Справа № 127/15715/17
Провадження № 2/127/4740/17
02 серпня 2017 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частину будинку та земельної ділянки,
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частину будинку та земельної ділянки. Предметом спору є будинок №116 по вул. Марії Гармаш (Бєлінського) в м. Вінниці, а також земельна ділянка площею 0,1 га за вказаною адресою.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір", оскільки позивачем не сплачено судовий збір.
Частиною 5 ст. 119 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
В позовній заяві позивач ОСОБА_1 посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.п. 8, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно п.п. 8, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема:
- інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
- учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
З посвідчення серії Є № 065870, виданого 20.06.2012 р. вбачається, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. Також, позиває має посвідчення серії АА № 406040, виданого 04.02.2000р., відповідного до якого він є учасником бойових дій.
Отже, з аналізу посвідчень та положень вищевказаного Закону, суд вбачає, що ОСОБА_1 не може бути звільнений від сплати судового збору на підставіп. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки розгляд даної справи не пов'язаний з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій. Предметом даного позову є встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частину будинку та земельної ділянки, що не пов'язано з порушенням прав учасника бойових дій.
Згідно ст. 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Тому, суд прийшов до висновку, що позивач не належить до інваліда Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи, а є лише інвалідом 3 групи.
Інвалідам 3 групи, відповідно до Закону України "Про судовий збір", звільнення від сплати судового збору не передбачено.
Відповідно до п. 1.1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір з розрахунку 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640,00 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8000,00 грн.
Відповідно до п. 1.2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір з розрахунку 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640 грн. 00 коп.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 заявлено одну вимогу немайнового характеру, а саме встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, та чотири вимоги майнового характеру.
Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до пункту 13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Таким чином, позивачу ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру та за чотири вимоги майнового характеру, та подати про це до суду відповідний документ.
Згідно ч.1 ст.118 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви.
У відповідності до вимог п. 4 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Однак, в порушення вищевказаних вимог щодо форми та змісту позовної заяви, подавши до суду позовну заяву, позивач не зазначив в ній доказів, що підтверджують ціну позову.
У відповідності до вимог п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, ціна позову про право власності на нерухоме майно визначається дійсною вартістю такого нерухомого майна.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.
У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі - оподаткування), є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Також, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358, оцінка об'єкта для цілей оподаткування здійснюється суб'єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні хоча б за однією із спеціалізацій у межах напряму 1 Оцінка об'єктів у матеріальній формі і напряму 2 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Однак, суду не надано жодних доказів на підтвердження визначеної позивачем ціни позову - 247 052,00 гривень.
З огляду на неправильність визначення та зазначення в позовній заяві ціни позову, відсутня можливість перевірити правильність суми судового збору, сплаченого позивачем.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Вказані обставини свідчать, що позовну заяву позивачем подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 119 ЦПК України, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху.
Так, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ч.1 ст.121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частину будинку та земельної ділянки - залишити без руху та надати позивачу строк на протязі трьох днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, в іншому випадку позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Жмудь