti." в сумі 29 609,91 грн. ( 19 377,08 грн.+10 232,83 грн.); фірмі «ERBEK INSAAT TAAHHUT VE TIC. LTD. STI.» в сумі 206 389,23 грн. Всього на суму 236 301,09 грн.
При співвідношенні журналу проводок по рахунку 631 «Розрахунки з іноземними постачальниками» в кореспонденції з рахунком 717 «Доходи від списання кредиторської заборгованості» за 2006 рік із записами в головній книзі встановлено, що вказані записи відбиті в головній книзі, при зіставленні даних в головній книзі з даними декларації по податку на прибуток встановлено, що в декларації за 2006 рік суми кредиторської заборгованості відбиті у складі валових витрат по рядку 01.6 «Інші доходи».
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.99р., бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. .
Згідно "Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період. .
Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 визначає порядок погашення зобов'язання, зокрема за рахунок віддзеркалення його у складі доходу.
Так згідно п. 5 вказаного положення зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
З наведеного можна зробити висновок, що при придбанні будівельних матеріалів для споруди основних засобів підприємство понесло витрати (виникнення кредиторської заборгованості, тобто зобов'язання по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»); відображення зобов'язання в складі бухгалтерського та податкового доходу у зв'язку із закінченням терміну позовної давності є способом погашення зобов'язання та не свідчить про відсутність витрат у момент отримання товарно - матеріальних цінностей.
Згідно експертного висновку завищення амортизації в сумі 9 685,6 грн. наданими на дослідження документами не підтверджується. Розбіжність з даними акту + 9 685,6 грн. у бік збільшення амортизаційних відрахувань утворилося за рахунок того, що в акті не враховане, що віднесення до складу доходу зобов'язання, по якому закінчився термін позовної давності є способом погашення зобов'язань і не свідчить про відсутність витрат на придбання товарно, - матеріальних цінностей.
З наданого наказу № 16 від 06.03.06 р. ВАТ «Пансіонат «Море» про організацію харчування в комунальній їдальні для осіб тих, що не є штатними співробітниками ( том 2, а.с. 17) та наказу № 30 від 12.05.06р. про організацію харчування в комунальній їдальні для осіб тих, що є штатними співробітниками ( том 2, а.с.18) вбачається, що встановлені вартості обідів для окремих категорій громадян, отже, ВАТ «Пансіонатом «Море» отримувало дохід від надання послуг з харчування. Відповідно до наведеного вище не підлягають амортизації понесені витрати на придбання невиробничих фондів, до яких відносяться фонди не використовувані в господарській (тобто такою, що направлена на отримання доходу) діяльності.
Завищення амортизації в сумі 22 114 грн. наданими на дослідження документами не підтверджується. Розбіжність з даними акту + 22 114 грн. у бік збільшення амортизаційних відрахувань утворилися за рахунок того, що в акті не врахований факт отримання доходу від послуг за наданню харчування.
На дослідження не надані документи, що підтверджують той факт, що по виробничих будівлях 1 групи в першому та четвертому кварталах 2006 року проводилися ВАТ «Пансіонат «Море» заходи щодо їх консервації, тому завищення амортизаційних відрахувань в сумі 136 406 грн. наданими на дослідження документами не підтверджується. Розбіжність з даними акту + 136 406 грн. у бік збільшення амортизаційних відрахувань утворилося за рахунок того, що в акті не врахований той факт, що виробничі будівлі для того, що по ним не нараховувалися амортизаційні відрахування винні знаходиться на консервації.
Щодо нарахування податку на прибуток і штрафних санкцій, слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при заповненні та нарахуванні податку на прибуток використовується принцип нарахування податку наростаючим підсумком від першого кварталу до року, так відповідно до п. 11.1. вказаного закону Для цілей цього Закону використовуються такі періоди: звітний (податковий) рік - період, який розпочинається 1 січня поточного року і закінчується 31 грудня поточного року; звітний (податковий) квартал.
П. 16.4. закону 283/97-ВР визначено, податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Платники податку не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.
