Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221
Іменем України
05.11.2009Справа №2-1/5515-2009
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Селма», (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 115, оф. 55),
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Тісі», (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бела Куна, 21, кв. 118; 95493, АР Крим, м. Сімферополь, Московське шосе 11 км),
про стягнення 95 326,20 грн.
Суддя Л. О. Ковтун
представники:
від позивача Шевченко О.В., представник, дов. від 01.11.2009р.; Павленко В.Г., директор
від відповідача Вдовенко С.М. - директор,
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Селма» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Тісі» про стягнення заборгованості в сумі 95 326,20 грн. та річних в сумі 166,60 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобов'язання за договором поставки № 00027 від 07.08.2009р. в частині своєчасної оплати поставленої продукції.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не представив. Присутній в судовому засіданні директор відповідача факт наявності заборгованості підтвердив.
Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини між сторонами, у зв'язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд
07.08.2009р. між позивачем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Тісі» (покупець) укладений договір поставки № 00027, (аркуш справи 7, дали - договір).
Відповідно до п.1 договору, покупець зобов'язується сплатити і прийняти продукцію виробничо-технічного призначення, що іменується надалі «продукція», а Постачальник зобов'язується поставити відповідно до номенклатури, кількості, за цінами, вказаними в специфікаціях до цього договору або рахунках-фактурах.
Позивач відповідно до умов договору поставив Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Тісі» продукцію на загальну суму 95 326,20 грн., що підтверджується накладними № ЯПЕ-003045 від 14.08.2009р., № ЯПЕ-003043 від 14.08.2009р., № ЯПЕ-003016 від 10.08.2009р., № ЯПЕ-003015 від 10.08.2009р., № ЯПЕ-003014 від 10.08.2009р., № ЯПЕ-003013 від 10.08.2009р. Факт отримання відповідачем продукції підтверджується його підписом на вищезазначених накладних.
У пункті 3.5 договору сторони обумовили, що покупець здійснює оплату отриманого товару з відстрочкою платежу протягом 10 календарних днів.
У порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання за договором №00027 від 07.08.2009р. в частині оплати вартості поставленого товару не виконав, у зв'язку із чим, станом на час звернення позивача до суду заборгованість товариства становить 95326,20грн.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
01.09.2009р. ТОВ «Селма» на адресу відповідача направлено претензію про здійснення оплати поставленого товару.
Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано відомостей щодо розгляду вищевказаної претензії.
Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.
У розумінні діючого законодавства зобов'язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).
Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобов'язань за договором поставки суду не надано.
Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача становить 95326,20грн., яка і підлягає стягненню на користь позивача.
У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно ч. 1, ч. 2, ч. 3 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
За такими обставинами, виходячи з наданого позивачем розрахунку позовних вимог, суд вважає позовні вимоги про стягнення річних в сумі 166,60 грн., такими, що підлягають задоволенню.
Понесені позивачем витрати з оплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у відповідності зі ст.49 ГПК України.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Тісі», (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бела Куна, 21, кв. 118; 95493, АР Крим, м. Сімферополь, Московське шосе 11 км, банківські реквізити: рахунок 2600839405673 у АБ «Діамантбанк, м. Київ, МФО 320854; рахунок 260038768 в КРД АППБ «Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 31284702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Селма», (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 115, оф. 55, банківські реквізити: рахунок 26009315601 у філії ВАТ «Морський транспортний банк», м. Сімферополь, МФО 384748, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 32747833) заборгованість в сумі 95326,20грн., річні в сумі 166,60 грн., державне мито в сумі 954,93грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.