5.3
Іменем України
10 серпня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/106/17
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Шембелян В.С.,
при секретарі судового засідання: Олійник О.А.,
за участю представника позивача - Шарка Д.Р.,
представника відповідача 1 - Коваленка В.С.,
представника відповідача 2 - Дарнєвої М.С.,
представника відповідача 3 - Мельника В.А.,
представника третьої особи - Власова М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Приватного підприємства "Автолайн компані" до Луганської обласної державної адміністрації, Департаменту регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської обласної державної адміністрації, Конкурсного комітету з організації та проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у Луганській області, третя особа - Приватне підприємтво "Люксавто-СДК" про визнання нечинним рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
01 лютого 2017 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за цим адміністративним позовом.
В обгрунтування позову зазначено, що Позивач як переможець конкурсу з його організатором - Департаментом регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження ЛОДА (далі за текстом Департамент) уклав договір № 72/2016 від 25.10.2016 про регулярні перевезення пасажирів за маршрутом "Рубіжне АС - с/т Южне", "Сєвєродонецьк АС - Борівське", "Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС".
За протокольним рішенням Конкурсного комітету з організації та проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у Луганській області (далі Конкурсний комітет) від 17.11.2016 № 143 визнано недостовірною інформацію, що була подана позивачем до конкурсу, а також рекомендовано організатору конкурсу розірвати вказаний договір із позивачем та укласти договір на 1 рік з ПП"Люксавто-СДК", який зайняв друге місце у вказаному конкурсі.
Департамент як організатор конкурсу повідомив Позивача листом від 01.12.2016 №6/Д-2738 про розірвання з ним договірних відносин та уклав договір про регулярні перевезення пасажирів за цим маршрутом з третьою особою у справі - ПП "Люксавто-СДК.
Тому Позивач просить суд:
- визнати нечинним протокольне рішення відповідача №143 в 17.11.2016, прийняте за результатами засідання Конкурсного комітету;
- визнати нечинним рішення Департаменту від 01.12.2016 р. (викладеного в листі від 01.12.2016 р. №6/Д-2738) щодо розірвання в односторонньому порядку договору №72/2016 на регулярні перевезення пасажирів на постійному приміському та міжміському (внутрішньо обласному) автобусних маршрутах загального користування, а саме: "Рубіжне АС - с/т Южне", "Сєвєродонецьк АС - Борівське", "Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС", укладеним між ПП "Автолайн компані" та Департаментом регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської обласної державної адміністрації;
- визнати дійсними результати конкурсу на пасажирські перевезення, викладені в протоколі засідання Конкурсного комітету від 05.10.2016 № 142;
- визнати дійсним укладений договір №72/2016 на регулярні перевезення пасажирів на постійному приміському та міжміському (внутрішньо обласному) автобусних маршрутах загального користування, а саме: "Рубіжне АС - с/т Южне", "Сєвєродонецьк АС - Борівське", "Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС", укладеним між ПП "Автолайн-компані" та Департаментом;
- зобов'язати Департамент розірвати договір на пасажирські перевезення, укладений між ним та ПП " Люксавто -СДК" за результатами прийнятого відповідачем протокольного рішення на засіданні конкурсного комітету з організації та проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у Луганській області від 17.11.2016р. №143.
В ході судового розгляду справи представники Позивача підтримали позов та надавали усні пояснення, вказавши, що Конкурсним комітетом оскаржене рішення приймалося поза межами конкурсу, отже, поза межами наданих чинним законодавством повноважень, без повідомлення Позивача про час та дату засідання щодо розгляду питання про надання ним недостовірної інформації до конкурсу. З зазначеного рішення Конкурсного комітету вбачається, що воно мало рекомендаційний характер, тобто, мало бути розглянуто Департаментом як організатором конкурсу, який саме має повноваження самостійно встановлювати факт надання до конкурсу недостовірної інформації та приймати рішення про розірвання з Позивачем укладеного договору з цих підстав, а також самостійно розглядати питання та приймати рішення про укладення договору з іншим перевізником на строк, передбачений чинним законодавством. Однак, Позивача Департамент повідомив про розірвання з ним договірних відносин в листі, який не містить посилання на реквізити такого рішення. Про наявність таких рішень Департаментом а ні Позивачу, а ні суду в ході судового засідання повідомлено не було. Відповідно до укладеного з Позивачем договору транспортний засіб БАЗ А079.19 (стосовно якого, як вважають Відповідачі, Позивачем в анкеті неправильно зазначено клас ІІІ, замість належного класу ІІ) взагалі не використовувався при обслуговуванні вказаних маршрутів. Навпаки, в договорі з ПП " Люксавто - СДК" зазначено транспортний засіб БАЗ А079.19 як такий, що обслуговує вказаний маршрут. Тому дії Відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору з Позивачем та укладення нового договору з ПП " Люксавто -СДК" фактично не спрямовані на забезпечення обслуговування маршруту транспортними засобами певного класу, суперечать вимогам чинного законодавства та є протиправними, оскільки порушують право позивача як переможця конкурсу на здійснення перевезень за вказаними маршрутами.