Відомість дослідження формування фінансового результату по податку на прибуток по ВАТ «Пансіонат «Море» за 2006 рік представлена в таблиці № 1 експертного висновку (том 2 а.с. 120).
Згідно вказаного висновку експерта, розбіжність з даними акту - 178 439 грн. у бік зменшення об'єкту оподаткування утворилося за рахунок розбіжностей за валовими витратами і амортизаційними відрахуваннями.
Донарахування штрафних санкцій в сумі 13 569 грн. здійснено підприємству з урахуванням рішення про розгляд скарги на податок по прибутку, який утворився за даними податкової в 2 кварталі 2006 року в сумі 27 138,75 грн. (том 1, а.с. 62). Донарахування проведено відповідно до п.17.1.3. Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно з яким У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Вказане донарахування проведене без урахування порядку наростаючого підсумку та входить до складу розбіжностей по 2006 року в сумі - 178 439 грн.
Донарахування штрафних санкцій в сумі 13 569 грн. по податку на прибуток за 2 квартал 2006 року по ВАТ «Пансіонат «Море» наданими на дослідження документами не підтверджується. Розбіжність з даними акту - 13 569 грн. у бік зменшення штрафних санкцій утворилося за рахунок розбіжностей за валовими витратами і амортизацією.
Відносно нарахування податку на прибуток: з акту перевірки вбачається, що згідно наданих до перевірки документів, в періоді, що перевіряється, Відкритим акціонерним товариством «Пансіонат «Море» були зроблені замовлення на рекламні послуги, узагальнені дані наведені в таблиці відображеній в акті (том. 1 а.с. 28-29).
В результаті перевірки, згідно наданих до перевірки документів, було встановлено порушення ст.11 Декрету КМУ від 20.03.1993 р. № 56-93 «Про місцеві податки та збори» і Положення про стягування податку на рекламу, затверджених рішеннями сесій Алуштинської міської ради народних депутатів № 12/5 від 22.12.1999р., від 19.03.2002р. № 25/4, а саме підприємством було замовлене та отримане рекламні послуги, без оплати податку на рекламу. Таким чином, перевіркою донарахований податок на рекламу в сумі 980,40 грн. за січень 2006 року, в сумі 53,53 грн. за лютий 2006 року, в сумі 169,96 грн. за березень 2006 року, в сумі 20,00 грн. за травень 2006 року, в сумі 137,50 грн. за червень 2006 року, в сумі 138,72 грн. за липень 2006 року, в сумі 69,40 грн. за серпень 2006 року, в сумі 51,30 грн. за вересень 2006 року, в сумі 118,25 грн. за листопад 2006 року, в сумі 193,33 грн. за грудень 2006 року, в сумі 38,25 грн. за січень 2007 року, в сумі 217,97 грн. за лютий 2006 року. (том. 1 а.с. 28-29).
З Рішення про результати розгляду повторної скарги ДПІ в м. Алушті №2470/10/23-021 від 18.10.2007р. вбачається, що розрахунок податкового зобов'язання по податку з реклами по ВАТ «Пансіонат «Море» за 2006 р. і 2007р. (том 1 а.с. 56-63).
Слід зазначити, що відповідно до статті 11. Декрету Кабінету міністрів України «Про місцеві податки і збори» № 56-93 від 20.05.1993р. об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Платниками податку з реклами є юридичні особи та громадяни. Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях. Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати 0,1 відсотка вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 відсотка за розміщення реклами на тривалий час. Податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами. Податок з реклами не сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення соціальної реклами.
Ст. 15 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII "Про систему оподаткування" встановлено, що до місцевих податків належать: 1) податок з реклами; 2) комунальний податок. До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать: збір за припаркування автотранспорту; ринковий збір; збір за видачу ордера на квартиру; курортний збір; збір за участь у бігах на іподромі; збір за виграш на бігах на іподромі; збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі; збір за право використання місцевої символіки; збір за право проведення кіно- і телезйомок; збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей; збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; збір з власників собак. Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому податки і збори (обов'язкові платежі), зазначені у пункті 2 частини першої і пунктах 2 - 4, 13 та 14 частини другої цієї статті, є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів.
