Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
17.11.2009Справа №2-2/1650-2009
за позовом СПД Пономарьової Наталії Миколаївни (02019, м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 49, кв.45)
до ТОВ "Астрея 7" (95004, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 62, кв.51)
про стягнення 40 329,78 грн.
Суддя Толпиго В.І.
Від позивача : не з'явився
Від відповідача : Сліпов - представник, довіреність у справі.
Суть спору:
Позивач - СПД Пономарьова Наталія Миколаївна звернулась до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - ТОВ "Астрея 7" про стягнення суму заборгованості по орендній платі у розмірі 38 442грн.42коп., пені у сумі 1 887грн.36коп., всього загального боргу у розмірі 40 392грн.78коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір оренди нежилого приміщення від 01.06.2007 р., розташованого за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Хабарівська, буд. 48. Відповідно до договору орендодавці передали, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування приміщення. Починаючи з листопада 2008р. відповідач порушував свої договірні зобов'язання та не сплачував орендну плату, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.
Відповідач у судовому засіданні, що відбулося 16.4.2009 р., надав суд заяву від 16.4.2009 р. №14, якою просить суд залучити до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Більчич та Ільєнко.
Також відповідач 16.4.2009 р у засіданні суду надав суду відзив від 16.4.2009 р. №15 на позовну заяву, у якому зазначає, що з 01.6.2007 р. по жовтень 2008 р. відповідач регулярно здійснював орендну плату. В жовтні 2008 р. платіжне доручення №397 від 27.10.2008 р. не було відправлено та плата не здійснена з вини банку. Відповідач повідомив позивача про причини несплати, проте, позивач у грудні 2008 р. надіслав лист, яким в односторонньому порядку розриває договір та просить звільнити приміщення. У січні 2009 р. відповідач звільнив частину приміщення. Таким чином, неправомірних дій з боку відповідача не вбачалось, а нарахування, які вимагає сплатити позивач, незаконні.
Представник позивача 18.6.2009р у судовому засіданні надав суду додаткові пояснення, у якому вказує на те, що договір оренди нежилого приміщення від 01.6.2007 р. розірвано не було, тому умови договору щодо проведення розрахунків по орендній платі повинні виконуватися орендарем у повному обсязі, на підставі викладеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі та штрафні санкції.
Відповідач судовому засіданні, яке відбулось 09.7.2009 р., зазначив, що він наполягає на тому, що на виконання вимог позивача, викладених у листі від 10.12.2008 р., в січні 2009 р. орендована у позивача частина приміщення була звільнена, про що складено відповідний акт.
Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 04.9.2009 р., надав суду пояснення по справі, до якого було додано 4 фотографії приміщень за адресою: м Сімферополь, вул.. Хабарівська, 48.
Також представник позивача у судовому засіданні надав суду пояснення від 03.9.2009 р., у якому вказано на те, що перевірка факту звільнення чи не звільнення нежитлового приміщення для його повернення орендодавцям умовами договору не передбачено. Також позивач зазначає, що відповідачем протягом кількох місяців не сплачується орендна плата.
У ході розгляду справи виникла необхідність здійснити огляд приміщень за адресою: м Сімферополь, вул.. Хабарівська, 48.
При огляді складських приміщень за адресою: м Сімферополь, вул.. Хабарівська, 48 головним бухгалтером було зазначено, що частина приміщень звільнена.
У ході огляду представник відповідача вказав на приміщення, які не використовуються за призначенням.
Також у ході огляду судом було встановлено, що перше вільне приміщення складає приблизно 25-30 кв.м., друге вільне приміщення - 7-9 кв.м., третє вільне приміщення 15 кв.м. Також було оглянуто приміщення, які варто вважати коридорами, які також нічим не зайняті, площа даних коридорів складає приблизно 15 кв.м.
Відповідачем було звернено увагу на те, що для позивача є окремий вхід, який не перешкоджає вільному входу в оглянуті приміщення.
25.9.2009 р. від позивача на адресу господарського суду надійшло пояснення до позовної заяви від 22.9.2009 р., у якому зазначено, що комісійний акт від 06.01.2009 р. складено в односторонньому порядку та сфальсифіковано. Також у вказаному поясненні представник позивача просить суд провести розгляд справи без його участі.
02.11.2009 р. від позивача надійшло пояснення від 28.10.2009 р., яким він зазначив, що вважає проведення огляду приміщень недоцільним. Також позивач зазначає, що відповідач не виплачує орендну плату, але використовує нежилі приміщення у господарській діяльності.
03.11.2009 р. від позивача надійшла телеграма, якою просять розглядати справу без участі представника.
4 листопада 2009 року у судовому засіданні приймав участь представник відповідача Сліпов, довіреність у справі, представник позивача у судове засідання не з'явився.
