16 серпня 2017 року справа № 2-а-2146/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 26 квітня 2017 року в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 у березні 2017 року звернувся до суду заявою, в якій просив видати дублікат виконавчого листа в адміністративній справі № 2-а-2146/11.
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 26 квітня 2017 року заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою заяву про видачу дубліката виконавчого листа задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ухвалою судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 03 квітня 2017 року заяву ОСОБА_1 за аналогією закону, залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом п'яти з днів з дня отримання копії ухвали.
Підставою для залишення заяви без руху стало порушення заявником, за висновком суду першої інстанції, частини 2 статті 106 КАС України, а саме не надано доказів втрати виконавчого листа, зазначена в заяві адреса для листування є адресою адвоката Клопкова С.М., проте не надано документів на підтвердження його повноважень, а також не зазначено назви сторін виконавчого провадження.
На виконання вимог вказаної ухвали заявник надав заяву, в якій зазначив, що згідно з листом Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області № 3726-8-03.4 від 06.03.2017, який додано до заяви, державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження, проте виконавчий лист не було повернуто. Щодо адреси листування, ОСОБА_1 зазначив, що при поданні заяви вказав дві адреси, зокрема, й адресу реєстрації.
Проте ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 26 квітня 2017 року заяву ОСОБА_1 повернуто, оскільки останній не вказав жодної підстави у підтвердження втрати виконавчого листа, крім того не зазначив сторони виконавчого провадження.
Надаючи оцінку обґрунтованості оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Таким чином, такий правовий інструмент, як аналогія закону, може бути застосовано лише у випадку відсутності норми, що регулює відповідні правовідносини. Проте процесуальні питання, пов'язані з видачею дубліката виконавчого листа, врегульовані статтею 260 КАС України, відповідно до якої замість втраченого оригіналу виконавчого листа адміністративний суд, який видав виконавчий лист, за заявою стягувача або поданням державного виконавця може видати його дублікат.
Частиною 2 статті 260 КАС України визначено, що суд розглядає заяву (подання) про видачу дубліката в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача або державного виконавця, що звернулися із заявою (поданням), та осіб, які беруть участь у справі.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що процесуальним законом не встановлено жодних вимог до змісту чи обов'язкових реквізитів, які мають бути зазначені у заяві про видачу дублікату виконавчого листа. Будь-які питання щодо обґрунтованості заяви про видачу дубліката виконавчого листа мають бути вирішені саме у судовому засіданні.
Крім того, колегія суддів зазначає, що на заявника не покладено обов'язку щодо зазначення у заяві про видачу виконавчого листа сторін виконавчого провадження, адже зі змісту ст. 260 КАС України вбачається, що розгляд вказаної заяви відбувається з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, якими, в силу приписів статті 47 КАС України, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вбачаються підстави для скасування ухвали із направленням справи для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа по суті.
Керуючись ст.ст. 160, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 26 квітня 2017 року в адміністративній справі № 2-а-2146/11 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров