Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
Іменем України
17.10.2009Справа №2-15/5059-2009
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком", м. Київ(01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18) в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком», м. Сімферополь (95000, м. Сімферополь, вул.. Р.Люксембург, 1, ідентифікаційний код 22236588)
До відповідача Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» ( 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22) в особі Поштамту-Центру поштового зв'язку №1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 1, ідентифікаційний код 01185562)
Про стягнення 23 504,66 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача - Філімонова Т.О., довіреність б/н від 23.07.2008р. у справі
Від відповідача - Субота І.В., довіреність № 12-154 від 22.12.2008р. у справі.
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком" в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком», м. Сімферополь звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Поштамту-Центру поштового зв'язку №1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» про стягнення 23 504,66грн., утому числі 20 265, 68 грн. - основного боргу, 1 683, 56 грн. - пені, 277, 33 грн. - 3% річних, 1 278, 09 грн. - індексу інфляції,
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № 258-01/181-31 від 01.06.2006р. щодо сплати орендної плати, що і стало приводом звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної суми в примусовому порядку.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує з тих підстав, що позивачем були порушені умови договору в частині направлення рахунків відповідачеві, в результаті чого відповідач не мав можливості здійснювати оплату.
У судовому засіданні 02.11.2009р. представником позивача була надана заява про зменшення суми позову в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій він просить суд стягнути 20 265, 68 грн. - основного боргу, 1 278, 09 грн. - індексу інфляції, 277, 33 грн. - 3% річних.
Суд вважає за можливе прийняти зменшення позовних вимог, оскільки це не порушує чиї-небудь охоронювані законом права. Подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
У розгляді справи оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Після перерви розгляд справи було продовжено.
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
01.06.2006р. між Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком" (орендодавець) (позивач) та Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» (орендар) (відповідач) укладено|ув'язнений| договір оренди нерухомого майна № 258-01/181-31 (а.с. 13-19).
Згідно з пунктом 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування нежитлове приміщення ( майно), що розташоване в АР Крим, Білогірський район, смт. Зуя на 1 поверсі 2-поверхового будинку № 43 по вул. Шосейній, загальною площею 189, 3 кв.м.
Відповідно до пункту 2.1 Договору передача майна здійснюється одночасно з підписанням повноваженими представниками сторін Акта приймання-передачі майна, але не пізніше 3 днів з моменту підписання Договору .
Відповідно до пункту 3.1 Договору орендна плата перераховується Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно х рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 10 числа, що настає за розрахунковим.
Згідно з пунктом 12.1 Договору строк дії договору становить з 01.06.2009р. до 31.05.2007р.
У виконання умов договору 01.06.2006р. сторонами був підписаний акт прийому-передачі майна.
Майно, передане Орендареві, повертається Орендодавцеві не пізніше ніж через 10 днів після закінчення терміну дії Договору за актом передачі-приймання. ( пункт 2.3 Договору).
Відповідачем не надано доказів повернення майна, таким чином відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором призвело до утворення заборгованості перед позивачем за період червня 2007 року по липень 2008 року склала 20 265, 68 грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
22.06.2009р. на адресу відповідача була направлена претензія за вих.. № 07-238 на суму 21 577, 12 грн., утому числі 20 265, 68 грн. - суми основного боргу, 1 311. 44 грн. - пені (а.с.27)
Вказана претензія отримана відповідачем 23.06.2009р., про що свідчить підпис представника на поштовому повідомлені, копія якого міститься у матеріалах справи (а.с.28)
У відповіді на претензію вих. № 25-08-4069 від 10.07.2009р. відповідач суму основного боргу визнає, проте не погоджується із нарахуванням пені на підставі того, що позивачем на його адресу не був направлений рахунок на сплату орендної плати у виконання умов договору, або був направлений з невірно вказаною сумою, в яку був включений податок на землю. Аналогічна позиція викладена і у відзиві на позов.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був виставлений рахунок - акт № 08-6583 від 31.07.2008р. на суму 20 265, 68 грн. (а.с26), тобто на суму лише орендної плати, яка підтверджена відповідачем у відповіді на претензію та у відзиві на позов.