Відповідач у судовому засіданні, що відбулося 04.11.2009 р., надав суду пояснення, у якому зазначено, що у зв'язку із надісланою заявою про односторонній порядок розірвання договору, відповідачем були прийняті міри по звільненню приміщень, а саме, 13 кімнат в будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул.. Хабаровська, 48.
4 листопада 2009 року суд з виїздом на місце доглянув складські приміщення за адресою: м Сімферополь, вул.. Хабарівська, 48, та було встановлено, що відповідач звільнив нежитлові приміщення, а саме, корпус №1: 9 кабінет - 21.1 кв. м., 8 кабінет - 8.6 кв.м., 6 кабінет - 15.8. кв.м., 2 кабінет - 24.3. кв.м. 2-а кабінет - 3.9. кв.м., 10 кабінет - 25.1. кв.м., 10-а кабінет - 7.3. кв.м., всього - 106.10 кв.м.
При огляді другого корпусу було встановлено, що відповідачем звільнені наступні приміщення, а саме, 56 кабінет - 13.2 кв.м., 58 кабінет - 10.8. кв.м., 63 кабінет - 13.3. кв.м., 60 кабінет - 4.0. кв.м., 61 (туалет) - 1.6 кв.м., 62 кабінет - 8.0. кв. м., всього - 50,9 кв.м.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією із повідомленням.
Тим самим, судом згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість позивачу захищати свої інтереси, але він своїми правами не скористався.
Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:
Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. (ст..759 Цивільного кодексу України).
Між фізичною особою - підприємцем Пономарьовою Наталією Миколаївною разом із співвласниками нежилого приміщення, фізичними особами - підприємцями Більчич С.В., Ільєнко О.М. та фізичною особою - Тихопой О.М., як орендодавцями, та Товариством з обмеженою відповідальністю „АСТРЕЯ 7", як орендарем, було укладено договір від 01 червня 2007 року оренди нежилого приміщення, розташованого за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Хабарівська, будинок 48.
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавці передають, а орендар приймає у тимчасове платне володіння та користування, для розміщення офісу та складських приміщень для зберігання книжкової продукції, 65/100 частин нежилих приміщень у цокольному поверсі (в літ. А), загальною площею 520,9кв.м., які розташовані за адресою: АР Крим, м.Сімферополь, вул. Хабарівська, будинок 48, що належить орендодавцям на праві спільної часткової власності на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 08 грудня 2005 року, посвідченого Дрезноль Т.А., приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу за реєстровим номером 3498.
Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 сторони передбачили, що договір укладено строком на 3 роки з моменту його підписання до 28.5.2010р. Кожна із сторін має право відмовитися від даного договору, попередивши іншу сторону не менше ніж за 30 днів до встановленої дати розірвання. Орендодавці мають право розірвати даний договір достроково у випадку, якщо орендар порушує будь - яке одне зі своїх зобов'язань за договором, зокрема: а) використовує приміщення, що орендується не за цільовим призначенням згідно з п.1.1 договору; б) навмисно або з необережності погіршує стан приміщення; в) не виплатив будь - яку частину орендної плати або інших платежів за даним договором в день, коли платіж повинен бути здійснений і затримка платежу продовжується протягом 10 календарних днів після письмового повідомлення орендодавців про розірвання.
Відповідно до п. 4.1. договору орендна плата сплачується в національній валюті України з розрахунку 22,00грн. за 1 кв.м. орендованого приміщення на місяць, що разом складає 11 459,80грн. за кожний місяць оренди.
Відповідно до п. 4.2. договору оплата здійснюється авансовими платежами щомісячно в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця - фізичної особи, відкритий у TOB „КБ „Актив-банк" та на поточні рахунки фізичних осіб - підприємців платників єдиного податку, не пізніше 25 числа кожного попереднього місяця оренди наступним чином: Більчич С.В. - 30 % від загальної суми орендної плати; Пономарьова Н.М. - 30 % від загальної суми орендної плати; Ільєнко О.М. - 30% від загальної суми орендної плати; Тихопой О.М. - 10 % від загальної суми орендної плати. Розрахунок та перерахування орендної плати проводиться орендарем самостійно.
Нарахування орендної плати починається з дати підписання двома сторонами акту приймання - передачі приміщення. (п.4.4 договору).
Відповідно до умов п.8.1. Договору, орендар, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів та податку на доходи фізичних осіб, сплачує на користь кожного з орендодавців пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на день виникнення заборгованості, від суми боргу за кожен день прострочення.
30 грудня 2007 року сторони за договором підписали Додаткову угоду № 1 до Договору від 01.6.2007р оренди нежитлового приміщення, відповідно до якої пункт 4.1. Договору оренди нежитлового приміщення від 01.06.2007 року викладено в редакції, за якою орендна плата сплачується в національній валюті України з розрахунку 41,00грн. за 1кв.м. орендованого приміщення на місяць, що разом складає 21 356,90грн. за кожний місяць оренди. Дана додаткова угода вступила в силу з 01.01.2008 року.
