17 серпня 2017 року Житомир справа № 806/1716/17
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Романченка Є.Ю.,
розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Публічного акціонерного товариства "Соколівський кар'єр" про стягнення 35515,29 грн,
встановив:
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства "Соколівський кар'єр" заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з квітня по травень 2017 року в розмірі 35515,29 грн. У обґрунтування позову зазначав, що сума боргу є узгодженою, оскільки розрахунки фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з грудня 2016 року, з квітня та травня 2017 р. відповідачем не оскаржено, кошти у добровільному порядку до Пенсійного фонду в установлений строк за квітень та травень 2017 року в сумі 35515,29 грн не сплачено.
Суд розглядає справу в порядку скороченого провадження у відповідності до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з таких підстав.
Установлено, що Публічне акціонерне товариство "Соколівський кар'єр" зареєстровано в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
В силу приписів ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 2, 4 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У відповідності до п.п. 6.4, 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Судом з'ясовано, що у грудні 2016 р., квітні та травні 2017 року позивачем направлені ПАТ "Соколівський кар'єр" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне страхування" з грудня 2016 р. № 7276/04 від 02.12.2016, з квітня 2017 року № 389 від 30.03.2017, № 439 від 30.03.16, № 402 від 30.03.17, з травня 2017 року № 536 від 03.05.17, № 505 від 03.05.17.
За змістом цих розрахунків місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у квітні 2017 року становив 19186,63 грн, у травні 2017 р. - 16328,66 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що нараховані розрахунками суми за квітень - травень 2017 року ПАТ "Соколівський кар'єр" у встановлений строк до Пенсійного фонду внесено не було. У зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, перед позивачем за вказаний період у загальній сумі 35515,29 грн.
Доказів погашення боргу в розмірі 35515,29 грн у добровільному порядку чи письмових заперечень проти позовної заяви відповідачем суду надано не було. Сума заборгованості Товариством не оспорюється.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Керуючись статтями 86, 158-163, 167, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Соколівський кар'єр" на користь Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за квітень - травень 2017 року в загальній сумі 35515,29 грн.
Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно, та крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Є.Ю. Романченко