Справа № 357/5778/17
2/357/2568/17
Категорія 49
21 липня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Ліщинська О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква в залі суду № 5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з12.11.2004 року, мають двох малолітніх синів, та на даний час сім'я розпалася, через постійні конфліктні ситуації, в сім'ї відсутнє взаєморозуміння, втрачені почуття, а тому позивач просила розірвати шлюб.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов.
Позивач направила суду заяву в якій підтримала позов, просила розірвати шлюб та не надавати строку для примирення.
Відповідач позов визнав.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що сторони 12.11.2004 року зареєстрували шлюб, мають двох дітей : ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. Наведене підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 на даний час перебуває Чернігівському міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, з приводу насильства в родині з боку чоловіка. Позивач не бажає відновлювати стосунки, зазначає, що її рішення щодо розірвання шлюбу виважене і кінцеве. Відповідач зазначив, що примирення та подальше спільне проживання сторін однією сім'єю є неможливим, просив розірвати шлюб та надав суду дані, що характеризують його особу.
Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За ч.3 і ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до припинення шлюбних відносин чи до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Згідно до ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі викладеного, враховуючи категоричну позицію сторін щодо розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, і це суперечить їхнім інтересам. Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, при наявності бажання обох сторін, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача змінити за її клопотанням на - «Порфірова ».
Згідно ст.. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 110, 112,113 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 12.11.2004 року у відділі ДРАГС Білоцерківського МРУЮ Київської області, актовий запис № 1283 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача - «Порфірова ».
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_5