про повернення апеляційної скарги
"14" серпня 2017 р. Справа № 922/1192/17
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тарасова І. В., суддя Білоусова Я.О.,
суддя Крестьянінов О.О.
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків (вх. №2472 Х/2-8)
на рішення господарського суду Харківської області від 25.04.2017 у справі №922/1192/17
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПП Групп", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі-Пі-Ем", м. Харків
про стягнення 108414837,40 грн.,-
У квітні 2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПП Групп" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі-Пі-Ем" в якому, з урахуванням уточнення до позовної заяви, просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 108414837,40 грн., що складається з: 20288443,42 грн. простроченої заборгованості, 1322552,44 грн. пені, 86202078,78 грн. штрафу, 141702,04 грн. 3% річних та 460060,74 грн. інфляційних втрат, посилаючись на невиконанням відповідачем умов Договору генерального підряду на капітальне будівництво № 31-10-16 від 31.10.2016 року щодо несвоєчасного фінансування будівництва та сплати вартості виконаних робіт.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.04.2017 року по справі №922/1192/17 (суддя Суслова В.В.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Сі-Пі-Ем" (61168, м. Харків, вул. Героїв праці, 14, код ЄДРПОУ 35856596, р/р 26005000141621 в АТ "Укрексімбанк", м. Харків, МФО 351618) на користь ТОВ "ДПП ГРУПП" (61000, м. Харків, вул. Клочківська, 193, код ЄДРПОУ 40122943, р/р 26001052206513 в ПАТ "Приватбанк", м. Харків, МФО 305299) - 20288443,42 грн. простроченої заборгованості, 1322552,44 грн. пені, 86202078,78 грн. штрафу, 141702,04 грн. 3% річних, 1600,00 грн. судового збору.
Стягнуто з ТОВ "Сі-Пі-Ем" на користь державного бюджету України 238400,00 грн. судового збору.
11.08.2017 року до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 25.04.2017 року по справі №922/1192/17 звернулась фізична особа ОСОБА_1, яка посилаючись на норми ст. 91 ГПК України, зазначає, що на підставі оскаржуваного рішення по справ і№922/1192/17 було ухвалено рішення у господарській справі №922/1818/17 від 27.06.2017 за позовом ТОВ "ДПП Групп" до ТОВ "Сі-Пі-Ем" про визнання за ТОВ "ДПП Групп" права власності на адміністративно-торгівельний центр "Ковчег", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, співвласником якого є скаржник. В обґрунтування наявності у ОСОБА_1 підстав для оскарження рішення господарського суду у справі №922/1192/17 яке, за твердженням скаржника суттєво впливає на його законні права, заявник апеляційної скарги зазначає, що 08.09.2008р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» було укладено договори № 47та № 48 про участь в будівництві, у відповідності до умов яких, ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» зобов'язалось в строк до 4 кварталу 2009 року побудувати та здати в експлуатацію об'єкт нерухомості: адміністративно-торговий центр по індивідуальному проекту на земельній ділянці по АДРЕСА_1, та передати у власність ОСОБА_1 нежитлові приміщення для розміщення офісу у східному крилі на 6-му поверсі загальною площею орієнтовно 140,7 кв.м. та 137,2 кв.м., а ОСОБА_1 зобов'язався своєчасно і у повному обсязі внести свій вклад шляхом внесення грошових коштів в касу або на розрахунковий рахунок забудовника.
В період з 10.09.2008р. по 25.09.2009р., на виконання своїх зобов'язань за вказаними договорами скаржником було сплачено ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» вклад у розмірі 2 211329,11 грн.
19.09.2014р. між ОСОБА_1, ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» та ТОВ «Сі-Пі-Ем» було укладено угоду про заміну сторони в зобов'язанні за договорами № 47 та № 48 від 08.09.2008, за умовами якої ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» передало, а ТОВ «Сі-Пі-Ем» прийняло зобов'язання закінчити будівництво адміністративно-торгового центру по індивідуальному проекту на земельній ділянці по АДРЕСА_1, та передати у власність ОСОБА_1 нежитлові приміщення.
Скаржник зазначає, що з часу укладення угоди про заміну сторони в зобов'язанні за договорами № 47 та № 48 (19.09.2014р.), жодних дій з будівництва вказаного об'єкту ТОВ «Сі-Пі-Ем» не провадилось, дії щодо збереження вже зведених будівельних конструкцій також не здійснювались.