З п. 4 Додатку № 1 до Рішення 20 сесії 4 скликання №20/192 від 23.03.2005 р. Алуштінської міської ради АР Крим (то 2,а.с.74) вбачається що податок з реклами сплачується під час оплати послуг за установку та розміщення реклами. Видача дозволів на розміщення реклами (рекламних щитів, афіш, плакатів і т.д.) здійснюється Управлінням економіки Алуштінського міської ради після пред'явлення квитанції про сплату податку з реклами. Податок з реклами стягують засоби масової інформації, розповсюджувачі реклами, телерадіомовні компанії і інші суб'єкти, що здійснюють рекламну діяльність. Розрахунок податку з реклами надається в ДПІ у м. Алушті щокварталу згідно п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону Україну «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і цільовими фондами» в течії 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу».
Експерту були надані на дослідження представлені договори про виготовлення поліграфічної продукції по наступних постачальниках: ТОВ «Старт» договір №17 від 03.07.2006 р.; ЧП «Кедр» договору №5 від 13.02.2006 р.; СПД - ФО Годик О.Б. договір №38 від 01.10.2006 р.; ПП Кудій Н.С. договір №10 від 01.03.2006 р.; ТОВ «АПРИМ-МТМ» договір №04/05 від 27.03.2006 р.; ТОВ «Рекламне агентство «Арт Лайф» №7 від 17.03.2006р..
З представлених договорів встановлено, що ВАТ «Пансіонат «Море» придбає у даних постачальників друкарську продукцію, інформаційні указателі, сплачує орендну плату за використання рекламних рахунків та інше
Відповідно до Рішення 20 сесії 4 скликання № 20/192 від 23.03.2005р. сплачують податок з реклами суб'єкти що здійснюють рекламну діяльність, при цьому стягують її у складі послуг, які оплачується контрагентом, яким в даному випадку виступає ВАТ «Пансіонат «Море».
Закон України від 03.07.1996 № 270/96-ВР "Про рекламу" визначає поняття виробника реклами як особи, яка здійснює її виробництво: «виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами.».
З експертного висновку вбачається, що донарахування податку на рекламу в сумі 244 грн. наданими на дослідження документами не підтверджується. Розбіжність з даними акту - 244 грн. у бік зменшення податку з реклами утворилися за рахунок того, що в акті ВАТ «Пансіонат «Море» визначене як платник податку з реклами, тоді як воно не здійснює рекламну діяльність.
Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому суд виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення, тому повинен містити вичерпні елементи його складу і підтверджуватись первинними документами. Інші докази, окрім акту перевірки, що підтверджували б факти вчинення позивачем зазначених порушень, відповідачем суду не надані через їх відсутність.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначена норма кореспондується із приписами частини 2 статті 19 Конституції України.
Статтею 13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно частині 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, доказів правомірності, законності, обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не надано. Висновки перевіряючих, що викладені у акті перевірки, не підкріплені ніякими доказами і носять характер суб'єктивних припущень.
За таких умов факти вказаних порушень слід вважати неналежно встановленими.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову зокрема про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, перелік постанов, які може прийняти суд, не є виключним, оскільки суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже вимоги щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень рішень підлягають задовленню.
Судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн. та по оплаті витрат на проведення експертизи у сумі 5000,00 грн. за платіжним дорученням № 2800 від 19.08.2009р., підлягають стягненню на його користь з державного бюджету на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті від 24.10.2007р. № 0007392301/02, яким нараховані штрафні санкції у розмірі 13569,00 грн.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті від 24.10.2007р. за № 0007412301/2 яким донараховано податок з реклами у розмірі 244,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 2380,00 грн.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Пансіонат «Море» (м. Алушта, вул. Набережна, 25; код ЄДРПОУ 19011733) витрати на оплату судового збору у сумі 3,40 грн. та 5000,00 грн. витрат на проведення судово-бухгалтерської експертизи.
5. Повернути ВАТ «Пансіонат «Море» (м. Алушта, вул. Набережна, 25; код ЄДРПОУ 19011733) з державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) зайве сплачений судовий збір у сумі 6,80 грн.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.