КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
про повернення позовної заяви
15 серпня 2017 року справа № П/811/1373/17
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, в якому просить стягнути на її користь грошове забезпечення (середній заробіток) за час вимушеного прогулу, в зв'язку з незаконним звільненням за період з 07.11.2015 року по 20.02.2017 року в розмірі 37282,68 грн. (без відрахування податків та зборів в дохід держави).
Судом встановлено, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.02.2017 року, прийнятою за результатами розгляду адміністративної справи №П/811/213/16 за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Кіровоградській області, позивача поновлено на посаді старшого інспектора слідчого відділення Олександрівського районного відділу УМВС України в Кіровоградській області.
Під час розгляду справи №П/811/213/16 позивачем вимоги про стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу заявлено не було. Суд, розглядаючи зазначену справу, питання щодо стягнення середнього заробітку також не вирішив.
Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпПУ при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України з даного питання, викладеною у постановах Верховного Суду України від 14.01.2014 у справі № 21-395а13, яка в силу частини другої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх судів України, суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
У пункті 29 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Гарнага проти України" зазначено, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 6 вересня 2005 року у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення у справі "Кудла проти Польщі" (<…>) [ВП], заява № 30210/96, п. 158, ECHR 2000-ХІ).
Таким чином, суд, приймаючи постанову про задоволення позовних вимог, повинен не лише вирішити позовні вимоги у відповідності до принципів верховенства права та законності, а й обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права.
Аналізуючи викладені вище положення законодавства, суд приходить до висновку, що питання стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу повинно було бути вирішено судом під час розгляду адміністративної справи №П/811/213/16.
Суд, зазначає, що на момент звернення ОСОБА_1 з окремим позовом про стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу (09.08.2017 року), судом апеляційної інстанції розглядається апеляційна скарга на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.02.2017 року, якою позивача поновлено на посаді.
Відповідно до приписів ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Суд зазначає, що правомірність поновлення позивача на посаді старшого інспектора слідчого відділення Олександрівського районного відділу УМВС України в Кіровоградській області є предметом дослідження апеляційною інстанцією.
З огляду на викладене та зважаючи на повноваження суду апеляційної інстанції, суд приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції може бути вирішено питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1
З огляду на викладене суд дійшов до висновку що позовна заява подана передчасно.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що позов підлягає поверненню, у зв'язку з ненабранням законної сили постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.02.2017 року (справа №П/811/213/16).
Керуючись ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - повернути позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 5-денний строк з дня постановлення ухвали, якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула