14 серпня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/914/17
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.
за участі секретаря - Гайдука С.В.,
представника позивача - Омельченка А.А.,
представника відповідача - Шаповала О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Сумської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
Приватне підприємство "Семенівська мануфактура" 07.06.2017 звернулось до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС та просить скасувати:
- рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 30.05.2017 № UA805180/2017/000137/2;
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідача: № UA805180/2017/00144.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Виходячи з аналізу положень ст. 55 Митного кодексу України вбачається, що чинне законодавство України встановлює перелік обставин, які можуть слугувати підставами для прийняття рішення про коригування митної вартості. До них відноситься заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірне визначення митної вартості товарів. Однак, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що підставою для проведення коригування митної вартості товарів, поставлених на виконання умов контракту № BSN1-09/2016 від 01.09.2016, є відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, в зв'язку з чим на підставі інформації, наявної у митного органу, визначення митної вартості товару було здійснено на підставі резервного методу.
Крім того, частина 3 ст. 53 Митного кодексу України визначає якими повинні бути дії митного органу у разі, якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи для підтвердження митної вартості товару. Однак, не дивлячись на чіткість приписів чинного законодавства України, Сумською митницею ДФС у повідомленні про витребування додаткових документів не містилося посилання на те, які саме обґрунтовані сумніви викликали необхідність витребування додаткових документів та які саме документи необхідно подати для усунення таких сумнівів.
ПП «Семенівська мануфактура» скористалося правом, наданим йому чинним законодавством України, та відповідно до митної декларації від 13.04.2017 № UA805180/2017/005136, в якій вказано, що позивач забезпечує сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, вивільнило товар, поставлений за умовами Контракту № BSN1-09/2016 від 01.09.2016, у вільний обіг.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав письмові заперечення та зазначив, що калькуляція собівартості виробника є достатнім та належним доказом на підтвердження заявленої митної вартості товару. Декларант надав калькуляцію від постачальника, яка дійсна на період з 17.10.2016 по 16.12.2016, в той час як відвантаження товару здійснено 03.03.2017, згідно інвойсу від 03.03.2017 BTCN2017108. Також, відвантаження вказаного товару здійснювалось з порту JEBEL ALI DUBAI, О.А.Е., країна-виробник товару - Китай, однак як потрапив товар з Китаю в О.А.Е. позивач не зазначає. Крім того, в прайс-листі від 24.02.2017, що був наданий декларантом, зазначено посилання на контракт BSN1-09/2016 від 01.09.2016, це дає підставу вважати, що прайс-лист виключно для позивача.
У зв'язку з відсутністю у поданих документах всіх відомостей, шо підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та наявність інформації в Єдиній автоматизованій інформаційній системі органів ДФС щодо вищого рівня вартості на подібні товари, митне оформлення яких вже здійснювалося, посадовими особами митного поста «Центральний» направлено письмову вимогу декларанту про необхідність надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару. Однак, запитані посадовою особою митного органу додаткові документи, позивачем не були надані. Зазначив, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та підтвердженими документально, а саме: відповідно поданих декларантом даних не включені до ціни товару: вартість навантаження та доставки товару до порту відправки.
Таким чином, згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, заявлений декларантом основний метод визначення митної вартості товару не міг бути застосований у зв'язку з відсутністю у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також неподанням декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 3 статті 53 Митного кодексу України.
Пояснив, що методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не могли бути застосовані у зв'язку з відсутністю в період 90 днів в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України оформлень за ціною контракту ідентичних товарів.
Враховуючи наведене, відповідач вважає, що рішення про визначення митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації є законними та не мають бути скасовані.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені, виходячи з таких підстав.
ПП «Семенівська мануфактура» є юридичною особою, зареєстрованою реєстраційною службою Семенівського районного управління юстиції Чернігівської області 22.01.2010, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Встановлено, що між ПП «Семенівська мануфактура» (покупець) та CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO., LTD (постачальник) було укладено контракт № BSN1-09/2016 від 01.09.2016, підписаний повноважними представниками, скріплений печатками сторін, та додаткова угода від 01.06.2016 № 2 (а.с. 21-26, 27).
Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товари в асортименті. Покупець зобов'язується сплатити за товар відповідно до умов даного контракту (ст. 1 Контракту).
Загальна кількість і асортимент товару, який поставляється, складається із товарних партій, кількість яких визначається в рахунку-фактурі на кожну поставку (ст. 2 Контракту).
Поставка товару по даному контракту відбувається у відповідності до «ІНКОТЕРМС-2010». Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в рахунку-фактурі (ст. 3 Контракту).
Відповідно до ст. 4 Контракту вартість за одиницю товару узгоджується і встановлюється в рахунку-фактурі на кожну окрему партію товару до даного контракту. Оплата товару здійснюється банківським перерахунком на рахунок постачальника, вказаний в даному контракті (ст. 5 Контракту).
Відповідно до ст. 8 Контракту вартість товару та/або упаковки включена у вартість товару.
Прийом-передача товару здійснюється в порту призначення, узгодженому сторонами, по кількості і якості (ст. 7 Контракту).
Відповідно до інвойсу № BTCN2017108 від 03.03.2017 товар поставлявся за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» (а.с. 36, 37). Тобто CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD взяло на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.
В наданому інвойсі було визначено асортимент товару, що поставлявся та його загальна вартість, зокрема, партія товару, яка підлягає поставці складається із текстилю 90 576,00 м у асортименті, загальною вартістю 25 969,95 доларів США (а.с. 37).
Товар, визначений вищевказаним інвойсом, було передано перевізнику, що підтверджується коносаментом ЕАDКВ119802 від 08.03.2017 в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером, який вказаний в інвойсі BTCN2017108 від 03.03.2017, а саме: SEGU5095327 (а.с. 44).
Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною від 03.03.2017 № 0000002017108 (а.с. 45, 46), в якій визначено, що на виконання контракту № BSN1-09/2016 від 01.09.2016 вищевказаним контейнером буде здійснено поставку придбаного товару, та його загальна вартість в доларах США.
До порту призначення товар, який поставлено за контрактом № BSN1-09/2016 від 01.09.2016, прибув у квітні 2017 року.
Вказаний товар у порту призначення (м. Одеса) було отримано ТОВ «ЮРІЯ-ГРУП», відповідно до умов договору транспортного експедирування від 11.11.2015 № 11-11/ЮГ, укладеного між ПП «Семенівська мануфактура» та вказаним контрагентом, який надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України, для доправлення його до Сумської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів (а.с. 48-52).
Між позивачем та ПП «Національні традиції» було укладено договір № 20/10-14/02 від 20.10.2014 про надання послуг по декларуванню товарів та додаткову угоду від 03.01.2017 № 1, відповідно до якого ПП «Національні традиції» взяло на себе зобов'язання надати Приватному підприємству «Семенівська мануфактура» послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (а.с. 102-105).
ПП «Національні традиції» було подано до Сумської митниці митну декларацію № UA805180/2017/005136 та задекларовано товар, що надійшов відповідно до умов контракту № BSN1-09/2016 від 01.09.2016 (а.с. 28-31).
Згідно із поданою декларацією, виробником придбаного товару є CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD. Країна виробництва - Китай.
Митна вартість товару, який підлягав митному оформленню, визначена позивачем за ціною договору (контракту) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.
На підтвердження заявленої митної вартості товару, що поставлявся відповідно до умов контракту № BSN1-09/2016 від 01.09.2016, декларантом подано копії документів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Листом від 13.04.2017 Сумська митниця ДФС повідомила, що у зв'язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР, необхідно надати товар для проведення митного огляду з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у вищевказаній декларації (а.с. 106). Крім того, листом від 13.04.2017 відповідач повідомив, що у відповідності до ст. 53 Митного кодексу України необхідно надати документи, які підтверджують митну вартість товарів (а.с. 107).