Представник Луганської обласної державної адміністрації заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що ЛОДА передала свої повноваження організатора конкурсу з автомобільних перевезень Департаменту, який має статус самостійної юридичної особи і є належним відповідачем у справі (т.1 а.с.42-45).
Представник Департаменту заперечувала проти задоволення позову та надавала усні пояснення, в яких зазначала, що на підставі п.п. 3, 4 пункту 55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081 (далі - Порядок), та офіційно підтвердженої інформації щодо надання недостовірної інформації Департаментом було прийняте рішення про одностороннє розірвання договірних відносин з ПП «Автолайн компані», про що перевізника було повідомлено листом від 01.12.2016 № 6/Д-2738 з вимогою повернути Департаменту (Організатору конкурсу) оригінали договорів, яка проігнорована та не виконана. Порядок не вимагає наявності рішення організатору конкурсу саме в письмовій формі з цього питання. Тому рішення щодо розірвання договору №72/2016 від 25.10.2016 з Позивачем та укладення договору з ПП " Люксавто - СДК" Департаментом приймалося в усній формі на підставі встановленого рішенням Конкурсного комітету факту надання Позивачем недостовірної інформації до конкурсу. Перевізником не було оскаржено рішення органу владних повноважень щодо виявлення недостовірної інформації, за наявності якої Департаментом (Організатором конкурсу) було прийнято рішення про розірвання договірних відносин на право здійснення перевезень. Отже, рішення Відповідачів є чинні, правомірні, а позовні вимоги не підлягають задоволенню (т.1а.с.125-127, 147-149).
Представник Конкурсного комітету надав письмові заперечення (т.1 а.с.142-143), в яких зазначено, що 05.10.2016 відбувся конкурс з перевезення пасажирів, рішення Конкурсного комітету за результатами конкурсу, оформлені протоколом №142 є законними та обґрунтованими. Позивача визнано переможцем конкурсу за об'єктами №1, 11, 17, 22, 25. За вказаними об'єктами конкурсу Департамент з Позивачем уклав договору перевезень від 25.10.2016 №№ 70/2016, 71/2016, 72/2016, 73/2016, 74/2016. Під час проведення конкурсу в одного з членів Конкурсного комітету виникли сумніви щодо достовірності інформації, наданої Позивачем стосовно класності транспортного засобу БАЗ А079.19 (в анкеті зазначено категорія М3, класу В, ІІІ). Тому організатор конкурсу 07.10.2016 надіслав запит до Міністерства інфраструктури України та до ДП «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ» для перевірки цієї інформації. 10.11.2016 до Луганської ОДА надійшла відповідь Державної служби з безпеки на транспорті, в якій з посиланням на лист ДП «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ» зазначено, автобус марки БАЗ А079.19 має категорію М3, класу В, ІІ. З цього приводу 17.11.2016 було проведено засідання Конкурсного комітету, де було прийняте оскаржене рішення, підпунктів 3 та 4 пункту 55 Порядку, статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пунктів 4.2, 4.3, 4.5 договору №72/2016 від 25.10.2016 щодо необхідності розірвання з позивачем вказаного договору та необхідності укладення договору з перевізником, що посів друге місце. На підставі вимог пункту 13 Порядку рішення щодо інших договорів, укладених з позивачем за результатами вказаного конкурсу не приймалося, оскільки за іншими об'єктами позивач переміг у конкурсі як єдиний перевізник-претендент, тому договірні відносини із ним залишені в силі. Отже рішення Конкурсного комітету є законним, обґрунтованим, що є підставою для відмови в задоволенні позову (т.1 а.с.142-143).
