Справа № 141/516/17
10 серпня 2017 року смт. Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Лисака О.І.
за участю секретаря Ставничого С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом , без участі сторін,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, згідно із яким ІНФОРМАЦІЯ_12 року в с. Ступки Оратівського району Вінницької області померла тітка позивача - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1, котра заповіту не залишила. Спадкоємців першої та другої черги у неї не було, так як вона проживала одиноко, одружена не була, дітей у неї також не було. Крім позивача, інших спадкоємців у померлого спадкодавця немає. Спадкова справа до майна померлої не відкрита.
На день смерті спадкодавця ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке складаються із земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,49 га, яка знаходиться на території Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області та право на яку посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 виданого Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області, котрий втрачено, про що дано оголошення в газету «Обрії Оратівщини».
При зверненні до нотаріуса позивачу в усному порядку роз'яснено, що за вищевикладених обставин нотаріально оформити він не взмозі спадщину, а тому є необхідність з питання подальшого оформлення спадщини звертатись до суду. Крім того, є невідповідність у написанні прізвища, імені та по батькові спадкодавця, та не збереглись документи, що підтверджують родинні стосунки спадкодавця та спадкоємця, а тому є необхідність встановити факт, що має юридичне значення, тому ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що має юридичне значення, про те, що ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 року і ОСОБА_3, одна і та ж сама особа, яка являється рідною тіткою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителю с. Ступки Оратівського району Вінницької області, та просить суд визнати за ним право на земельну частку (пай) для ведення тованого сільськогосподарського виробництва площею 3,49 га, розташованої на території Осичнянської сільської ради Вінницької області, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 виданого Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 року.
Справу просить розглядати без його участі.
Представник відповідача - сільський голова Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області Янчук В.А., будучи належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Від учасників судового розгляду до суду надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, що відповідає вимогам ч.2 ст.158 ЦПК України, у зв"язку з чим в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу, не здійснюється.
Суд, вивчивши вимоги позову, дослідивши докази в справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_12 року в с. Ступки Оратівського району Вінницької області.
Відповідно до свідоцтва про народження (повторного) № НОМЕР_3 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_13 року, в графі «Батьки» записано «Батько» ОСОБА_5, «мати» ОСОБА_6.
Як вбачається з довідки до акту огляду МСЕК № 206815 від 15.02.2006 року, ОСОБА_1 є інвалідом першої групи загального захворювання, потребує постійно стороннього догляду.
Згідно посвідчення , виданого Вінницьким УПФУ в Оратівському районі, ОСОБА_1, 1936 року народження є пенсіонером за віком (інвалід І групи) на термін з 06.04.2006 року довічно.
Відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Оратівською райдержадміністрацією Вінницької області по Балабанівській сільській раді КСП «Золота нива» № 1-657, (дані до книга вносились Оратівським районним відділом земельних ресурсів Вінницької області з 30.12.1999 року по 23.05.2006 року), сертифікат серія НОМЕР_1 зареєстровано 30.12.1999 року за № 187, власником сертифікату є ОСОБА_3, яка проживає в с. Ступки, розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах 3.49 . Сертифікат видано на підставі рішення РДА № 209 від 18.10.1999 року.
Як вбачається з інформації відділу Держгеокадастру в Оратівському районі Вінницької області № Ц-81/10-0-0.31-119/131/17 від 12.06.2017 року, відповідно до розпорядження голови Оратівської райдержадміністрації від 18.10.1999 р. № 209 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім»я ОСОБА_3: сертифікат на ім'я ОСОБА_3 зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку пай, що видаються Оратівською райдержадміністрацією на території Балабанівської сільської ради по КСП «Золота нива» с. Балабанівка за реєстраційним номером 187, загальною площею 3,49 умовних кадастрових га.Серія сертифікату НОМЕР_1.Станом на 01.01.1999 року середня нормативна грошова оцінка земельної частки (паю) на території Балабанівської сільської ради становить - 28874 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні). Дублікат сертифіката на право на земельну частку (пай) не видається.
Згідно довідки № 21 від 29.05.2017 року, виданої виконавчим комітетом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, відповідно до запису в домовій (господарській) книзі виконавчого комітету Балабанівської сільської ради за № 6 особовий рахунок № 459 померла ОСОБА_2, яка народилася 01 січня 1910 року в с. Ступки Оратівського району, Вінницької області, на день смерті, 06 вересня 1999 року, була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1. На день смерті ОСОБА_2 за вказаною адресою осіб, які були зареєстровані та спільно проживали з спадкодавцем, не значиться.
Відповідно до довідки № 215 від 16.11.2000 року, виданої виконавчим комітетом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, ОСОБА_1 доглядав тітку ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 року до дня смерті.
Згідно із оголошенням в газеті «Обрії Оратівщини» № 24 (1050) від 15.06.2017 року втрачено сертифікат на право власності на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_3.
Відповідно до письмових свідчень ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, які народилися в с. Ступки та являються односельчанами ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_14 року в с. Ступки, до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_12 року, проживала АДРЕСА_1 та являлась рідною тіткою ОСОБА_1.
Згідно повідомлення Оратівської районної державної нотаріальної контори № 391/01-16 від 29.06.2017 року, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_12 року ОСОБА_2 в Оратівській районній державній нотаріальній конторі не заводилась.
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 48241270 від 29.06.2017 року, наданого Іллінецькою державною нотаріальною конторою у зв'язку із зверненням правоохоронних органів, інформація щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 року, відсутня у Спадковому реєстрі за вказаними параметрами запиту.
Згідно відповіді Центрального державного історичного архіву України № 02-2538 від 28.07.2017 року, метричних книг православних церков населених пунктів Липовецького повіту Київської губернії (нині Оратівський район Вінницька області) пізніше 1874 р. на зберіганні в архіві немає, у зв'язку з чим виявити записи про народження ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за період 1902-1910 рр. не мають можливості.
Як вбачається з відповіді Оратівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області № 1392/16.19-00-29 від 28.07.2017 року, поновлених актових записів про народження на ОСОБА_11, 1910 р.н. та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_11 в архіві Оратівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області не виявлено. Книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на постійне зберігання до Державного архіву Вінницької області включно по 1940 рік.
Згідно відповідей Державного архіву Вінницької області України № 07-2843/7 від 04.08.2017 року, метричних книг актових записів про народження громадян по с. Ступки Липовецького повіту Київської губернії ( нині Оратівського району Вінницької області) за 1902 рік та за 1910 рік в архіві на зберігання немає, у зв'язку з чим видати довідку про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_12 не мають можливості.
Оскільки метричних книг православних церков населених пунктів Липовецького повіту Київської губернії (нині Оратівський район Вінницька області) та метричних книг актових записів про народження громадян по с. Ступки Липовецького повіту Київської губернії ( нині Оратівського району Вінницької області) за 1902 та за 1910 роки в архівах на зберіганні немає, суд вважає, що письмові свідчення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є належними доказами по справі.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Встановлення зазначеного факту заявнику ОСОБА_1 необхідно для оформлення спадкових прав, тому враховуючи вище викладене, суд вважає, що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
У відповідності з ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 вказаної Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005року у справі «Смірнова проти України»).
Ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкуваня» спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Згідно ст. 524 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Ст. 534 ЦК УРСР (1963 року) передбачено, що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР моментом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця. Відповідно до ч. 1,2 ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 550 ЦК УРСР (1963 року) та до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24.06.1983 року «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» передбачений ст.549 ЦК УРСР шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.
Підсумовуючи викладене, встановлені факти суд вважає доведеними та такими, що не підлягають доказуванню на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України, тому визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Підстав для неприйняття визнання відповідачем позову суд не вбачає.
Заперечень проти позову і доказів відносно належності майна іншим особам в суд не надійшло, інших спадкоємців по закону, які б могли вступили у спадщину, немає, спадщина не визнана відумерлою.
На підставі ст.ст. 524, 525, 534, 548, 549, 550 ЦК УРСР в ред. 1963 року, керуючись ст.ст. 1, 3, 60, 130, 208, 209, 212- 215, 256, ЦПК України, -
Позов задоволити.
Встановити факт, що має юридичне значення, про те, що ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 року і ОСОБА_3, одна і та ж сама особа, яка являється рідною тіткою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителю с. Ступки Оратівського району Вінницької області.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право на земельну частку (пай) для ведення тованого сільськогосподарського виробництва площею 3,49 га, розташованої на території Балабанівської сільської ради Вінницької області, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 виданого Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ О.І. Лисак