15 серпня 2017 року м. Київ К/800/27919/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз Л.Л. перевіривши касаційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена організації ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Начальника Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області Фліссака Ігоря Ярославовича, Державної казначейської служби України, про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" яка звернулась в інтересах члена організації ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у зазначеній справі.
Відповідно до частини першої статті 211 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Склад осіб, які беруть участь у справі, визначається статтею 47 КАС України. До них належать сторони (позивач і відповідач), треті особи, їх представники.
Правові та організаційні засади діяльності громадських організацій визначені в Законі України № 4572-VI від 22 березня 2012 року "Про громадські об'єднання" (далі - Закон № 4572-VІ). Згідно із частиною першою, третьою та п'ятою статті 1 цього Закону громадська організація - це добровільне об'єднання фізичних осіб для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, наказом Дніпропетровського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 15 жовтня 2014 року №381 прийнято повідомлення про утворення Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна організація". Згідно витягу з протоколу № 1 (єдиного статутного документа ГО "ДНПГО") Громадська організація "Дніпропетровська незалежна Правозахисна Громадська організація" створена та здійснює свою діяльність без статусу юридичної особи.
За приписами частин 1 та 3 статті 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
При тлумаченні положень Закону України № 4572-VІ, Конституційний Суд України в Рішенні від 28 листопад 2013 року №12-рп/2013 вказав на те, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах і якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.
Вказана правова позиція Конституційного Суду України повністю кореспондується з правовим змістом статей 48 та 60 КАС України.
Отже звертатись до суду із касаційною скаргою в інтересах інших осіб мають право лише громадські об'єднання із статусом юридичної особи.
Крім того, членство в громадській організації само по собі не є підставою для виникнення процесуального представництва. Для цього необхідне волевиявлення особи, яка потребує представництва та наявність необхідних належним чином оформлених та завірених уповноважуючих документів. За відсутністю такої згоди та необхідних документів, громадська організація не може бути допущена судом до здійснення функцій процесуального представника.
Та обставина, що основною метою та завданням організації є допомога у реалізації громадянам своїх прав та законних інтересів не може свідчить про наявність у організації адміністративної процесуальної правоздатності у даній справі.
Згідно з частиною третьою статті 214 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
За приписами пункту 3 частини третьої статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
За наведених обставин та виходячи з приписів частини третьої статті 214 КАС України, касаційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 108, 213, 214 КАС України, -
Касаційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена організації ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Начальника Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області Фліссака Ігоря Ярославовича, Державної казначейської служби України, про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, разом з поданими до неї документами, повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного Л.Л. Мороз
суду України