ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.08.2017Справа № 55/132
За заявою Закритого акціонерного товариства "Укрінтерресурс"
про видачу дублікату наказу, поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, зміну найменування боржника
у справі № 55/132
за позовом Закритого акціонерного товариства "Укрінтерресурс"
до Приватного акціонерного товариства "ПіСіБі-Радіозавод"
про стягнення 300 000 грн. 00 коп.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від стягувача (заявника): Сокольська О.О., за довіреністю;
від боржника: Артеменко Д.П., за довіреністю.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2011 у справі № 55/132 за позовом ЗАТ "Укрінтерресурс" (далі - позивач) до ВАТ "ПіСіБі-Радіозавод" (далі - відповідач) про стягнення 300 000 грн. позовні вимоги були задоволені та видано відповідний наказ на стягнення з відповідача 300 000 грн. (200 000 грн. - заборгованості та 100 000 грн. - штрафу).
20.06.2011 Господарським судом міста Києва на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2011 у справі № 55/132, підписаного 08.06.2011, яке набрало законної сили 20.06.2011, видано відповідні накази.
09 вересня 2016 ЗАТ "Укрінтерресурс" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. В обґрунтування зазначеної заяви заявник посилався на те, що 02.06.2012 виконавче провадження з виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2011 у справі № 55/132 було закінчено на підставі того, що боржник за власним рішенням перейшов до стадії ліквідації, проте як стало відомо стягувачу із ЗМІ боржник вийшов з процедури ліквідації та на даний момент здійснює підприємницьку діяльність.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 у задоволенні заяви позивача відмовлено, оскільки, як зазначено у вказаній ухвалі позивачем не надано суду доказів наявності поважних причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, з урахуванням того, що нормами чинного законодавства на стягувача (позивача) покладено обов'язок контролювати виконання рішення; згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України такі дії як відновлення пропущеного строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, є правом суду, а не обов'язком. Крім того, враховуючи, те, що заявник звернувся із заявою про видачу дублікату наказу після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, та з урахуванням того, що судом відмовлено в поновлені зазначеного строку, суд відмовив в задоволенні заяви Закритого акціонерного товариства "Укрінтерресурс" про видачу дублікату наказу.
08.12.2016 ЗАТ "Укрінтерресурс" повторно звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. Мотивуючи свою заяву ЗАТ "Укрінтерресурс" зазначав, що як стало відомо стягувачу із ЗМІ боржник вийшов з процедури ліквідації та на даний момент здійснює підприємницьку діяльність.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 у задоволенні заяви позивача відмовлено, оскільки заявником не надано суду доказів наявності поважних причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, з урахуванням того, що нормами чинного законодавства на стягувача (позивача) покладено обов'язок контролювати виконання рішення. Звернуто увагу заявника, що згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України такі дії як відновлення пропущеного строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, є правом суду, а не обов'язком. Крім того, враховуючи, те, що заявник звернувся із заявою про видачу дублікату наказу після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, навіть враховуючи фактичне переривання цього строку, у зв'язку з проведенням виконавчих дій до закінчення виконавчого провадження (06.02.2012), та з урахуванням того, що судом відмовлено в поновлені зазначеного строку, суд відмовив у задоволенні заяви Закритого акціонерного товариства "Укрінтерресурс" про видачу дублікату наказу.
13.03.2017 позивач втрете звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу дублікату наказу, поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, зміну найменування боржника. В обґрунтування зазначеної заяви заявник як і в попередніх випадках посилався на те, що 02.06.2012 виконавче провадження з виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2011 у справі № 55/132 було закінчено на підставі того, що боржник за власним рішенням перейшов до стадії ліквідації, проте як стало відомо стягувачу із ЗМІ боржник вийшов з процедури ліквідації та на даний момент здійснює підприємницьку діяльність.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 заяву позивача про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання № 55/132 було задоволено, відновлено пропущений строк для пред'явлення наказів Господарського суду міста Києва від 20.06.2011 у справі № 55/132 до виконання, видано дублікати наказів.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017, апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 було залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2017 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ПіСіБі-Радіозавод" задоволено частково, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 прийняті у справі № 55/132 скасовано, справу № 55/132 направлено до Господарського суду міста Києва для повторного розгляду заяви Закритого акціонерного товариства "Укрінтерресурс", в іншому складі суду.
Скасовуючи попередні судові акти, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 19.07.2017 зазначив, що при новому розгляді заяви від 13.03.2017 року суду необхідно дати відповідь на питання чи підлягає розгляду заява позивача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, якщо це питання вже було розглянуто і строк не було поновлено.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 55/132 передано для розгляду заяви про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання судді Грєховій О.А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 було призначено заяву Закритого акціонерного товариства "Укрінтерресурс" про видачу дублікату наказу, поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, зміну найменування боржника до розгляду на 07.08.2017.
04.08.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником боржника було подано письмові пояснення, у яких боржник, заперечуючи проти заяви зазначив, що 03.10.2016 було розглянуто заяву заявника про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, та під час судового засідання, судом досліджено матеріали позовної заяви, всебічно і повно з'ясовано всі фактичні обставини, об'єктивно оцінено докази та визнано судом заяву про поновлення строків на пред'явлення судового наказу до виконання необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не надано суду доказів наявності поважних причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, з урахуванням того, що нормами чинного законодавства на стягувача покладено обов'язок контролювати виконання рішення, а також звернено увагу заявника, що згідно з ч.1 ст. 119 ГПК України такі дії, як відновлення пропущеного строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, є правом суду, а не обов'язком. Крім того, враховуючи те, що заявник звернувся із заявою про видачу дублікату наказу після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, та з урахуванням того, що судом відмовлено в поновлені зазначеного строку, суд відмовив в задоволенні заяви про видачу дублікату наказу. Вказана ухвала не була оскаржена заявником. Також, враховуючи той факт, що боржник відновив свою діяльність 03.11.2015, про що свідчать дані про реєстраційні дії згідно витягу з ЄДРПОУ, який надавався стягувачем до суду, а заяву було подано до суду лише 13.03.2017, тобто більше ніж через один рік та свідчить про відсутність контрою виконання наказу з боку заявника. Також, боржник зазначає, що заявник передав свої права стягувача іншій юридичні особі, а кошти у сумі 200 000 грн. були сплачені в повному обсязі, тому твердження заявника про невиконання судового рішення щодо сплати цієї суми не відповідає дійсності. Так, 24.05.2011 між ЗАТ «Укрінтерресурс» та ТОВ «Ексімтранс» був підписаний Договір відступлення частини прав вимог за Договором № 06 про надання безпроцентної позики від 20.12.2007. За вказаним договором відступлення частини прав вимог, новий кредитор здобув частинну належного виконання зобов'язань за основним договором у розмірі 150 000 грн. 27.05.2011 по вказаному договору ПрАТ «ПіСіБі-Радіозавод» перераховано 150 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 246 та № 247 від 27.05.2011. 01.08.2008 ПрАТ «ПіСіБі-Радіозавод» перерахував 50 000 грн. на рахунок ЗАТ «Укрінтерресурс». Таким чином, заявник втратив право на отримання коштів за Договором № 06 про надання безпроцентної позики від 20.12.2007, який слугував підставою для винесення судового рішення на підставі якого були видані накази.
07.08.2017 представником стягувача (заявника) було подано письмові пояснення, у яких заявником зазначено, що станом на сьогоднішній день рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2011 у справі № 55/132 не виконано. ЗАТ «Укрінтерресурс» були наведені причини пропуску строків для пред'явлення наказу до виконання (зокрема, проведення ліквідаційної процедури боржника, зміна найменування боржника, вжиття стягувачем заходів щодо виконання рішення суду, звернення до виконавчої служби, до Господарського суду. Вказані ЗАТ «Укрінтерресурс» причини є об'єктивними обставинами і не залежать від дій стягувача, а навпаки обмежують здійснення ним дій щодо виконання рішення суду. Заявник зазначає, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, в зв'язку з чим вбачається необхідність вжиття заходів для виконання судового рішення у справі № 55/132 шляхом поновлення строку для пред'явлення наказів до виконання.
Представник заявника (стягувача) в судовому засіданні 07.08.2017 підтримав подану ним заяву в повному обсязі та просив її задовольнити.
Представник боржника в засідання суду надав усні пояснення, проти задоволення заяви заперечив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши доводи заяви, господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України, згідно якої судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ст. ст. 115, 116 ГПК України рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», на підставі виданого господарським судом наказу, який є виконавчим документом.
Так, 20.06.2011 Господарським судом міста Києва було видано накази № 55/132 на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2011 у справі № 55/132.
27.07.2011 державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 27788578 від 27.07.2011 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 55/132 від 20.06.2011.
06.02.2012 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 55/132 від 20.06.2011 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
В подальшому, листом вих. № 26 від 10.08.2016 заявник звернувся до ВДВС Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, в якому повідомив про те, що боржник вийшов із процедури ліквідації та успішно веде господарську діяльність, внаслідок чого просив відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 55/132 від 20.06.2011.
У відповідь на лист від 10.08.2016 за вих. № 26, заступником начальника ВДВС Дарницького районного управління юстиції у місті Києві було надано відповідь, в якому повідомлено, що питання про відновлення виконавчого провадження підлягає вирішенню у порядку, встановленому ч. 4 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".
Додатково листом від 07.11.2016 заявника було повідомлено про те, що наказ, у відповідності до приписів спеціального законодавства України, було повернуто до ліквідаційної комісії стягувача та про неможливість повторного направлення постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із закінченням терміну її зберігання.
Як зазначає заявник (стягувач), після направлення Дарницьким районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві до ліквідаційної комісії Закритого акціонерного товариства "Укрінтерресурс" оригіналу наказу у зв'язку із винесенням постанови про закінченням виконавчого провадження № 27788578 від 06.02.2012, Закритим акціонерним товариством "Укрінтерресурс" виконавчий документ було втрачено, що підтверджується довідкою заявника про втрату наказу від 05.12.2016, підписаною уповноваженою особою.
Крім того, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство "ПіСіБі-Радіозавод" не перебуває в стані припинення.
Враховуючи тривалу необізнаність заявника (стягувача) про те, що боржник не перебуває в процесі припинення та беручи до уваги те, що з моменту отримання інформації про дійсний стан боржника заявником вживалися заходи щодо виконання рішення суду, а також те, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2011 № 55/132 не виконано, строк пред'явлення наказів від 20.06.2011 № 55/132 до виконання закінчився, заявник звернувся до суду із заявою про видачу дубліката наказу, поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, зміну найменування боржника.
Статтею 120 ГПК України передбачено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для предявлення наказу до виконання.
За приписами вказаної норми, стягувач має право звернутися до господарського суду із заявою про видачу дубліката наказу в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, який відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час видачі судових наказів) становить один рік.
Частиною 1 ст. 119 ГПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
Для поновлення пропущеного стягувачем строку суд повинен дослідити причини пропуску вказаного строку і відновити його у випадку, коли заявник доведе їх поважність.
Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
З системного аналізу норм законодавства вбачається, що суд може поновити строки для пред'явлення наказу до виконання за умови, коли по-перше, відповідний наказ не пред'явлений стягувачем до виконання у визначені законом строки взагалі, або ж коли його було повернуто державним виконавцем стягувачу з підстав, які дозволяють повторно звернутись до органів примусового виконання рішень, і по-друге: коли причини, за яких стягувач не пред'явив або повторно не пред'явив такий наказ до виконання є поважними.
Разом з тим, судом встановлено, що вперше заявник звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання у вересні 2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 у задоволенні заяви позивача відмовлено, оскільки, як зазначено у вказаній ухвалі позивачем не надано суду доказів наявності поважних причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання.
08.12.2016 заявник повторно звернувся із заявою про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 було відмовлено у задоволенні заяви Закритого акціонерного товариства "Укрінтерресурс" про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, зміну найменування боржника.
В означеній ухвалі від 18.01.2017 зазначено про те, що у зв'язку з тим, що строк пред'явлення наказу № 55/132 до виконання сплив та не був поновлений, заява про видачу дублікату наказу також не підлягає задоволенню.
Частина 4 статті 119 ГПК України встановлює право на оскарження ухвали, винесеної за результатами розгляду заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання. Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному чи касаційному порядку згідно зі ст. 106 ГПК окремо від рішення суду.
Кола осіб, які можуть оскаржити ухвалу, винесену за результатами розгляду заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, стаття 119 ГПК України не обмежує. Отже, апеляційна скарга може бути подана особами, зазначеними у ст. 91 ГПК, а касаційна скарга може бути подана особами, зазначеними у ст. 107 ГПК.
При цьому, судом встановлено, що ухвали Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 року та від 18.01.2017 року, якими було відмовлено в задоволенні заяв позивача (у тому числі, про поновлення пропущеного строку) у встановленому законом порядку оскаржені не були, а відтак зазначені ухвали набрали законної сили.
Таким чином, до моменту звернення стягувача із заявою про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання втретє, вже існували ухвали Господарського суду міста Києва, які набрали законної сили та не були оскаржені у встановленому ГПК порядку, у яких вже було вирішено питання щодо поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання із тих самих підстав між тими ж сторонами, та відповідно розглянуто питання щодо видачі дублікату наказу.
Розгляд заяв про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу слід проводити за правилами Господарського процесуального кодексу України. У разі відсутності спеціальної норми, щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді, зокрема, заяв про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу, до заяв учасників виконавчого провадження мають застосовуватись положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1-3, 5, 6, 9, частини 1 статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XIIІ Господарського процесуального кодексу України, тощо. В даному випадку, суд вважає за можливе, застосувати приписи п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Згідно з п.п. 4.2, 4.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі 55/132 з розгляду заяви Закритого акціонерного товариства "Укрінтерресурс" про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, у зв'язку з тим, що ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 та від 18.01.2017 господарський суд вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а ухвали набрали законної сили, не змінені і не скасовані у відповідній частині в передбаченому законом порядку.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 80, статтями 86, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі № 55/132 за заявою Закритого акціонерного товариства "Укрінтерресурс" про видачу дублікату наказу, поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, зміну найменування боржника припинити.
Суддя О.А. Грєхова