13.04.2017 ПП «Національні традиції» листом № 139 повідомило Сумське митницю, що декларантом, згідно ст. 53 Митного кодексу України було надано вищевказані документи до митної декларації № UA805180/2017/005136. Інші витрати, окрім тих, що були включені до ціни, яка була фактично сплачена за товар (підлягає оплаті), відсутні (а.с. 108-109).
З метою встановлення характеристик, визначених для класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, поданих до митного оформлення, Сумською митницею було відібрано проби (зразки) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи).
Згідно висновку Харківського управління з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України № 142008800-0413 від 11.05.2017 було встановлено, що за визначеними в результаті дослідження показниками, досліджувана проба не відповідає опису, зазначеному у графі 31 митної декларації від 13.04.2017 № UA805180/2017/005136 (а.с. 110-112).
На підставі вищевказаного висновку Сумською митницею ДФС прийнято рішення про визначення коду товару від 29.05.2017 № КТ- UA805180- 0029-2017 (а.с. 113).
Враховуючи вказані обставини, ПП «Національні традиції» 29.05.2017 було подано до митного органу додаткову до тимчасової декларації, яку зареєстровано у базі даних митниці під № UА805180/2017/007814 (а.с. 114-116).
Листом від 29.05.2017 Сумська митниця ДФС повідомила, що у відповідності до ст. 53 Митного кодексу України необхідно надати документи, які підтверджують митну вартість товарів (а.с. 117).
30.05.2017 ПП «Національні традиції» листом № 180 повідомило Сумське митницю, що декларантом, згідно ст. 53 Митного кодексу України, було надано вищевказані документи до митної декларації № UA805180/2017/007814. Інші витрати, окрім тих, що були включені до ціни, яка була фактично сплачена за товар (підлягає оплаті), відсутні (а.с. 118-119).
Відповідно до інвойсу № BTCN2017108 від 03.03.2017 товар поставлявся за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010».
Поставка товару на умовах CFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листом CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD. від 20.03.2017, в якому чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі (а.с. 59, 60). Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчать і калькуляції, надані CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD. (а.с.34, 35)
Оскільки умови поставки за базисом CFR (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» не передбачають обов'язку страхування товару, CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD як постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD. від 21.03.2017 (а.с. 61, 62), якими Приватне підприємство «Семенівська мануфактура» було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсом № BTCN2017108 від 03.03.2017, страхування вантажу не здійснювалося. Приватне підприємство «Семенівська мануфактура» також не здійснювало страхування товару, що підтверджується листом від 22.03.2017 № 11.001/22.03, наданими Приватним підприємством «Семенівська мануфактура» до Сумської митниці ДФС (а.с. 55).
Враховуючи вказані обставини суд вважає, що для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов Контракту № BSN1-09/2016 від 01.09.2016 за інвойсом № BTCN2017108 від 03.03.2017, такі складові митної вартості товару, який було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження.
Після розгляду документів, поданих для митного оформлення товарів, Сумською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів, яким позивачу відкориговано митну вартість товарів від 30.05.2017 № UA805180/2017/000137/2, збільшивши суму митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів (а.с. 148-149).
Відповідач у вказаному рішенні зазначає: відповідно до оцінки майна не зазначено для якої саме країни визначалась ринкова вартість. Експерт використав порівняльний підхід, але жодних джерел з яких брались дані для порівняння не наведено, тому виникає сумнів щодо об'єктивності. Згідно наданої калькуляції ціни встановлено, що до складу сировини входить упаковка, в той же час є і окрема позиція щодо упаковки. У зв'язку із наявними розбіжностями, що можуть вплинути на числове значення митної вартості, декларанту направлено запит на надання додаткових документів. Декларантом не надано запитувані документи. Другорядні методи визначення митної вартості: за ціною договору щодо ідентичних товарів(а), не застосовувався тому, що відсутня інформація по операціям з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що і оцінювані товари.
У митного органу наявна цінова інформація на подібні товари: митні декларації від 16.05.2017 № UA125110/2017/407659 та від 12.05.2017 № UA125110/2017/407381.