Представник третьої особи ПП "Люксавто - СДК" підтримав позицію Відповідачів, заперечував проти задоволення позовних вимог, прийняті Відповідачами рішення вважав законними та обґрунтованими. Надав відповідні усні пояснення.
На підставі досліджених доказів судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з ч.2 ст.5 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (Закон №2344) державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту спрямовані, крім іншого, в тому числі на забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого самоврядування, користувачів транспортних послуг та підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб - суб'єктів господарювання на автомобільному транспорті незалежно від форм власності, а також створення рівних умов для роботи всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, обмеження монополізму та розвиток конкуренції.
Стаття 7 Закону №2344 покладає обов'язки забезпечення організації пасажирських перевезень на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), - на обласні державні адміністрації.
Відповідно до вимог абз.3 пункту 2 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1081 від 03.12.2008 (Порядок №1081) організатор - орган виконавчої влади, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, який самостійно або із залученням робочого органу проводить конкурс.
Відповідно до розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 20.01.2016 №15, а також Положення про Департамент регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної держадміністрації-керівником обласної військово-цивільної адміністрації від 06.04.2016 № 176 Луганська обласна державна адміністрації наділила Департамент повноваженнями щодо організації відповідно до чинного законодавства проведення конкурсів на визначення перевізників пасажирів на приміських і міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах; укладенням від імені обласної державної адміністрації за результатами конкурсів договори з перевізниками пасажирів на приміських і міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування та розриванням їх у встановленому чинним законодавством порядку; укладенням від імені обласної державної адміністрації договорів із суб'єктами господарювання, які надають послуги автостанцій, та розриванням їх у встановленому чинним законодавством порядку; здійснення контролю за виконанням перевізниками, з якими укладені договори на обслуговування приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутів загального користування, умов укладених договорів (т.1 а.с.45, 152-156).
Таким чином, в правовідносинах щодо організації та проведення конкурсів з перевезення пасажирів на внутрішньо обласних маршрутах Департамент, що має статус юридичної особи, виконує функції ЛОДА як організатор конкурсу.
05.10.2016 відбувся конкурс з перевезення пасажирів, рішення Конкурсного комітету за результатами конкурсу, оформлені протоколом №142 (т.1 а.с.142).
Відповідно до вказаного рішення Конкурсним комітетом ПП "Автолайн компані" визнано переможцем конкурсу за об'єктами №1, 11, 17, 22, 25, за об'єктом 17 (маршрути "Рубіжне АС - с/т Южне", "Сєвєродонецьк АС - Борівське", "Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС") друге місце в конкурсі посів перевізник ПП " Люксавто - СДК".
Сторони визнають ті обставини, що за вказаними об'єктами конкурсу Департамент з Позивачем уклав договори перевезень від 25.10.2016 №№ 70/2016, 71/2016, 72/2016, 73/2016, 74/2016. Також сторони визнають ті обставини, що рішення Конкурсного комітету №142 від 05.10.2016 є чинним, оскільки Відповідачі не приймали рішень щодо скасування результатів цього конкурсу за вказаними об'єктами. Ці обставини не підлягають доказуванню згідно з ч.3 ст.72 КАС України.
Отже, 25.10.2016 ПП "Автолайн компані" з Департаментом на підставі протоколу засідання Конкурсного комітету від 05.10.2016 №142 уклали договір №72/2016 на регулярні перевезення пасажирів на постійних внутрішньо обласних маршрутах загального користування, а саме: "Рубіжне АС - с/т Южне", "Сєвєродонецьк АС - Борівське", "Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС" - терміном дії до 25.10.2021 (т.1а.с.11-12).
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог Позивача стосовно визнання дійсним рішення Конкурсного комітету щодо результатів конкурсу від 05.10.2016 № 142, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з вимогами абзаців першого-другого частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд може прийняти постанову про задоволення адміністративного позову у разі встановлення факту порушення прав, свобод та інтересів фізичних осіб з боку суб'єкта владних повноважень.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Зазначені положення містить частина 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.
Законність та обгрунтованість рішення Конкурсного комітету за результатами конкурсу, оформленого протоколом №142 від 05.10.2016, під сумнів а ні Позивачем, а ні іншими учасниками процесу не ставилися.
