"10" серпня 2017 р.Справа № 916/422/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.,
суддів: Колоколова С.І., Діброви Г.І.,
при секретарі судового засідання Полінецькій В.С
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність №01/11-1009, дата видачі 27.12.16;
від відповідача 1 - ОСОБА_2, довіреність б/н, дата видачі 25.09.15;
/відповідач 2 не використав законного права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлений належним чином (див. -реєстр на відправку рекомендованої пошти за 24.07.17р. та відстеження її пересилання з сайту "Укрпошти")/
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ЮСЕКОМ", м.Іллічівськ Одеської області
на рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2017 року
у справі № 916/422/17
за позовом Комунального підприємства “Теплопостачання міста ОСОБА_1”
до відповідачів:
1. скаржника
2. Державного підприємства “Укрспецобладнання”, м.Одеса
про стягнення 43852,88 грн
/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України /,
У лютому 2017р. Комунальне підприємство (далі по тексту КП) "Теплопостачання міста ОСОБА_1" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ЮСЕКОМ" про стягнення 43852,88грн. боргу за спожиту в період з 01.10.14р. по 01.07.16р. теплову енергію. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у сумі 1600грн.
Позовні вимоги з посиланням на ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 277 ГК України, п. 40 "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою КМ України № 1198 від 3.10.2007р. /далі-Правила/, та умови договору сторін №2198 від 1.10.07р. мотивовані порушенням відповідачем зобов'язання з оплати вартості відпущеної теплової енергії.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.04.2017р. замінено неналежного відповідача ТОВ "КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ЮСЕКОМ" на належного Державне підприємство “Укрспецобладнання”.
Ухвалою суду від 07.06.2017р. до участі у справі № 916/422/17 в якості іншого відповідача залучено ТОВ "КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ЮСЕКОМ".
Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.06.2017 року (суддяНикифорчук М.І.) стягнуто з ТОВ "КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛЮСЕКОМ" на користь КП “Теплопостачання міста ОСОБА_1” заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 43852,88грн. та судовий збір у сумі 1600 грн. Крім того, звільнено ДП “Укрспецобладнання” у справі №916/422/17 від цивільної відповідальності.
Слід зазначити, що в резолютивній частині рішення суд першої інстанції помилково визначив, що задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства „Іллічівськтеплоенерго” замість Комунального підприємства “Теплопостачання міста ОСОБА_1”, однак означене не впливає на правильність вирішення спору та, в разі потреби, може бути виправлено судом першої інстанції в порядку ст.89 ГПК України за заявою однієї із сторін у справі.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду ТОВ "КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ЮСЕКОМ" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищеозначене рішення та постановити нове, яким стягнути заборгованість з належного відповідача - ДП “Укрспецобладнання”.
Скаржник вважає, що оскаржене рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки судом неповно з'ясовано обставини справи, а висновки викладені в ньому не відповідають обставинам справи.
Зокрема, скаржник посилається на те, що наданий позивачем акт обстеження є недостовірним або фальшивим оскільки в ньому зазначено, що обстеження проводилось в присутності представника ТОВ "КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ЮСЕКОМ", однак при цьому не зазначено його прізвище та посада. Крім того, в акті обстеження вказано про те, що демонтаж радіаторів не проводився, але відповідно до акта прийому виконаних підрядних робіт за червень 2016р., договору підряду №26/4 від 26.04.2006р., договору підряду № 16 від 07.12.2004р. та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2004р. демонтаж радіаторів було проведено. Також в акті обстеження вказано, що в приміщенні встановлені радіатори з чавуну, однак відповідно до вищезазначених документів їх було замінено на секційні радіатори з іншого матеріалу.
Скаржник зазначає, що ТОВ"КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ЮСЕКОМ" відповідно до правовстановлюючих документів не є власником кв. 23, розташованої за адресою м. Одеса. пров. Сабанський,1, за якою рахується борг, а лише орендує цілісний майновий комплекс, в який входить зазначена квартира, у ДП “Укрспецобладнання”, а відтак не має права сплачувати борги за власника.
На думку скаржника судом не встановлено фактичного користувача приміщення, за яким рахується борг, і споживача послуг позивача, оскільки не враховано, що договір оренди зазначено приміщення відповідачем діяв до вересня 2010р., а договір теплопостачання № 2198 від 1.10.07р. не є діючим відповідно до п. 10.1 цього договору, яким передбачено, що строк його дії до 31.12.2008р. та п. 10.2, в якому встановлено, що договір припиняє свою дію в разі закінчення строку, на який він був укладений.
Крім того, скаржник вважає, що позивач не виконав обов'язок з припинення постачання теплової енергії в порушення п. 1.3 додатку 2 до укладеного між сторонами договору про теплопостачання №2198 від 1.10.2007р..
