Справа № 359/8406/15-к
Провадження № 1-кп/359/26/2017
4 серпня 2017 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , представника потерпілого ОСОБА_8 ,
під час судового розгляду кримінального провадження №12014110100000806, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.09.2015 року та №12013100070001678, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.12.2013 року, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, раніше не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 185, ч.3 ст. 152 та ч.2 ст. 153 КК України,
розглянувши клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з особистої поруки на тримання під вартою,
В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України.
Під час розгляду даного кримінального провадження прокурор ОСОБА_5 через канцелярію суду подав вищезазначене клопотання обґрунтовуючи, його тим, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.06.2017 р. обвинуваченому ОСОБА_6 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на особисту поруку депутатів Баришівської селищної ради Київської області ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з покладенням обов'язків згідно ст. 194 КПК України. Однак, обвинувачений ОСОБА_6 належних для себе висновків не зробив та порушив один із покладених на нього обов'язків, а саме: не залишати місце свого проживання в період часу з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступного дня. Так, ОСОБА_6 30.07.2017 р. близько 00 год. 30 хв. вчинив новий злочин, передбачений ч. 1 ст. 187 КК України. У зв'язку з чим до ЄРДР за № 12017110070000364 від 30.07.2017 р. було внесено відомості за фактом розбійного нападу на АЗС "Емілія" у смт. Баришівка Київської області. На даний час СВ Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні. 30.07.2017 р. ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, та затримано в порядку ст. 208 КПК України. Ухвалою слідчого судді Баришівського районного суду Київської області від 01.08.2017 р. до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів без застосування електронного засобу контролю та зобов'язано останнього не залишати без дозволу слідчого, прокурора або суду цілодобово будинок АДРЕСА_1 . Ці обставини в сукупності вказують на те, що фактично ОСОБА_6 свідомо залишив місце свого проживання у нічний час з метою вчинення злочину. Таким чином, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистої поруки не забезпечило належне виконання останнім, покладених на нього судом процесуальних обов'язків. Тобто поручителі в даному випадку не забезпечили дотримання обвинуваченим ОСОБА_6 , визначених йому, судом обов'язків. Крім того, прокурор зазначив, що ризики, які в рамках даного кримінального провадження слугували підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зникли та продовжують існувати на даний час. Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, можливий вплив на потерпілу по пред'явленому обвинуваченню за ч. 3 ст. 152, ч.2 ст.153 КК України, та на свідків, які ще не допитувалися, а також ризик вчинення обвинуваченим інших злочинів, а в сукупності це свідчить про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені п.1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Прокурор вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам, а тому наявні достатні підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу. Враховуючи вищевикладене, прокурор просив суд дане клопотання задовольнити, та змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід з особистої поруки на тримання під вартою з утриманням його у Державній установі "Київський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував, оскільки ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_6 в даному кримінальному провадженні відсутні. Так, на даний час обставини справи не змінились, вина його підзахисного не доведена, сторона обвинувачення не може забезпечити явку ряду свідків, потерпілій по факту кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 3 ст. 153 КК України, моральна та матеріальна шкода відшкодована. Також ОСОБА_6 не має наміру переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню будь яким іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Крім того, обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки як в смт. Баришівка, так і в Баришівському районі, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ПП ОСОБА_13 працевлаштував ОСОБА_6 на своєму підприємстві на посаді тесляра. При цьому адвокат ОСОБА_7 додав, що застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може негативно вплинути на стан здоров'я обвинуваченого та членів його родини, адже він постійно проживає зі своїми батьками та допомагає їм по господарству, які цього безумовно потребують, враховуючи їх похилий вік. З огляду на вищевикладене, захисник - адвокат ОСОБА_7 просив суд застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, та просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора та не змінювати йому запобіжний захід на тримання під вартою.
Представник потерпілого ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав позицію захисника - адвоката ОСОБА_7 , та просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, та ознайомившись з наявними матеріалами кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.06.2017 р. обвинуваченому ОСОБА_6 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на особисту поруку депутатів Баришівської селищної ради Київської області ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , та встановлено згідно ст. 194 КПК України наступні обов'язки: прибувати до суду на судові засідання в кримінальному провадженні та на вимогу прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без суду ( АДРЕСА_2 ); повідомляти суд про необхідність зміни свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальних провадженнях №12014110100000806, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.09.2015 року та №12013100070001678, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.12.2013 року; не відвідувати місця, де розливають та розпивають спиртні напої; не залишати місце проживання АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_1 ) в період часу з 21.00 год. до 07.00 год. наступного дня; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Строк дії обов'язків, визначених судом обвинуваченому ОСОБА_6 до 24.08.2017 р.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 200 КПК України прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Відповідно до ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави вважати, що для зміни запобіжного заходу на більш суворий, сторона обвинувачення з посиланням на конкретні обставини має довести, що обраний раніше запобіжний захід не забезпечує належним чином виконання обвинуваченим, покладених на нього обов'язків, та обґрунтування наявності ризиків у провадженні.
При цьому, згідно вимог чинного КПК України, розглядаючи клопотання в порядку ст. 200 КПК України, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, крім перевірки доводів клопотання щодо наявності підстав для зміни запобіжного заходу, повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу про обрання якого ставить питання прокурор, який звернувся з відповідним клопотанням.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При вирішенні питання щодо зміни чи продовження дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та/або реєстрації, працевлаштування, міцність соціальних зв'язків, відсутність судимостей.