Також, Сумською митницею було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805180/2017/00144 (а.с. 149-150).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 5 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 1 ст. 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що з аявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1- 4 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що митний орган вправі вимагати від декларанта надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, визначеної в митній декларації та перелік яких наведено в ч. 3 ст. 53 МК України, за наявності обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Підставами для витребування у декларанта додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару ч. 3 ст. 53 МК України визначає випадки, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Однак, суд зазначає, що витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 по справі № 21-498а15, яка в силу вимог ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для врахування судом при виборі і застосуванні правової норми.
Однак, як вбачається із наявних в матеріалах справи листів Сумської митниці ДФС щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження вартості товару, останні не містили посилання на те, які саме обґрунтовані сумніви викликали необхідність витребування додаткових документів та які саме документи необхідно подати для усунення таких сумнівів.
Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, що декларантом під час декларування товарів не було надано документи, які підтверджують митну вартість товару.
Сумською митницею зазначено, що підставами вважати, що в наданих до митного оформлення ПП «Семенівська мануфактура» документах відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, стало те, що відповідно до оцінки майна не зазначено для якої саме країни визначалась ринкова вартість. Експерт використав порівняльний підхід, але жодних джерел з яких брались дані для порівняння не наведено, тому виникає сумнів щодо об'єктивності. Згідно наданої калькуляції ціни встановлено, що до складу сировини входить упаковка, в той же час є і окрема позиція щодо упаковки.
Суд вважає, що зазначені обставини не свідчать про те, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товару, виходячи з таких підстав.
Оцінка майна, майнових прав, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
Ціною, згідно з ч. 1 ст. 189 Господарського кодексу України, є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Як визначає ч. 1 ст. 190 Господарського кодексу України, на всі види продукції (робіт, послуг) встановлюються вільні ціни, за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.
Згідно з ч. 2 ст. 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Отже, висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, в зв'язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача та здійснюються кожним суб'єктом господарювання на власний розсуд.
До суду були надані звіти про оцінку майна, виконані ТОВ «Професіонал» з додатками:
від 11.04.2017 № 05-07/04/51 (а.с. 69-101), відповідно до якого оцінювач вважає, що ринкова вартість об'єкту оцінки - товару у кількості 2 найменувань, що належить ПП «Семенівська мануфактура» з урахуванням мети оцінки, за курсом НБУ на 11.04.2017 складає:
колекція 1 - к-ть: 51057,00 м.п. - 11232,54 дол. США, еквівалент грн. - 302528,71 грн.;
колекція 2 - к-ть: 39519,00 м.п. - 13831,65 дол. США, еквівалент грн. - 372531,16 грн.
Всього собівартість товару складає 25064,19 дол. США, еквівалент грн. - 675059,87 грн.
від 30.05.2017 № 05-07/05/67 (а.с. 120-147), відповідно до якого оцінювач вважає, що ринкова вартість об'єкту оцінки - товару у кількості 2 найменувань, що належить ПП «Семенівська мануфактура» з урахуванням мети оцінки, за курсом НБУ на 30.05.2017 складає:
колекція 1 - к-ть: 51057,00 м.п. - 11232,54 дол. США, еквівалент грн. - 296401,90 грн.;
колекція 2 - к-ть: 39519,00 м.п. - 13831,65 дол. США, еквівалент грн. - 364986,66 грн.
Всього собівартість товару складає 25064,19 дол. США, еквівалент грн. - 661388,56 грн.
Отже, суб'єктом оціночної діяльності підтверджено ціну товару, наведену в калькуляціях, а також перенесену позивачем як складову частини митної вартості товару. Суд вважає, що зазначений звіт містить всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та висновки, наведені в звіті, не спростовані належним чином, а тому дані вказані в звіті про оцінку майна повинні враховуватись.
Посилання митниці, що звіт не містить інформації щодо використаних джерел суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до наявних до звіту додатків, він містить посилання на сайти з мережі Інтернет (офіційні сайти виробників та їх представництв) та літературу, із назви якої можна встановити для якої саме країни визначена ринкова вартість.
Також, суд вважає необґрунтованими доводи Сумської митниці ДФС, наведені в рішенні про коригування митної вартості товарів, щодо безпідставності зазначення в калькуляції ціни на товар вартості упаковки, оскільки відповідно до укладеного із CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD. Контракту № BSN1-09/2016 від 01.09.2016, вартість упаковки включена у вартість товару, тому має відображатися у вищевказаному документі.
Суд звертає увагу, що на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов Контракту № BSN1-09/2016 від 01.09.2016, декларантом
було подано до Сумської митниці ДФС копії документів: контракт № BSNl-09/2016 від 01.09.2016; інвойс № BTCN2017108 від 03.03.2017; пакувальний лист до інвойсу № BTCN2017108 від 03.03.2017; видаткову накладну № 000002017108 від 03.03.2017; відвантажувальну специфікацію № BTCN2017108/130108-1 від 08.03.2017.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України ПП «Семенівська мануфактура» до Сумської митниці ДФС для митного оформлення було подано копії додаткових документів, на підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема: міжнародну товарно-транспортну накладну № 5327 від 12.04.2017; коносамент № AEDХB119802 від 08.03.2017; калькуляцію № BTCN2017108/01 від 20.03.2017; звіт про оцінку майна № 05-07/04/51 від 11.04.2017; листи від CHANGXING ВАІТЕ IMPORT EXPORT CO.. LTD; листи від ПП «Семенівська мануфактура»; прайс-листи.
З урахуванням вищевикладеного, та, оскільки митна вартість була підтверджена достовірними документами, які містять відомості про складові вартості, визначені на підставі об'єктивних даних, що піддаються обчисленню, суд вважає неправомірними висновки відповідача, за наслідками вивчення поданих документів для митного оформлення товарів, про відсутність підстав для застосування першого методу (за ціною договору) для визначення митної вартості товару.
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями Митного кодексу України, проводиться процедура консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості, яка була проведена на виконання вимог Митного кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
В порушення зазначених норм, спірні рішення не містить посилань на умови поставки встановлені договором (контрактом), обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку). Окрім цього Сумською митницею в рішенні не викладено докладної інформації та джерел, які використовувалися контролюючим органом при визначенні митної вартості товару, а саме не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
Судом встановлено, що підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митних деклараціях поданих позивачем, стала цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС). Враховуючи те, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Сумською митницею протиправно не застосовано перший метод визначення митної вартості товару за умови наявності документів, що обґрунтовано підтверджують, визначену декларантом ціну товару, а надано перевагу методу визначення митної вартості за ціною на ідентичні товари.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.10.2016 по справі № 825/3366/15-а.
Представник відповідача в судовому засіданні також зазначив, що: надана декларантом калькуляція дійсна на період з 17.10.2016 по 16.12.2016, в той час як відвантаження товару здійснено 03.03.2017; в прайс-листі від 24.02.2017 зазначено посилання на контракт № BSNl-09/2016 від 01.09.2016, що дає підставу вважати, що останній складений виключно для позивача, та до ціни товару не включені вартість навантаження та доставки товару до порту відправлення. Однак, суд зазначає, що дані підстави не були зазначені у оскаржуваному рішенні як підстава для збільшення суми митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів, тому посилання Сумської митниці ДФС на вищевказані обставини в ході судового розгляду справи є необґрунтованими.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що декларантом під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митних декларацій, відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої ст. 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товарів, вказану в контракті, суд приходить до висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації є протиправними, оскільки винесенні без врахування всіх обставин, за відсутності підстав для відмови в прийнятті митних декларацій та митному оформленні товару, а також за відсутності підстав вважати, що митна вартість товару визначена ПП «Семенівська мануфактура» з порушенням вимог митного законодавства, тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови мають бути задоволені.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" - задовольнити.
Скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 30.05.2017 № UA805180/2017/000137/2.
Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Сумської митниці ДФС № UA805180/2017/00144.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС т(код ЄДРПОУ 39420037) на користь Приватного підприємства «Семенівська мануфактура» (код ЄДРПОУ 35821783) судові витрати в сумі 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя С.В. Бородавкіна