15 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/7686/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Гінди О.М., Рибачука А.І.,
при секретарі судового засідання - Куціль С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - ОУПФ, ПФУ відповідно) про зобов'язання відповідача призначити йому пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ) з 24.01.2017, покликаючись на те, що йому як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС у відповідності до вказаної статті повинна бути призначена пенсія із зниженням пенсійного віку, однак ОУПФ безпідставно відмовило у такому призначенні, чим порушено його конституційне право на отримання належної пенсії.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року у справі №607/6379/17 заявлений позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням його оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. У поданій апеляційній скарзі вказує на те, що відсутні первинні документи, які підтверджують роботу позивача у зоні відчуження (зокрема період роботи та місце), а відтак така не підтверджується, а тому відсутні підстави для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку.
Позивач у письмовому запереченні вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та просив про розгляд справи за відсутності його та представника.
ОУПФ в судове засідання не надіслало свого представника, про дату, час і місце розгляду справи було повідомлено належним чином, а тому, апеляційний суд, вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач досяг потрібного віку та має відповідний стаж роботи у зоні відчуження, який підтверджується відповідними довідками, що дає йому право на пенсію із зниженням пенсійного віку.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 05.10.1992 (дата перереєстрації 15.04.1997) та має право на пільги, встановлені Законом №796-ХІІ (а.с.10).
24.01.2017 позивач звернувся до ОУПФ із заявою про призначення йому пенсії як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до вимог ст.55 Закону №796-ХІІ.
Однак, рішенням від 24.04.2017, яке оформлено протоколом комісії ОУПФ №26 відмовлено позивачу в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ з посиланням на те, що відсутні первинні документи які б підтвердили періоди фактичного перебування ОСОБА_1 в зоні відчуження (а.с.11-13).
Не погодившись із таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Положеннями ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №1058-IV) передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
У ч.3 ст.65 Закону №796-ХІІ зазначено, що посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Статтею 55 Закону №796-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Так, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві, - передбачено зменшення пенсійного віку на 5 років.
В п.7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок), встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно довідок, що містяться в матеріалах справи виданих Державним Тернопільським шляхово-будівельним управлінням №24 від 21.09.1992 та 26.01.1994 №№341, 1 (останнє місце роботи позивача, відповідно до записів трудової книжки) ОСОБА_1 у період з 23.06.1988 по 29.07.1988 приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. За вказаний період йому було виплачено 641 крб 35 коп при місячному окладі 160 крб. А також він має право на отримання встановлених Законами України пільг (а.с.14-15).
Додатково потрібно також вказати, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо, є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Тобто, основним доказом участі позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є дійсне, ніким не оскаржене та не скасоване посвідчення учасника ліквідації (категорія 3), видане на його ім'я, яке відповідно до п.2 ч.1 ст.14 Закону №796-ХІІ, підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.
До цього ж, зі змісту листа Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації від 01.06.2017 №Б-065/902, що був надісланий позивачу на підтвердження правомірності видачі йому посвідчення видно, що такий документ був виданий на підставі однієї із довідок (№341) в якій вказувались періоди перебування позивача в зоні відчуження в період з 23.06.1988 по 29.07.1988, що вкотре підтверджує статус позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає йому право на встановлені Закон пільги, в тому числі і на отримання пенсії зі зниженням пенсійного віку (а.с.24).
Тому, на підставі наявних у справі доказів суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 надав достатньо документів для підтвердження факту перебування його з 23.06.1988 по 29.07.1988 в зоні відчуження по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, а тому такий має право на призначення пенсії відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд,
Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя В. Я. Качмар
судді О. М. Гінда
А. І. Рибачук
Повний текст виготовлений 17 серпня 2017 року.