Справа № 819/1666/16
16 серпня 2017 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, -
Державна служба України з безпеки на транспорті (далі позивач) звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1.) про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 10485,83грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.06.2016 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області (місце проведення перевірки: а/д Одеса-Новоазовськ 620 км.) проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки DAF модель 95 XF 430 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки BURG, державний реєстраційний номер НОМЕР_3. За результатами проведеної перевірки складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та Акт № 0006704 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.06.2016 року, на підставі яких проведено розрахунок № 0006704 від 15.06.2016 року плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу та нараховано плату за проїзд 375,03 Євро, яка відповідачем не сплачена по даний час.
Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав клопотання від 16.08.2017 року, в якому просив проводити розгляд справи без його участі.
Відповідач та представник відповідача у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подали. В запереченні на позов, наявному у матеріалах справи, зазначили, що вважають акт управління Укртрансбезпеки у Донецькій області від 15.06.2016 року №006704 таким, що був неправомірно складеним, оскільки він обґрунтовується неналежними та недопустимими доказами, а тому, на їх думку, підстав для стягнення коштів немає.
Частинною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 15.06.2016 року на габаритно-ваговому комплексі на автодорозі Одеса-Новоазовськ 620 км. посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Донецькій області в ході здійснення контролю за додержанням перевізниками вимог законодавства під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, виявлено факт перевезення позивачем на транспортному засобі марки DAF модель 95 XF 430 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки BURG, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія експедитора ОСОБА_1, вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Даржавтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.
За результатами проведеного габаритно-вагового контролю автомобіля, складено акт від 15.06.2016 року за №0006704 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 15.06.2016 та сформовано розрахунок від 15.06.2016 плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу на суму 375,03 євро, що станом на день проведення розрахунку 15.06.2016 складає 10485,83 грн.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про дорожній рух", Законом України "Про автомобільні дороги", Законом України "Про автомобільний транспорт", а також нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №387/2011, Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (далі за текстом - Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України. Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, органом державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Пунктом 3.4 даного Порядку визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).
Відповідно до пункту 3 даного Порядку, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 18.01.2001 за №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 №1306, дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу 38 тон, здійснюється за спеціальними правилами.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що рух транспортних засобів, навантажень на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 3 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у частині 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Згідно пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, рух вагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Як зазначалося вище, посадовими особами відповідача складено акт від 15.06.2016 року за №0006704 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, відповідно до яких нормативно допустима маса осьового навантаження на вісь 11 т, а фактична маса становила 17,097 т.
Перевезення позивачем вантажу, напій "Сандора", із перевищенням вагових обмежень зафіксовано ваговим комплексом на пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За його результатами складено довідку від 15.06.2016, в якій зазначено тип транспортного засобу, дані навантаження на осі (7391 т, 13124 т, 6035 т, 5432 т, 5570 т) та повну масу транспортного засобу 37612 т.
В ході проведення перевірки водієм автомобіля марки DAF модель 95 XF 430 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки BURG, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, не надано дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень.
Особливості габаритно-вагового контролю та вимоги до нього закріплені у пунктах 15 - 25 вищезазначеного Порядку №879.
Так, габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль (пункт 16 Порядку №879).
Відповідно до пункт 18 Порядку №879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
Пунктом 21 Порядку №879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.
У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункт 22 Порядку №879).
Внаслідок виявлених порушень посадовою особою відповідача сформовано розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу від 15.06.2016 року в розмірі 375,03 Євро.
Також, суд звертає увагу, що як вищевказаний акт від 15.06.2016 року №0006704 оскаржувався відповідачем, однак постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.05.2017, яка набрала законної сили, йому відмовлено у задоволенні позову.
Пунктом 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні №879 визначено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідно до пункту 31-1 даного Порядку, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
Згідно пункту 27 вказаного Порядку, плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Враховуючи вищевикладене, Управлінням Уктрансінспекції у Донецькій області згідно розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу від 15.06.2016 відповідачу правомірно нараховано плату за проїзд великоваговим транспортним засобом у сумі 375,03 Євро, яка на день проведення розрахунку становила 10485,83 грн.
Пунктом 26 Порядку №879 встановлено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції (пункт 31-1 Порядку №879).
Однак, на час розгляду даної справи судом, відповідачем не подано суду доказів сплати плати за проїзд великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами загального користування у сумі 10485,83 грн.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_2) в дохід Державного бюджету України (отримувач: р/р31118193700075 у ГУДКСУ у Донецькій області/м.Слов'янськ/ 22160100, код ЄДРПОУ 37803368, МФО834016) плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу в розмірі 10485 (десять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) гривень 83 копійки.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя Подлісна І.М.