Так, змінюючи обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на особисту поруку, колегія суддів дійшла обґрунтованого висновку, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що враховані при застосуванні до останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зменшилися, а тому їм можна запобігти за допомогою запобіжного заходу в виді особистої поруки, із встановленням обвинуваченому, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, відповідних обов'язків. Такий висновок було прийнято з урахуванням обставин, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
З клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченого ОСОБА_6 на тримання під вартою вбачається, що воно обґрунтовано тим, що останній порушив один із обов'язків, встановлених судом, а саме залишив місце свого проживання у нічний час. Це, на думку прокурора, вказує на те, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не забезпечило належне виконання останнім, покладених на нього судом процесуальних обов'язків. В той же час у клопотанні прокурор не посилається на те, що обраний обвинуваченому запобіжний захід - особиста порука не в повній мірі забезпечує запобігання встановленим ризикам.
Так, з наданих прокурором матеріалів вбачається, що СВ Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12017110070000364 від 30.07.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, а саме за фактом розбійного нападу на АЗС "Емілія" у смт. Баришівка Київської області, який було вчинено 30.07.2017 р. близько 00 год. 30 хв. В ході проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що розбійний напад з метою заволодіння грошовими коштами скоїв ОСОБА_6 30.07.2017 р. ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
Ці обставини в сукупності вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_6 дійсно в порушення визначеної йому судом заборони: залишати місце проживання АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_1 ) в період часу з 21.00 год. до 07.00 год. наступного дня, в ніч з 29 на 30 липня 2017 року не знаходився вдома. Разом з тим таке порушення не пов'язане із вчиненням дій, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, лише встановлення факту порушення обвинуваченим покладеного на нього обов'язку, не вказує на наявність підстав для тримання під вартою обвинуваченого та на недостатність більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, встановленим раніше під час зміни запобіжного заходу. Крім того, пред'явлення підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, не може слугувати підставою для зміни запобіжного заходу в даному кримінальному провадженні, оскільки до підозрюваного ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Баришівського районного суду Київської області від 01.08.2017 р. було застосовано запобіжний захід. При цьому даною ухвалою задоволено клопотання прокурора частково, а саме відмовлено у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів без застосування електронного засобу контролю.
Таким чином, прокурором не наведено і не надано вагомих доказів того, що застосований відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистої поруки, був неефективним та не забезпечував його належної процесуальної поведінки, у зв'язку із чим постала нагальна необхідність у зміні запобіжного заходу та застосуванні щодо обвинуваченого такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою .
В ході розгляду даного клопотання судом було встановлено, що виключних обставин для зміни запобіжного заходу у виді особистої поруки на запобіжний захід у виді тримання під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про доцільність застосування більш суворого запобіжного заходу у клопотанні прокурора не вказано та в судовому засіданні не доведено. Заявлені прокурором обставини в сукупності із тяжкістю злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_6 , та даними про особу обвинуваченого, не можуть слугувати підставою для зміни йому запобіжного заходу, оскільки вони були враховані судом під час винесення ухвали від 26.06.2017 року про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
З огляду на вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що сторона обвинувачення не змогла довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права обвинуваченого на свободу та свідчили б про недостатність застосування відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, такого, як особиста порука. Саме даний запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, та є співмірним з існуючими ризиками. З огляду на ці обставини суд вважає, що підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу відсутні, а тому в задоволенні вказаного клопотання прокурора слід відмовити.
В той же час, як зазначалося вище, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.06.2017 р. строк дії обов'язків, визначених судом обвинуваченому ОСОБА_6 , встановлено до 24.08.2017 р.
Оскільки прокурором не наведені обставини, визначені ч. 2 ст. 200 КПК України, та на даний момент не відпали ризики, визначені в ухвалі суду від 26.06.2017 р., судовий розгляд у даному кримінальному провадженні не закінчено, а термін виконання покладених на ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, закінчуються, то колегія суддів вважає необхідним продовжити обвинуваченому строк дії обов'язків, зазначених в ухвалі суду від 26.06.2017 р., на 60 днів.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 180 КПК України у разі невиконання поручителем взятих на себе зобов'язань на нього накладається грошове стягнення у розмірі: у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років, - від двадцяти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 допустив порушення обов'язку, встановленого в ухвалі суду від 26.06.2017 р., а тому поручителі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не забезпечили дотримання обвинуваченим, визначених судом обов'язків. Це в свою чергу вказує на те, що поручителі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не виконали взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що на останніх необхідно накласти грошове стягнення у мінімальному розмірі, визначеному у п. 4 ч. 5 ст. 180 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180, 194, 331, 350, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 на тримання під вартою, - залишити без задоволення.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 дію обов'язків, визначених згідно ухвали суду від 26.06.2017 року, у зв'язку з переданням його на особисті поруки, до 02.10.2017 року.
Застосувати до поручителів депутатів Баришівської селищної ради Київської області ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , стягнення в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму на працездатних осіб, що становить 32000 (тридцять дві тисячі) грн. 00 коп. на кожного з поручителів.
Контроль за виконанням поручителями свої обов'язків та стягнення з них застосованих на них санкцій покласти на прокурорів групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3