Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/1916/17
номер провадження 2/695/1151/17
10 серпня 2017 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Середи Л.В.,
при секретарі - Оніщенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бубнівсько-Слобідської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права власності на будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування, -
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивачки ОСОБА_3, який на день смерті був постійним жителем АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина до складу якої, серед іншого, входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1, та який належав померлій ОСОБА_4, спадкоємцем якої був її син ОСОБА_3, котрий спадщину після її смерті прийняв, однак юридично своїх спадкових прав не оформив.
За свого життя ОСОБА_3 склав заповіт, за яким все своє майно заповів позивачу та її сестрі ОСОБА_5 в рівних частинах кожній. Позивач по справі та ОСОБА_5, будучи спадкоємцями за заповітом в рівних долях уклали договір про поділ спадкового майна, за яким вищевказаний спадковий будинок переходить до позивача по справі. Однак на вказаний будинок з господарськими будівлями та спорудами відсутній правовстановлюючий документ, а тому нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину.
За вказаних обставин позивач була змушена звернутися до суду із відповідним позовом про визнання права власності на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, однак від її представника за довіреністю ОСОБА_6 до суду надійшла заява, згідно з якою останній просив розгляд справи проводити за його відсутності на задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі.
Представник відповідача Бубнівсько-Слобідської сільської ради в судове засідання не з'явився, направивши до суду заяву за вих. № 75 від 19.07.2017 року, в якій просив суд справу розглянути без участі представника сільської ради, з позовними вимогами згідні, заперечень проти задоволення позову не мають.
Так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд розглядає справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.
При цьому суд виходить з наступних підстав.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Як вбачається з матеріалів справи та стверджується відповідними доказами ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4, що стверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 22.06.2017 року №00018250209.
відповідно до довідки виконкому Бубнівсько-Слобідської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, числиться будинок з надвірними спорудами , який розташований за адресою АДРЕСА_1. ОСОБА_4 на момент смерті була постійною жителькою села та проживала за вказаною вище адресою. На день смерті ОСОБА_4 ь в будинку буди зареєстровані та проживали: син- ОСОБА_3 та онука - ОСОБА_5
Згідно із свідоцтвом про смерть (сері НОМЕР_1 від 03.06.2010 р.) ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, про що зроблено відповідний актовий запис №8.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За таких обставин, враховуючи наведені вище норми суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_4 спадкове майно, яке залишилося після її смерті прийняв її син ОСОБА_3 шляхом фактичного користування та управління ним, хоча відповідним чином у порядку визначеному законодавством і не оформив відповідних прав на нього. Дану обставину сторони по справі не заперечують та не оспорюють.
Згідно із ст.. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.
Відповідно до свідоцтва про смерть (серії НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що зроблено відповідний актовий запис №17.
Факт родинних відносин позивача із померлим ОСОБА_3 стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим Бубнівсько-Слобідською сільською радою Золотоніського району Черкаської області та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4, виданим відділом РАЦС Солом'янського району управління юстиції у м. Києві 30.12.2011 року.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадщину мають особи, визначені у заповіті.
Як вбачається із заповіту від 01.07.2015 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Бубнівсько-Слобідської сільської ради Золотоніського району, та зареєстрованого в реєстрі за №35, ОСОБА_3 все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом він матиме право заповідав ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в рівних частках кожній.
У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Як вбачається із повідомлення Золотоніської районної державної нотаріальної контори №837/01-16 від 27.07.2017 року після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року заведена спадкова справа 19.08.2016 року за №179/2016. Підставою для її заведення були подані заяви про прийняття спадщини від ОСОБА_5 та ОСОБА_1 05 липня 2017 року видано на їх ім'я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно відповідно до умов договору про розподіл спадкового майна.
Прийняття спадщини позивачем по справі стверджується також витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №44825490.
Таким чином у судовому засіданні встановлено, що позивач прийняв спадщину у встановленому чинним законодавством порядку.
Згідно ч. 3 ст. 1267 ЦК України спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Договором про розподіл спадкового майна від 05.07.2017 року, посвідченого державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі №1658, позивач по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розподілили спадкове майно та серед іншого визначили, що вказаний житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 що належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 спадкоємцем якої був її син ОСОБА_3, який фактично спадщину прийняв, а юридично не оформив і помер, належить ОСОБА_1.
Таким чином судом встановлено, що позивач по справі за договором розподілу спадкового майна та згідно із заповітом ОСОБА_3 успадкувала вказаний житловий будинок та належним чином прийняла спадщину.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.07.2017 року Золотоніською районною державною нотаріальною конторою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок, що знаходиться у с. АДРЕСА_1 із-за відсутності правовстановлюючого документа на дане майно.
Суд бере до уваги, що "Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української РСР", затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції).
Тобто, записи у погосподарських книгах визнавалися в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення" (втратила чинність) було вперше встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва. Тобто, до 05 серпня 1992 року не було передбачено процедури введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні прав власності.
На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалися рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад і додатками списків громадян, яким ці будинки належали. Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили).
Оскільки сам будинок був побудований в 1973 році, а в сільській раді наявний відповідний запис в погосподарській книзі про власника вказаного будинку, що стверджується довідкою №206 від 22.06.2017 року, суд приходить до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_4 за життя належав на праві власності будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 який після її смерті успадкував її син ОСОБА_3, який належним чином спадщину прийняв, але юридично її не оформив та помер, хоча за життя вони і не отримала відповідного свідоцтва про право власності на вказаний житловий будинок.
Згідно із ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, то первинна реєстрація права власності в такому випадку не може бути проведена на померлого, оскільки власник спадкового майна помер, а за життя право власності не було зареєстровано в належному порядку, то визначення належності зазначеного майна повинно проводитись шляхом визнання права власності за спадкоємцем, який подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини чи іншим чином має право на спадщину.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1296 відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Нормами ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.
Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач належним чином прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, а оскільки оригінал правовстановлюючого документа відсутній, а власник помер, вбачається обмеження прав позивача у можливості прийняття та належного розпорядження своїм спадковим майном, а тому позов підлягає до повного задоволення.
На підставі зазначеного та керуючись
ст., ст. 346, 1268 ЦК України та ст. 10,
ст., ст. 11, 209, 212, 213 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Бубнівсько-Слобідської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права власності на будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування, - задовольнити повністю.
Визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та належав померлій 02 червня 2010 року ОСОБА_4, спадкоємцем якої був її син ОСОБА_3, який фактично спадщину прийняв, а юридично не оформив своїх спадкових прав, за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом, посвідченим у Бубнівсько-Слобідській сільській раді 01 липня 2015 року, реєстр № 35 та договором про розподіл спадкового майна, посвідченим у Золотоніській державній нотаріальній конторі 05 липня 2017 року, реєстр №1658, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: Середа Л.В.