Посилаючись на обставини, встановлені рішенням Дзержинського районного суду від 13.01.2016р. по справі № 638/14101/15-ц, яким було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Сі-Пі-Ем» та визнано за позивачем майнові права на нежитлові приміщення загальною площею орієнтовно 140,7 кв.м. та 137,2 кв.м. у східному крилі на 6-му поверсі адміністративно-торгового центру, розташованого по АДРЕСА_1 будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, наданій на підставі рішення Харківської міської ради № 171/06 від 22.11.2006р; майнові права на 67% нежитлового приміщення загальною площею орієнтовно 191,2 кв.м. у західному крилі на 8-му поверсі адміністративно-торгового центру, розташованого по АДРЕСА_1 будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, наданій на підставі рішення Харківської міської ради № 171/06 від 22.11.2006, скаржник вважає, що прийняття оскаржуваного рішення про стягнення з ТОВ «Сі-Пі-Ем» коштів, впливає на права ОСОБА_1 як співвласника об'єкту незавершеного будівництва (конструкція сімнадцяти поверхів двадцятидвох поверхової частини адміністративно-торгівельного центру «Ковчег», розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Одночасно з апеляційною скаргою заявник просить відновити строк на подання апеляційної скарги.
Також, в апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та ст.ст. 55,64 Конституції України, просить зменшити розмір судового збору за подання апеляційної скарги. При цьому, в обґрунтування своїх доводів щодо зменшення розміру судового збору скаржник зазначає, що він є фізичною особою, права якої порушено. Судовий збір, який необхідно сплатити за подання апеляційної скарги у даній справи складає 264 000,00 грн., що є значним розміром судового збору.
Як зазначає скаржник, він поніс великі витрати на інвестування в будівництво адміністративно-торгівельного центру «Ковчег». На сьогоднішній день встановлений розмір судового збору, необхідний до сплати у даній справі, є для скаржника значним, фінансовий стан скаржника на даний час є важким, на підтвердження чого скаржником будуть надані суду відповідні докази. Також, просить суд врахувати, що строк на подання апеляційної скарги є досить обмеженим, а зібрати всю передбачену Законом «Про судовий збір» суму судового збору є надтяжким.
Вказані обставини скаржник вважає такими, що свідчать про наявність правових підстав для задоволення клопотання про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Підпунктом 4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, а саме, 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, розмір судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі, з урахуванням вимог, встановлених Законом України «Про судовий збір» становить 264000,00 грн. (240 000,00 грн. * 110%= 264000,00 грн.)
В матеріалах, доданих до апеляційної скарги, скаржником надано квитанцію № 0.0.822347362.1 від 07.08.2017 про сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн., натомість до скарги додано клопотання про зменшення розміру судового збору, у якому апелянт посилається на ст.8 Закону України "Про судовий збір" та зазначає, що судовий збір, що підлягає сплаті у даній справі становить 264000,00 грн., що є для нього занадто великим, у зв'язку з чим просить суд зменшити суму судового збору, необхідну до сплати у даній справі.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Згідно із пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02. 2013 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом.
Водночас, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином, відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком. При цьому, це право суду закон пов'язує із встановленням обставин, які свідчать про дійсну складність фінансового становища сторони, яка звертається з відповідним клопотанням.
Водночас, законом не визначено обставин, які беззаперечно свідчать про наявність у суду обов'язку вчинення відповідних дій, а обґрунтування відповідних обставин покладається на заінтересовану сторону.
Апелянт до клопотання про зменшення сплати судового збору будь-яких доказів важкого фінансового становища не надає, натомість зазначає, що докази на підтвердження його важкого фінансового стану будуть додатково надані до суду.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що доводи скаржника про важке фінансове становище за відсутністю будь-яких документальних доказів, що належним чином підтверджують його важкий майновий стан та мають виключний характер, а також свідчать про наявність поважних підстав для зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги, не може бути належним та достатнім обґрунтуванням підстав для зменшення розміру судового збору.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із частиною 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Водночас, скаржником не подано будь-яких належних доказів в розумінні статті 34 ГПК України, які б підтверджували його скрутне матеріальне становище та, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Зокрема, скаржником не надано доказів, які б свідчили про відсутність коштів, які б могли бути спрямовані для сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Оскільки відстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку апелянтом не доведено, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання скаржника про зменшення розміру судового збору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись ст.86, п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 25.04.2017 у справі № 922/1192/17 повернути заявникові.
Після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, зазначених у пункті 3 частини 1 ст. 97 ГПК, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу у загальному порядку.
У разі пропуску строку оскарження апеляційна скарга має бути подана повторно лише з мотивованим клопотанням про його відновлення.
Додаток: заявникові - апеляційна скарга з додатками на 35 аркушах, в тому числі квитанція № 0.0.822347362.1 від 07.08.2017 про сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн.та поштовий конверт.
Головуючий суддя Тарасова І. В.
Суддя Білоусова Я.О.
Суддя Крестьянінов О.О.