Справа №295/7304/17
Категорія 87
2-а/295/621/17
28.07.2017 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Слюсарчук Н. Ф. ,
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов"язання вчинити певні дії,-
05.07.2017 року позивач звернувся з зазначеним адміністративним позовом, у якому визнати дії (бездіяльність) відповідача протиправними та зобов'язати відповідача встановити позивачу основний розмір пенсії 64 % грошового забезепечення у відповідності до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
В своєму позові позивач зазначав, що наказом від 29.08.2016 року № 92 о/с його звільнено з органів зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 через хворобу. З 30.08.2016 року позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Основний розмір пенсії складає 59 % грошового забезпечення, що ОСОБА_2 вважає заниженим та просить встановити основний розмір пенсії 64 %, оскільки відповідач не правильно трактує підтави його звільнення та незаконно не нараховує 5 % до основного розміру пенсії.
Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира від 10.07.2017 року. адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії за період з 30.08.2016 року по 04.01.2017 року - залишено без розгляду.
В частині позовних вимог про визнання дій (бездіяльності) неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 05.01.2017 року - відкрито скорочене провадження у справі.
Відповідач надав до суду заперечення проти позову, вказавши про безпідставність заявлених вимог.
Суд за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.
Судом встановлено, що позивач з 30.08.2016 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Наказом Управління поліції охорони в Житомирській області № 92 о/с від 29.08.2016 року позивача звільнено зі служби поліції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (черех хворобу).
Листом начальника управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян № 2879/03-21 від 02.09.2016 року позивача повідомлено, що основний розмір його пенсії з 30.08.2016 року становить 59% грошового забезпечення (вислуга років 23) (а.с. 8).
Законом України від 09.04.1992 року № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за вказаним Законом № 2262 за наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту а) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Як визначено в частині 1 статті 77 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Отже, стаття 77 Закону України «Про національну поліцію» встановлює вичерпний перелік підстав звільнення особи, яка служить в органах Національної поліції України. При цьому однією із вказаних підстав для звільнення є хвороба особи, яка підтверджується висновком медичної комісії про її непридатність до служби в поліції.
Відповідно до п. 1.2 Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України, затвердженогоНаказом Міністерства внутрішніх справ України № 85 від 06.02.2001 року, військово-лікарська комісіяце спеціальні органи в складі лікарів-спеціалістів, які створюються в системі Міністерства внутрішніх справ з метою проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду кандидатів на службу, осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і членів їх сімей, військовослужбовців внутрішніх військ МВС України осіб цивільної молоді, які бажають вступити до навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони України, курсантів і слухачів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і колишніх військовослужбовців.
Відповідно до п. 1.1 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового складу в системі МВС України, затвердженогоНаказом Міністерства внутрішніх справ України № 85 від 06.02.2001 року, медичний огляд проводиться згідно з пунктом 1.2 Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України з метою визначення: придатності кандидатів за станом здоровя, фізичним розвитком, а для окремих видів службової діяльності за індивідуальними психофізіологічними особливостями до служби в органах внутрішніх справ на посадах рядового й начальницького складу, з урахуванням вимогпункту1.43цього Порядку.
Згідно з п. 1.117 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового складу в системі МВС України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 85 від 06.02.2001 року свідоцтво про хворобу складається: у мирний часна осіб рядового й начальницького складу, визнаних не придатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, не придатними для військової служби в мирний час, з обмежено придатними у воєнний час, обмежено придатними до військової служби, на курсантів та слухачів навчальних закладів МВС, визнаних не придатними до подальшого навчання за станом здоров'я.
За результатами проходження позивачем медичного огляду, військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Житомирській області» було видано свідоцтво про хворобу № 276/175 від 22.08.2016 року. Зі змісту копії якого вбачається, що ОСОБА_1 не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши свідоцтво про хворобу ОСОБА_1 № 276/175 від 22.08.2016 року на відповідність його вимогам Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового складу в системі МВС України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 85 від 06.02.2001 року, зважаючи, що позивача наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 92 о/с від 29.08.2016 року звільнено зі служби поліції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», наказ чинний, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст.8,19,46 Конституції України,Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»,Законом України «Про Національну поліцію», Порядком проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового складу в системі МВС України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 85 від 06.02.2001, ст. ст.8,9, ч. 2 ст.11, ст. ст.17,71,183-2 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 64 % до 59 % грошового забезпечення, починаючи з 05.01.2017 року.
Зобовя'зати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 основного розміру пенсії у розмірі 64 % грошового забезпечення, починаючи з 05.01.2017 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя