ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
10.08.2017Справа №911/2332/17
Суддя Демидов В.О., розглянувши
позовну заявуФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Соул-Україна»
провизнання договору недійсним та стягнення 92 000,00 грн.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соул-Україна» про визнання договору недійсним та стягнення 92 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2017 р. матеріали вказаної справи направлено за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.
Згідно автоматичного розподілу справ між суддями 09.08.2017 р. матеріали справи №911/2332/17 за вказаним позовом передані на розгляд судді Демидову В.О.
Розглянувши подану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 позовну заяву судом встановлено, що остання не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року).
У Рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З сформованого в порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.08.2017 р. вбачається, що юридичною адресою відповідача є: 02160, м. Київ, Дніпровський район, проспект Соборності, 15 кімната 610.
Проте позовну заяву з додатками було направлено позивачем на іншу адресу - АДРЕСА_1, про що свідчать фіскальний чек №6639 від 28.07.2017 р. та опис вкладення у цінний лист №2105006866208. Доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на юридичну адресу відповідача позивачем не додано.
Суд дійшов до висновку, що позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позовну заяву та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Суддя В.О. Демидов