Вказаний рахунок-акт був отриманий відповідачем, про що свідчить лист № 01-06-4238 від 12.08.2008р., яким рахунок - акт № 08-6583 від 31.07.2008р. на суму 20 265, 68 грн. був повернутий позивачу. ( а.с. 90). та іші листи відповідача, що містяться у матеріалах справи (а.с.86-89).
Крім того, сторонами був підписаний графік погашення заборгованості на суму 20 265, 68 грн. за період з липня 2007 року по липень липень 2008 року із зазначенням строків погашення заборгованості, в якому відповідач заборгованість визнав. та який був направлений позивачу супрвідним листом № 01-06-4660 від 02.09.2008р. (а.с94-95)
Судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договору та вимогам чинного законодавства зобов'язання за договором по оплаті орендної плати не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 20 265, 68 грн. за період з червня 2007 року по липень 2008 року, яка встановлена судом, належним чином підтверджена та підлягає стягненню з відповідача.
У судовому засіданні 02.11.2009р. представником позивача надана заява , якою він відмовився від стягнення пені в розмірі 1 683, 56 грн.
Так, виходячи з норм статті 13 Цивільного кодексу України, яка визначає межі здійснення цивільних прав, судом досліджено правомірність відмови позивача від позову:
- цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (довіреністю);
- при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;
- не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;
- при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства;
- не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову.
Судом встановлено, що відмова позивача від позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, а також повноваження, надані представнику Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком" Філімоновій Т.О., дозволяють відмовитися від позову.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 1 683, 56 грн. підлягає припиненню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 1 278,09грн., 3% річних у розмірі 277, 33 грн.
Так, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача становить:
за період з 21.09.2008р. по 21.08.2009року - 262, 95 грн. (1 688, 81 грн.* 115, 54%)-1688, 81 )
за період з 21.10.2008р. по 21.08.2009року - 241,84 грн. (1 688, 81 грн.* 114,32%)-1688, 82 )
за період з 21.11.2008р. по 21.08.2009року - 209,41 грн. (1 688, 81 грн.* 112,40%)-1688, 83 )
за період з 21.12.2008р. по 21.08.2009року - 181,38 грн. (1 688, 81 грн.* 110,74%)-1688, 84 )
за період з 21.01.2009р. по 21.08.2009року - 143,04 грн. (1 688, 81 грн.* 108,47%)-1688, 85 )
за період з 21.02.2009р. по 21.08.2009року - 91,36 грн. (1 688, 81 грн.* 105,41%)-1688, 86 )
за період з 21.03.2009р. по 21.08.2009року - 65,02 грн. (1 688, 81 грн.* 103,85%)-1688, 87 )
за період з 21.04.2009р. по 21.08.2009року - 40,87 грн. (1 688, 81 грн.* 102,42%)-1688, 88 )
за період з 21.05.2009р. по 21.08.2009року - 25,33 грн. (1 688, 81 грн.* 101,50%)-1688, 89 )
за період з 21.06.2009р. по 21.08.2009року - 16,89 грн. (1 688, 81 грн.* 101,00%)-1688, 90 ), а всього 1 278,09 грн., визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.
Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, матеріалами справи підтверджується сума 3% річних у розмірі 277, 33 грн. за період з 21.09.2008р. по 21.08.2009р., та визнається такою, що підлягає стягненню з відповідача.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, статтею 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» ( 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22) в особі Поштамту-Центру поштового зв'язку №1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 1, ідентифікаційний код 01185562) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком", м. Київ(01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18) в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком», м. Сімферополь (95000, м. Сімферополь, вул.. Р.Люксембург, 1, ідентифікаційний код 22236588) 20 265, 68 грн. заборгованості, 277, 33 - 3% річних, 1 278,09 грн. інфляційних втрат, 218,21 грн. державного мита та 219, 09 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині провадження у справі припинити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.