Представник позивача у запереченнях на апеляційну скаргу та судовому засіданні просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає наявним матеріалам справи і чинному законодавству.
Усне клопотання скаржника про відкладення розгляду справи у зв'язку з наданням позивачем заперечень на апеляційну скаргу колегія суддів відхилила, як не обгрунтоване.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечень на неї та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 01.10.2007 р., між Позивачем та Відповідачем 1 укладений договір №2198 на постачання теплової енергії (далі - Договір), за яким позивач постачає теплову енергію на опалення на об'єкт відповідача 1 за адресою: м.Одеса. пров. Сабанський,1, офіс1 (кв. 23), а відповідач 1 зобов'язується сплачувати отримані послуги за встановленими тарифами (цінами).
За п.3.2.2 Договору споживач зобов'язаний виконувати умови договору та порядок сплати теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.
Відповідно до п.5.3 договору кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим шляхом. П. 6.1-п.6.6 договору визначено, що розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів 285,39 грн. за 1 Гкал. на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації. Розрахунковий період дорівнює календарному місяцю. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує вартість заявленої в договорі кількості теплової енергії. Щомісяця споживач та теплопостачальна організація до 15 числа місяці після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків. У випадку якщо сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків, на користь теплопостачальної організації споживач зобов'язаний сплатити його не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, тобто датою остаточного розрахунку за спожиту теплову енергію в поточному місяці є 20 число наступного місяця.
Відповідно до п.10.1 договір укладено на строк до 31.12.2008р. та згідно з п. 10.4 він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією із сторін. Оскільки сторони таких заяв одна одній не надсилали і у встановленому порядку договір не розривали, висновок суду про те, що він є чинним відповідає фактичним обставинам справи і протилежні твердження скаржника колегія до уваги не приймає.
Статтями 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Положеннями ч.6 ст.19 Закону України „Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п.23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Пстановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. N 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Згідно із умовами даного договору КП "Теплопостачання міста ОСОБА_1” свої зобов'язання виконало в повному обсязі. Відповідач в порушення своїх зобов'язань належним чином не виконував умови договору щодо сплати за фактично поставлену теплову енергію, у зв'язку з чим за період з 01.01.2014 р. по 01.07.2016 р. утворилась заборгованість у сумі 43852,88 грн., яку цілком підставно та у відповідності із умовами договору та вимогами ст.526 ЦК України, ч.1 ст.193 ГПК України правомірно стягнув з відповідача місцевий господарський суд.
На претензії позивача апелянт направляв на адресу КП "Теплопостачання міста ОСОБА_1” листи, в яких зазначав про той факт, що з 15.07.2009р. ДП “Укрспецобладнання” є самостійною діючою юридичною особою та самостійно відповідає по своїм зобов'язанням, однак в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що у зазначеного підприємства виникали зобов'язання за договором сторін, при цьому до жовтня 2014р. скаржник здійснював платежі за спожиту теплову енергію.
Доводи ж скаржника про те, що власником приміщення за яким рахується борг є ДП“Укрспецобладнання”, а ТОВ "КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ЮСЕКОМ" є лише його орендарем, а відтак не має права сплачувати за власника борги не заслуговує на увагу суду з огляду на те, що встановлення права власності на приміщення за яким рахується борг не є предметом спору у даній справі.
Щодо посилання скаржника на те, що наданий позивачем акт обстеження приміщення, розташованого за адресою м. Одеса. АДРЕСА_1 є фальшивим, то колегія суддів зауважує, що в рішенні місцевого суду відсутнє посилання на цей акт. Крім того, зазначений акт обстеження не є підставою позовних вимог, він не доводить та не спростовує обставин, що підлягають доведенню в даній справі, з огляду на те, що обсяги постачання теплової енергії споживачу встановлені за згодою сторін в додатку № 1 до договору №2198 від 01.10.2007р.
Також судова колегія відхиляє доводи скаржника стосовно того, що позивач не виконав обов'язок з припинення теплопостачання в порядку п. 1.3 додатку до договору №2198 від 01.10.2007р., оскільки обмеження або припинення постачання теплової енергії відповідно до умов укладеного між сторонами договору, а саме п. 4.1.4 є правом позивача, а не його обов'язком.
За таких обставин судова колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для його скасування, отже апеляційну скаргу ТОВ "КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ЮСЕКОМ" залишає без задоволення.
Згідно із ст. 49 ГПК України судовий збір, сплачений при подачі апеляційної скарги, не відшкодовується.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ЮСЕКОМ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2017 року - без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів
Повний текст постанови складено 11.08.2017 р..
Головуючий суддя Г.П. Разюк
Суддя Г.І. Діброва
Суддя С.І. Колоколов