В ході судового розгляду цієї справи не знайшли свого підтвердження доводи представників Позивача, що Відповідачами приймалися рішення, вчинялися дії щодо скасування результатів конкурсу від 05.10.2016 № 142 за об'єктами, за якими Позивача визнано переможцем, тому підстав для захисту його прав та задоволення позовних вимог в частині визнання дійсним вказаного рішення суд не знаходить. В задоволенні цієї частини вимог слід відмовити за необґрунтованістю.
Що стосується обставин визнання недостовірною інформації, наданої Позивачем до конкурсу, судом встановлені такі обставини.
Після оголошення результатів конкурсу 06.10.2016 за вих. №559/28/4-16 управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області надіслано запит до ДП «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ» з вимогою надати роз'яснення щодо використання транспортного засобу марки БАЗ А079.19 (VIN-Y7FA0791980005405) 2008 року випуску для здійснення перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (міських, приміських чи міжміських перевезень) (т.2 а.с.92).
Листом від 10.10.2016 №1.05-11/3373 ДП «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ» повідомило управління Укртрансбезпеки у Луганській області про те, що автобуси марки БАЗ А079.19 ними сертифіковано в 2007 році за категорію М3, класу В, ІІ (сертифікат відповідності від 10.09.2007 №UA1.009.0122274-07, терміном дії до 02.09.2009). Також повідомлено, що офіційна інформація стосовно категорії, класу та пасажиромісткості транспортного засобу автобусів міститься у технічних умовах на транспортний засіб та сертифікаті відповідності (т.2 а.с.93).
07.10.2016 за підписом голови Конкурсного комітету були надіслані запити (вих.№№ 6/19-5057, 6/19-5056) до Міністерства інфраструктури України та до ДП «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ» щодо витребування інформації стосовно транспортного засобу БАЗ А079.19 відповідно до пунктів 4,7 Порядку визначення класу комфортності автобусів, сфери їх використання за видами сполучень та режимами руху, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.04.2007 №285 (т.2 а.с.47,48).
19.10.2016 вх.№ 30/8217 до Луганської ОДА надійшла відповідь ДП «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ» (на лист ЛОДА від 07.10.2016 №6/19-5056), згідно з якою роз'яснено, що офіційна інформація стосовно категорії, класу та пасажиромісткості транспортного засобу автобусів міститься у технічних умовах на транспортний засіб та сертифікаті відповідності. Сертифікацію транспортних засобів в системі УкрСЕПРО в Україні до 01.01.2016 здійснювали більше 45 органів з сертифікації. ДП «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ» був одним з таких органів. З 01.01.2016 в Україні введена процедура оцінювання відповідності колісних транспортних засобів у відповідності до «Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання», затвердженому наказом Мінінфраструктури України від 17.08.2012 № 521, зареєстрованому в Мінюсті України 14.09.2012 № 1586/21898 ( далі - Порядок). Процедуру оцінювання відповідності згідно з Порядком на сьогодні, крім ДП «ДержавтотрансНДІпроект», здійснюють органи з сертифікації, зазначені в додатку до цього листа. Інформація стосовно сертифікатів відповідності на транспортні засоби, які були видані до 01.01.2016, знаходиться в єдиному державному Реєстрі сертифікованої в Україні продукції, який веде Мінекономрозвитку України (т.2 а.с.51-52).
10.11.2016 до Луганської ОДА надійшла відповідь (вх.№10/8884) Державної служби з безпеки на транспорті від 08.11.2016 №8222/0315-16, в якій з посиланням на лист ДП «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ» від 10.10.2016 № 1.05-11/3373 зазначено, що автобус марки БАЗ А079.19 сертифіковано за категорію М3, класу В, ІІ (т.2а.с.49-50).
17.11.2016 на засіданні Конкурсного комітету було прийняте протокольне рішення Відповідача №143, яким визнано інформацію подану до участі у конкурсі 05.10.2016 у конвертах з позначкою 1 підпункту 1 пункту 1 Анкети перевізником-претендентом ПП «Автолайн Компані» автобусу БАЗ А079.19, який є автобусом категорії Мз. Класу ІІ. На підставі письмової інформації Державної служби України з безпеки на транспорті про надання роз'яснень від 08.11.2016 № 8222/03/15-16, не достовірною та рекомендовано організатору, по об'єкту конкурсу № 17 відповідно до підпункту 3 пункту 55 Порядку, розірвати договірні відносини з перевізником ПП «Автолайн Компані» та. Відповідно до підпункту ; пункту 55 Порядку, укласти договір на термін 1 рік відповідно до статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» з перевізником ПП «Люксавто-СДК», який за результатами конкурсу зайняв друге місце (т.1а.с.150-151).
В протоколі на засіданні Конкурсного комітету від 17.11.2016 №143 зазначено, що факт подання Позивачем недостовірної інформації до конкурсу підтверджено листом Державної служби з безпеки на транспорті, отриманим ЛОДА 10.11.2016, вх.№10/8884.
Надаючи оцінку вказаному листу Державної служби з безпеки на транспорті (т.2а.с.49-50) як доказу в справі, суд звертає увагу на те, що до вказаного листа не було додано сертифікату відповідності транспортного засобу, лише зазначені його реквізити з посиланням на відповідний лист ДП «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ» від 10.10.2016 № 1.05-11/3373.
Як в листі ДП «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ» так і в листі Державної служби з безпеки на транспорті від 08.11.2016 №8222/0315-16 чітко зазначено, що офіційна інформація стосовно категорії, класу та пасажиромістскості автобусів міститься у технічних умовах на транспортні засоби і сертифікаті відповідності на транспортний засіб.
Відповідачі суду не надали документів на підтвердження того факту, що Позивача було повідомлено про засідання Конкурсного комітету щодо розгляду питання визнання недостовірною інформації, поданої Позивачем до конкурсу, а також запропоновано надати документи на підтвердження вказаної інформації.
Як свідчить аудіозапис вказаного засідання (т.2 а.с. 44), що було відтворено з аудіодиска № 6167 116 R A 27268 в ході судового розгляду справи, на засіданні Конкурсного комітету не обговорювалося питання про необхідність надання Позивачу можливості представити свої пояснення щодо підстав визначення ним в анкеті перевізника саме ІІІ-ї класності автобусу марки БАЗ А079.19. Також під час прослуховування вказаного аудіозапису судом встановлено, що під час обговорення підстав прийняття оскарженого рішення щодо визнання недостовірною інформації, поданої позивачем до конкурсу, до відома членів Конкурсного комітету не було доведено, на підставі яких саме первинних документів: свідоцтва відповідності автобуса параметрам комфортності, сертифікату відповідності, технічних умов чи інформації з Єдиного державного реєстру сертифікованої в Україні продукції - було встановлено класність саме автобусу БАЗ А079.19 (VIN-Y7FA0791980005405, номерний знак ВВ3842 АА, 2008 року випуску) зареєстрованому за Позивачем (т.2 а.с.95), що не відповідає визначеній Позивачем в анкеті перевізника класності цього транспортного засобу. Зазначені документи не представлені суду Відповідачами як докази обґрунтованості прийнятого рішення.
Згідно з пунктом 1 анкети перевізника, поданої Позивачем до конкурсу, дійсно зазначено транспортний засіб БАЗ А079.19 як такий, що пропонується для міжміських перевезень з визначенням категорії М3, класу В, ІІІ, 26 місць для сидіння, 1 одиниця (т.2 а.с.10).
Відповідно до Порядку визначення класу комфортності автобусів, сфери їх використання за видами сполучень та режимами руху, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.04.2007 №285, класифікація автобусів за комфортністю є добровільною процедурою для виробників автобусів та автомобільних перевізників, які використовують автобуси для перевезення пасажирів, а вимоги щодо сфери використання автобусів за видами сполучень та режимами руху є обов'язковими при організації пасажирських перевезень на автобусних маршрутах загального користування (пункт 1.3); класифікація - це процедура, яка передбачає перевірку автобусів на відповідність вимогам комфортності, викладеним у цьому Порядку, видачу свідоцтва відповідності автобуса параметрам комфортності (далі - Свідоцтва) за формою, що наведена в додатку 1. (пункт 6.1).
Згідно з пунктом 4 цього Порядку автобуси класифікуються за конструкцією як такі, що мають категорію М3, якщо вони призначені для перевезення пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місця водія, і максимальну масу, що перевищує 5 тонн.
Відповідно до пункту 4.1.3. зазначеного Порядку автобуси місткістю понад 22 пасажири, крім водія, поділяються на три класи:
- клас I: автобуси, призначені для перевезення сидячих і стоячих пасажирів, конструкція яких дає змогу пасажирам безперешкодно переміщуватись по салону;
- клас II: автобуси, призначені для перевезення головним чином сидячих пасажирів, а також стоячих пасажирів у проході проміж рядами та (або) на площадці для стоячих пасажирів, розмір якої не перевищує 1,5 кв.м;
- клас III: автобуси, призначені для перевезення виключно сидячих пасажирів.
Згідно з пунктом 7 цього Порядку сфера використання автобусів класності ІІ за видами перевезень та режимами руху не відрізняється від автобусів класності ІІІ.
Також відповідно до пункту 6.3 вказаного порядку Необхідними умовами класифікації є: наявність сертифіката відповідності на автобус загального призначення або, за відсутності сертифіката відповідності, позитивного протоколу випробувань акредитованої в установленому порядку випробувальної лабораторії на відповідність вимогам нормативних документів щодо безпечності конструкції в обсязі, визначеному в розділі 21 Переліку для автобусів таких, що були в користуванні.
Отже, на підставі вимог цього Порядку автобус БАЗ А079.19 (VIN-Y7FA0791980005405), що мав 26 місць для сидіння, міг бути визнаний як автобусом І класу, так і ІІ, так само і ІІІ класу в залежності від відповідності вимогам, зазначеним у табл. 1 цього Порядку (пункт 6.4).
Таким чином, Відповідачі не довели суду обґрунтованості прийнятого Конкурсним комітетом рішення щодо визнання поданої Позивачем до конкурсу інформації недостовірною, оскільки таке рішення приймалося за відсутності документів, які б містили офіційну інформацію стосовно категорії, класу та пасажиромісткості саме транспортного засобу БАЗ А079.19 (VIN-Y7FA0791980005405, номерний знак ВВ3842 АА, 2008 року випуску), що 28.08.2012 зареєстровано за Позивачем, такі як свідоцтво відповідності автобуса параметрам комфортності, що отримане згідно з вимогами вказаного Порядку, сертифікат відповідності на автобус загального призначення та технічні умови на транспортний засіб.
Що стосується законності та чинності оскарженого рішення Конкурсного комітету, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Згідно з абз.2 пункту 2 Порядку № 1081 конкурсний комітет - постійний або тимчасовий орган, утворений організатором для розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу.
Конкурсному комітету а ні Законом України №2344, а ні Порядком №1081 не надано повноважень щодо прийняття рішень поза межами конкурсу, після визначення переможця.
Згідно з абзацом третім підпункту 3) пункту 55 Порядку № 1081 саме організатор конкурсу має право достроково розірвати договір, з автомобільним перевізником у разі:
- порушення ним умов договору. У такому разі для роботи на маршруті призначається автомобільний перевізник, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, на строк до закінчення дії договору, який було розірвано, а в разі його відмови чи відсутності - призначати до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника один раз на строк не більш як три місяці;
- надходження від органів виконавчої влади письмової інформації, що підтверджує факт подання ним недостовірної інформації;
- порушення ним умов договору під час виконання перевезень на маршруті як перевізника, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце.
І саме організатор конкурсу має право відповідно до вимог абзацу четвертого підпункту 3) пункту 55 Порядку № 1081 укласти договір з автомобільним перевізником, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, у разі:
- настання обставин, що передбачені абзацом третім підпункту 3 цього пункту на строк дії договору, який було розірвано;
- відмови перевізника-претендента, який визнаний переможцем конкурсу, від укладення договору.
Таким чином, відповідно до вказаних вимог Порядку № 1081 Конкурсний комітет не наділений повноваженнями щодо прийняття оскарженого рішення; після визначення переможців у конкурсі та укладення договору із переможцем-претендентом встановлювати факт подання ним недостовірної інформації до конкурсу має право лише організатор конкурсу (Департамент), який у разі настання таких обставин має право розірвати договір із перевізником претендентом та укласти новий договір з автомобільним перевізником, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, на строк дії договору, який було розірвано.
Тому, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, з огляду на положення абзацу другого частини 2 статті 162 КАС України для повного захисту прав позивача суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовної вимоги щодо визнання оскарженого рішення Конкурсного комітету нечинним з моменту його прийняття, оскільки, як встановлено судом, Конкурсний комітет не мав і не має законних повноважень на прийняття такого рішення.
