Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про передачу за підсудністю
"09" серпня 2017 р.Справа № 922/1723/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Черновою В.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯР-3" (м. Харків)
про зобов'язання визнання та включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу,
за участю представників:
позивача - фахівця філії "Харківське головне регіональне управління" ПАТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_1 (довіреність №2319-К-О від 11.01.2017 р.),
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 15.02.2017 р.,
Позивач просить зобов'язати відповідача, в особі голови ліквідаційної комісії, визнати та включити кредиторські вимоги позивача в розмірі 1535647,23 грн., що складається з боргу за кредитним договором №4Я13728И від 18.11.2013 р. в сумі 550506,06 грн. (борг по пені), за кредитним договором №4Я13815И від 17.12.2013 р. в сумі 941855,74 грн. (борг по пені) та за кредитним договором №4Я14351И від 09.12.2014 р. в сумі 43285,43 грн. (борг по пені) до проміжного ліквідаційного балансу відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.07.2017 р., зокрема, був продовжений строк розгляду спору за клопотанням представника позивача, межи строку, встановленого ст. 69 ГПК України, на 15 днів - до 11.08.2017 р., та розгляд справи був відкладений на 09.08.2017 р. о 14:00 год.
Відповідач надав заяву про долучення до справи документів, які перелічені в ній.
Розглянувши цю заяву, суд вважає за можливе задовольнити її.
Також, відповідач надав відзив за заявою, в якому визнає вимоги позивача у повному обсязі.
У наданому відзиві відповідач просить розглянути заяву кредитора в судовому засіданні з врахуванням позиції боржника, викладеній в цій заяві.
У судовому засіданні представник відповідача не підтримує клопотання відповідача, яке викладене у відзиві, та просить його не розглядати.
За таких обставин, суд не розглядає вищевказане клопотання відповідача, яке викладене у відзиві.
Крім того, у наданому відзиві, відповідач вказує про те, що 29.05.2017 р. до господарського суду Харківської області надійшла заява від ТОВ "ЯР-3" як боржника щодо порушення провадження про банкрутство та визнання його банкрутом, яка була прийнята судом в провадженні №922/1731/17, суддя Савченко А.А.
До вказаної заяви було додано вказані вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" в сумі 1535647,23 грн. та зазначено, що ці вимоги визнані товариством у повному обсязі. Вказані вимоги включено до проміжного ліквідаційного балансу товариства.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Згідно пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції з 19.01.2013 р. внесено доповнення до статті 16 ГПК України частиною такого змісту: "справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство", а також доповнено частину 1 статті 12 пунктом 7 про підвідомчість господарським судам справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство. Перелік таких майнових вимог законодавцем не обмежено, однак передбачено винятки щодо спорів, пов'язаних з визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів) за позовом контролюючих органів, визначених Податковим кодексом України.
Такі зміни щодо виключної підсудності певних спорів судам, у провадженні яких перебуває справа про банкрутство, набрали чинності з 19.01.2013 року.
Отже, законодавець змінив норми процесуального права в частині виключної підсудності і такі зміни поширюються на всі правовідносини у майнових спорах з боржником, які розглядаються судами у справах про банкрутство після 19.01.2013 р., незалежно від того, що до боржника можуть застосовуватися окремі положення матеріального та процесуального права, визначені Законом про банкрутство в редакції, яка існувала до набрання чинності Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 р. та в силу пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень продовжує застосовуватися до окремих боржників.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові №16/047 від 13.04.2016 р. у справі №908/4804/14, який, проаналізувавши зміни до статей 16 та 12 ГПК України в системному аналізі з положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. №2343-ХІІ (надалі - Закон №2343-ХІІ) (у редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 р.), зазначив про те, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення майнових спорів до боржника є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону №2343-ХІІ, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Отже, висловивши таку правову позицію про розгляд у межах провадження у справі про банкрутство майнових спорів боржника, Верховний Суд України змінив свою правову позицію, зазначену у постанові від 29.04.2015 р. у справі №903/134/13-г про можливість розгляду окремих спорів (позовних вимог про витребування майна боржника до ліквідаційної маси за статтею 388 ЦК України) поза межами провадження у справі про банкрутство.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 р. у справі №908/560/16.
Висновки Верховного Суду України у постанові від 13.04.2016 р. у справі №908/4804/14 та у постанові від 16.11.2016 р. у справі №908/560/16 щодо застосування норм процесуального права, відповідно до статті 111-28 ГПК України, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують положення статей 12, 16 ГПК України.
Отже, встановивши виключну підсудність майнових спорів до боржника з 19.01.2013 р. суду, який здійснює розгляд справи про банкрутство, законодавець тим самим розширив повноваження такого суду на предмет можливості визнання недійсними правочинів із цивільно-правових підстав та повернення майна боржнику в порядку статті 388 ЦК України, оскільки особи, права яких порушено такими правочинами, та власник, майно якого відчужено третім особам без його згоди, вже не може захистити свої права шляхом звернення з відповідними вимогами у позовному провадженні.
Відповідно до положень ст. 41 ГПК господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом №2343-XII.
Згідно з п.п. 2, 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи, крім іншого, у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
За змістом ч. 9 ст. 16 ГПК України (виключна підсудність справ) справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями ч. 4 ст. 10 Закону №2343-XII відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.
Системний аналіз положень Закону №2343-XII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону №2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (ч. 1 ст. 20 Закону №2343-XII).
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону №2343-XII який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Як убачається із наданої відповідачем копії постанови господарського суду Харківської області від 06.07.2017 р. у справі №922/1731/17, в провадженні господарського суду Харківської області є справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯР-3". Вказаною постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯР-3" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Відтак, заявлений Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" спір про зобов'язання відповідача, в особі голови ліквідаційної комісії, визнати та включити кредиторські вимоги позивача в розмірі 1535647,23 грн., до проміжного ліквідаційного балансу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯР-3", підлягає розгляду господарським судом з врахуванням виключної підсудності суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство, в межах справи про банкрутство №922/1731/17.
У відповідності до ч. 1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.
Враховуючи вищевикладене, а також правову позицію Верховного суду України, керуючись ст.ст. 12, 16, 17, 111-28 Господарського процесуального кодексу України,
Передати справу №922/1727/17 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯР-3" (м. Харків) про зобов'язання відповідача, в особі голови ліквідаційної комісії, визнати та включити кредиторські вимоги позивача в розмірі 1535647,23 грн. до проміжного ліквідаційного балансу, за виключною підсудністю до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯР-3" №922/1731/17.
Суддя ОСОБА_3