Згідно з Актом приймання-передавання нежилого приміщення від 01 червня 2007 року орендодавці передали, а відповідач прийняв зазначене приміщення у тимчасове платне володіння та користування, отже обов'язки, які передбачені договором, позивач виконав у повному обсязі.
Тоді як ТОВ "Астрея 7" в порушення вимог діючого законодавства та укладеного між сторонами договору від 01 червня 2007 року оренди нежилого приміщення належним чином починаючи з листопада 2008р не здійснювало плату за оренду нежилих приміщень.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до Господарського суду АРК з позовом до ТОВ "Астрея 7" про стягнення суми заборгованості по орендній платі за період з листопада 2008р по квітень 2009р у розмірі 38 442грн.42коп. та пені за період з 25.10.2008р до 25.3.2009р у сумі 1 887грн.36коп.
Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).
Дослідивши матеріали справи та давши оцінку представленим доказам, а також доказам, здобутим судом, суд прийшов до висновку, що, виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає частковому задоволенню, а саме: у частині стягнення боргу за листопад та грудень 2008 року у сумі 12 814грн14коп. та пені за період з 25.10.2008р до 25.3.2009р, нарахованої на суму боргу за несплату орендної плату за листопад та грудень 2008 року, у сумі 1 141грн68коп.
Більш того, відповідач у своєму відзиві від 16.4.2009 р. №15 на позовну заяву сам визнає той факт, що лише за період з червня 2007р до жовтня 2008 року регулярно здійснював сплату орендної плати.
Що стосується позовних вимог позивача про стягнення 25 628грн28коп заборгованості та 745грн пені, то вказані вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного:
Листом від 10.12.2008 року позивач повідомила відповідача про свій намір розірвати договір від 01 червня 2007 року оренди нежилого приміщення (відносно належних СПД Пономарьовій Наталії Миколаївні на праві спільної часткової власності 29,118% орендованого відповідачем приміщення, що складає 151,677м.кв) у односторонньому порядку з 01.01.2009р, у зв'язку з чим просила звільнити належну їй частину орендованого приміщення та підготувати її для передачі позивачу або уповноваженим нею особам.
Датою припинення нарахування орендної плати вважається дата підписання обома сторонами акту приймання - передачі про повернення орендованого приміщення.(п.4.4 договору).
Після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний передати орендодавцям приміщення, що орендується протягом 10 діб з моменту закінчення терміну оренди за актом приймання - передачі.(п.7.1 договору).
З урахуванням специфіки майна, що орендується, передати майно позивачу, який знаходиться у Києві, тоді як майно - у Сімферополі, неможливо без явки вповноваженого представника позивача до відповідача.
Відповідно до листів №17 від 26.12.2008р та від 22.6.2009р, комісійного акту від 06.01.2009р, ТОВ «Астрея 7» визнало розірвання договору з боку позивача та повідомило інших орендодавців про звільнення приміщення площею 151,677м.кв, що займається.
Відповідач листами №4 від 23.01.2009р та №17 від 17.02.2009р повідомив позивача про звільнення приміщень, а саме 13 кімнат за адресою м Сімферополь, вул.. Хабарівська, 48 на виконання листа позивача від 10.12.2008р, а також про необхідність явки для прийняття звільнених приміщень для забезпечення їх збереження..
Тоді як позивач не представив суду яких - набудь доказів того, що позивач являвся до відповідача для прийняття нежитлових приміщень, а відповідач чинив перешкоди у передачі спірних приміщень.
Більш того, в ході розгляду спору судом, шляхом виїзду на місце для огляду приміщень за адресою: м.Сімферополь, вул.. Хабарівська, 48, встановлено факт звільнення відповідачем частини приміщень площею 151,677м.кв, тобто судом досліджені усі обставини справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України держмито та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відноситься на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
У засіданні суду оголошувалась перерва на 17.11.2009р для підготовки рішення.
Рішення оголошене 17.11.2009р.
Керуючись ст. ст.49,75,82,84,85 ГПК України
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ТОВ "Астрея 7" (95004, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 62, кв.51, р/р 26007301326219 у філії КЦО Промінвестбанк МФО 324430, ЄДРПОУ 35002787, свід. платника ПДВ №100038454, ІПН 350027801093) на користь СПД Пономарьової Наталії Миколаївни (02019, м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 49, кв.45, ІНН 2502501648, п/р 260013010971 у ВАТ «КБ «Актив-банк», МФО 300852) 12 814грн14коп заборгованості, 1 141грн68коп пені, 139грн.55коп держмита, 40грн.83коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу
3. У частині стягнення 25 628грн28коп заборгованості та 745грн пені у позові відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.