Відносно вимог Позивача щодо визнання нечинним рішення Департаменту від 01.12.2016 (викладеного в листі від 01.12.2016 №6/Д-2738) щодо розірвання укладеного з ним договору №72/2016 від 25.10.2016 та визнання дійсним цього договору, а також зобов'язання Департаменту розірвати договір на пасажирські перевезення, укладений між ним та ПП " Люксавто -СДК" судом встановлені такі обставини.
Як встановлено судом, 25.10.2016 ПП "Автолайн компані" з Департаментом на підставі протоколу засідання Конкурсного комітету від 05.10.2016 №142 уклали договір №72/2016 на регулярні перевезення пасажирів на постійних внутрішньо обласних маршрутах загального користування, а саме: "Рубіжне АС - с/т Южне", "Сєвєродонецьк АС - Борівське", "Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС" - терміном дії до 25.10.2021 (т.2а.с.180-181).
Як вбачається з вказаного договору №72/2016, автобус марки БАЗ А079.19 не обслуговує зазначені в ньому маршрути а ні як основний, а ні як підмінний.
Департамент листом №6/Д-2738 від 01.12.2016 повідомив ПП «Автолайн компані» про одностороннє розірвання з ним договору №72/2016 від 25.10.2016 та про залишення в силі договорів від 25.10.2016 №№ 70/2016, 71/2016, 73/2016, 74/2016 (т.1 а.с.13).
В зазначеному листі також вказано, що факт подання Позивачем до конкурсу недостовірної інформації підтверджено листом, отриманим ЛОДА від Державної служби з безпеки на транспорті (вх.№10/8884 від 10.11.2016), оскільки відповідно до сертифікації автобус марки БАЗ А079.19 має категорію М3, класу В, ІІ. Крім того повідомлено, що 17.11.2016 було проведено засідання конкурсного комітету, де були прийняті відповідні рішення. Інших даних на підтвердження встановлення факту подання Позивачем до конкурсу недостовірної інформації не наведено.
Також судом встановлено, що 19.12.2016 Департаментом з ПП " Люксавто-СДК" на підставі протоколів засідання Конкурсного комітету від 05.10.2016 №142, від 17.11.2016 №143 укладено договір №81/2016 на регулярні перевезення пасажирів на постійних внутрішньо обласних маршрутах загального користування, а саме: "Рубіжне АС - с/т Южне", "Сєвєродонецьк АС - Борівське", "Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС" - терміном дії до 19.12.2017 (т.1а.с.182-183).
Як вбачається з договору №81/2016, автобус марки БАЗ А079.19 обслуговує зазначені в ньому маршрути як основний.
За встановлених обстави та наведених вище положень підпункту 3) пункту 55 Порядку № 1081, з огляду на заявлені позивачем вимоги, суд приходить до висновку, що позивачем обрано хибний спосіб захисту в цій частині вимог.
Так, наведені норми Порядку № 1081 не передбачають чітких вимог до організатора конкурсу щодо прийняття саме рішення про дострокове розірвання укладеного з перевізником договору в разі надходження від органів виконавчої влади письмової інформації, що підтверджує факт подання ним недостовірної інформації, лише вказують, що він має право вчинити такі дії. Отже, саме протиправність дій Департаменту як суб'єкта владних повноважень щодо розірвання укладеного договору та укладення нового договору з перевізником, який посів друге місце в конкурсі, мають бути предметом оскарження в даному випадку.
Такий висновок суду відповідає вимогам як Порядку № 1081 так і пункту 4) частини 2 статті 17 КАС України, оскільки цей спір виник з приводу укладання та припинення адміністративних договорів, якими є договори з регулярних перевезень пасажирів з огляду на вимоги пункту 14) ч.1 ст.3 КАС України, а також Закону №2344 та Порядку № 1081, оскільки укладення таких договорів випливають із владних управлінських функцій, якими наділений організатор конкурсу.
Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Департамент не довів суду обгрунтованість своїх дій як організатора конкурсу щодо дострокового розірвання договірних відносин з Позивачем та укладення нового договору за цим об'єктом з перевізником, що зайняв друге місце у конкурсі строком на 1 рік, оскільки не зазначив та не довів наявності інших підстав для вчинення таких дій, крім рішення конкурсного комітету від 17.11.2016 №143 та листа Державної служби з безпеки на транспорті на адресу ЛОДА (від 10.11.2016 вх.№10/8884), які з вказаних вже вище підстав суд вважає неналежними доказами для встановлення факту віднесення зареєстрованого за Позивачем автобусу БАЗ А079.19 (VIN-Y7FA0791980005405, номерний знак ВВ3842 АА, 2008 року випуску) до ІІ класу комфортності та підтвердження факту подання Позивачем до конкурсу недостовірної інформації стосовно класності цього транспортного засобу.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За встановлених обставин, надаючи оцінку вказаним діям Департаменту щодо припинення та укладення зазначених адміністративних договорів, суд приходить до висновку, що вони вчинені безпідставно, всупереч вимогам підпункту 3) пункту 55 Порядку № 1081 та порушують права позивача як переможця конкурсу за здійснення перевезень за вказаними маршрутами на підставі укладеного з ним договору. Тому для повного відновлення прав позивача ці дії мають бути визнані судом протиправними з моменту їх вчинення.
Стосовно вимоги Позивача щодо визнання дійсним укладеного з ним договору перевезень від 25.10.2016 №72/2016 суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до пункту 4) частини 2 статті 17 КАС України адміністративні суди розглядають спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів. Зазначена норма вказує на те, що суд не розглядає вимог стосовно визнання дійсними адміністративного договору. Крім того, дійсність договору №72/2016 не оспорюється сторонами, тому за відсутності об'єкту захисту суд вважає за необхідне відмовити в задоволення цієї вимоги позивача.
З огляду на вимоги зазначеної норми пункту 4) частини 2 статті 17 КАС України за встановлених судом обставин належним способом захисту порушених прав позивача буде саме визнання нечинним договору Департаменту з ПП " Люксавто-СДК", а не зобов'язання Департаменту розірвати цей договір, оскільки, як встановлено судом, вказаний договір №81/2016 укладено на підставі рішення Конкурсного комітету №143 від 17.11.2016, яке визнається судом нечинним з моменту його прийняття.
Хибність способу захисту, обраного Позивачем, не тягне за собою в даному випадку відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до положень ч.2 ст.11 та абз. 2 ч.2 ст.162 суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень та вийти для цього за межі позовних вимог з метою повного захисту прав, свобод та інтересів сторін.
За вказаними обставинами суд дійшов висновку, що вимоги адміністративного позову Приватного підприємства "Автолайн компані" підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання до суду позовної заяви, яка має п'ять вимог немайнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 8000,00 грн ( том 1 а.с.1а, 27а).
У зв'язку з задоволенням адміністративного позову частково, на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за три вимоги немайнового характеру в розмірі 4800,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської обласної державної адміністрації.
Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 254,256 КАС України, суд,-
Вимоги адміністративного позову Приватного підприємства "Автолайн компані" задовольнити частково.
Визнати нечинним протокольне рішення Конкурсного комітету з організації та проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у Луганській області №143 від 17.11.2016.
Визнати протиправними з моменту їх вчинення дії Департаменту регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської обласної державної адміністрації щодо:
- розірвання в односторонньому порядку договору №72/2016 від 25.10.2016 з Приватним підприємством "Автолайн компані" на регулярні перевезення пасажирів на постійному приміському та міжміському (внутрішньо обласному) автобусних маршрутах загального користування, а саме: "Рубіжне АС - с/т Южне", "Сєвєродонецьк АС - Борівське", "Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС»;
- укладення з Приватним підприємством " Люксавто -СДК" договору №81/2016 від 19.12.2016 на регулярні перевезення пасажирів на постійному приміському та міжміському (внутрішньо обласному) автобусних маршрутах загального користування, а саме: "Рубіжне АС - с/т Южне", "Сєвєродонецьк АС - Борівське", "Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС».
Визнати нечинним адміністративний договір №81/2016 на регулярні перевезення пасажирів на постійному приміському та міжміському (внутрішньо обласному) автобусних маршрутах загального користування, а саме: "Рубіжне АС - с/т Южне", "Сєвєродонецьк АС - Борівське", "Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС" з моменту його укладення Департаментом регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської обласної державної адміністрації з Приватним підприємством " Люксавто -СДК".
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.
Стягнути з Департаменту регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 33766134) на користь Приватного підприємства "Автолайн компані" (ЄДРПОУ 33164230) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень у розмірі 4800,00 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень 00 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 15 серпня 2017 року.
Суддя В.С. Шембелян