Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
Іменем України
19.11.2009Справа №2-15/4487-2009
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Сулейманової Леніяр Юсуповни (96555, АР Крим, с. Уютне, вул. Дружби, 40, ідентифікаційний номер 2838804941).
До відповідача Закритого акціонерного товариства «Волна» (97420, АР Крим, м. Євпаторія, пр. Перемоги, 76 ідентифікаційний код 19003142).
Про стягнення 14 604, 36 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - не з'явився.
Обставини справи: Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Сулейманова Леніяр Юсуповна звернулася до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства «Волна» Дитячого санаторного комплексу «Прометей» про стягнення 14 604, 36 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за поставлений позивачем товар, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 14 604, 36 грн., що і стало приводом для звернення Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної Сулейманової Леніяр Юсуповна з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 15.09.2009р. замінено відповідача у справі Закрите акціонерне товариство «Волна» Дитячого санаторного комплексу «Прометей» на належного - Закрите акціонерне товариство «Волна».
У судовому засіданні 12.11.2009 р. представником позивача представлено заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач змінює підставу позову та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14 604, 36 грн., яка склалася в результаті несплати поставлених товарів за договором купівлі-продажу від 14.02.2006р.
Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну підстави позову, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог та подальший розгляду справи здійснювати з урахування змінених підстав позову.
Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, вкладених у відзиві.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.
Строк розгляду справи був продовжений на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
14.02.2006р. між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Сулеймановою Леніяр Юсуповною ( постачальник) (позивач) та Закритим акціонерним товариством «Волна» (покупець) ( відповідач) був укладений договір купівлі-продажу(а.с. 77)
Так, пунктом 1 Договору визначено, що постачальник зобов'язується продати покупцеві, а покупець - оплатити товари згідно з заявками.
Відповідно до пункту 3.1 Договору оплата здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на рахунок постачальника.
Згідно з пунктом 3.2 Договору строк оплати не пізніше 10 календарних днів з дня поставки товару.
Строк дії Договору визначений пунктом 6.1 Договору та становить з моменту підписання до 31.12.2006р.
Сторонами не надано суду доказів дострокового розірвання Договору за згодою сторін, оспорювання Договору у судовому порядку, або визнання його недійсним.
Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив факт поставки товару за договором.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем відповідачу був поставлений товар на суму 14 405, 16 грн.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Так на виконання умов договору позивачем був поставлений товар на суму 2 354, 00 грн., згідно з накладною № р-00000536 від 01.08.2006р., був виставлений рахунок № 234 від 01.08.2006р. Вказаний рахунок був оплачений відповідачем, про що свідчить платіжне доручення № 482/ 1 від 04.08.2006р., що міститься в матеріалах справи. ( а.с.50-53).
04.10.2006р. поставлений товар на суму 70, 84 грн., про що свідчить накладна № 049 від 04.10.2006р., рахунок - № 049 на оплату поставленого товару . ( а.с.54-56); 14.11.2006р. - товар на суму 423, 51грн., про що свідчить накладна № 050 від 14.11.2006р., рахунок № 050 на оплату поставленого товару . ( а.с 57-59); вказані рахунки були оплачені відповідачем 17.08.2007р., про що свідчить платіжне доручення № 648/1 від 17.08.2007р. ( а.с.60)
Відповідно до накладної № 43 від 29.08.2006р. - товар на суму 7 200, 00 грн., на оплату - рахунок № 43 від 29.08.2006р. Відповідач оплатив вказаний рахунок 30.08.2006р., про що свідчить платіжне доручення № 584/1 від 30.08.2006р. (а.с.62-65)
Судом встановлено, що сума позовних вимог у розмірі 10 048, 35 грн. була оплачена відповідачем ще до звернення позивача з відповідним позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку. (15.08.2009р., згідно із штампом на конверті).
Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до суду в нього було відсутнє право вимоги, оскільки вказана сума вже була сплачена відповідачем за період з 01.08.2006р. по 17.08.2007р., згідно платіжними дорученнями доданими до матеріалів справи
Відповідачем, в порушення умов договору, вартість отриманого товару за накладною № Р-00000538 від 17.08.2006р. та рахунком № 00000538 від 17.08.2006р. на суму та 3 230, 00 грн. (а.с 66-67); та за накладною № І-00000102 від 22.08.2006р. та рахунком № 00000102 від 22.08.2006р. на суму 1 126, 81 грн. ( а.с. 68-69), а всього 4 356, 81 грн. оплачена не була.
Відповідач проти стягнення заборгованості заперечує, просить застосувати строки позовної давності .
Так, відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Пунктом 5 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Як передбачено пунктом 3.2 Договору строк оплати не пізніше 10 календарних днів з дня поставки товару.
Таким чином, перебіг позовної давності щодо стягнення заборгованості за договором з оплати товару за накладною № Р-00000538 від 17.08.2006р. на суму 3 230,00 грн. починається з 27.08.2006р. та становить до 27.08.2009р. , за накладною № І-00000102 від 22.08.2006р. на суму 1 126, 81 грн. починається з 01.09.2006р. та становить до 01.09.2009р.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості 15.08.2009р. (про що свідчить штамп поштового відділення на конверті про відправлення позовної заяви до суду), тобто в межах встановленого строку позовної давності.
Таким чином, твердження відповідача про пропуск строку позовної давності позивачем є безпідставними.
Доказів, що підтверджують зворотнє, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.
Таким чином матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язків за договором купівлі - продажу від 14.02.2006р. щодо своєчасної сплати отриманого товару, а отже сума заборгованості у розмірі 4 356, 81 грн. повинна бути стягнута з відповідача.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Волна» (97420, АР Крим, м. Євпаторія, пр. Перемоги, 76 ідентифікаційний код 19003142) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Сулейманової Леніяр Юсуповни (96555, АР Крим, с. Уютне, вул. Дружби, 40, ідентифікаційний номер 2838804941) 4 356, 81 грн. заборгованості, 43, 57 грн. державного мита та 35, 20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині у позові відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.