№ 2-543/2009
Повне рішення суду, складено 10 серпня 2009 року
м.Вільнянськ 05 серпня 2009 року
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Кофанов А.В., при секретарі - Лазечна Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 подав до суду позов до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 16930 гривень 37 копійок, та моральну шкоду у розмірі 10000 гривень, що були завдані у зв'язку із вчиненням відповідачем злочину.
Як зазначив суду позивач, відповідач ОСОБА_2 у жовтні 2006 року спричинив йому тілесні ушкодження, за що був засуджений вироком суду; згідно цього вироку, з відповідача були стягнуті суми, витрачені на лікування, але той їх не сплатив, а відповідач вже після постановлення вироку поніс додаткові витрати на лікування на суму 16930,37 гривень, а саме - на придбання лікарняних препаратів, перев'язочного матеріалу та предметів догляду. Крім того, позивач зазначив, що діями відповідача йому спричинена моральна шкода, оскільки він став інвалідом, більше 2-х років триває його лікування, він переніс фізичні та моральні страждання; у зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 10000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, пояснивши суду, що суми матеріальної та моральної шкоди вже стягнуті з нього згідно вироку Вільнянського районного суду Запорізької області від 12.05.2008 року, а позивач намагається незаконно їх стягнути повторно; зазначив, що пропонував позивачу перераховувати гроші зі своєї зарплати, проте він від цього відмовився. Просить у задоволенні позову відмовити.
Суд вважає, що провадження у справі в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди підлягає закриттю у зв'язку із наступним.
Згідно змісту позову, позивач ОСОБА_1 вимагає відшкодування йому моральної шкоди, що була завдана злочином, вчиненим відповідачем, а саме - спричиненням позивачу 19.10.2006 року тяжких та легких тілесних ушкоджень. Між тим, судом встановлено, що згідно вироку Вільнянського районного суду Запорізької області від 12.05.2008 року, яким відповідача було засуджено за вказаний злочин, ним також був вирішений позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, при цьому стягнуто з відповідача на користь позивача грошову суму у розмірі 15000 гривень. Зазначений вирок вступив в законну силу 28.05.2008 року.
Таким чином, на момент розгляду справи в суді щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди є таке, що набрало законної сили, рішення суду, постановлене між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав, що відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі в цій частині.
Оскільки під час судового розгляду справи жодна із сторін не заявляла клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд змушений це робити під час постановлення судового рішення.
Вирішуючи вимоги позивача про відшкодування йому матеріальної шкоди, суд вважає, що вони підлягають задоволенню частково.
Як встановлено під час судового розгляду справи, 19.10.2006 року, приблизно о 18 годині 45 хвилин, ОСОБА_2 на вул.Шевченка в м.Вільнянськ Запорізької області, здійснив два постріли з мисливської рушниці в ОСОБА_1, спричинивши йому поранення ніг, кваліфіковані як тяжкі та як легкі тілесні ушкодження; за ці дії відповідач ОСОБА_2 був засуджений вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 12.05.2008 року за ч.1 ст.121, ч.2 ст.125, ч.1 ст.125, ст.70 КК України до 5-ти років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим терміном на 3 роки.
Виходячи зі змісту позову та пояснень позивача під час судового розгляду справи, він вимагає стягнути з потерпілого витрати на лікування, які мали місце після винесення судом вироку відносно відповідача, тобто після 12.05.2008 року.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач надав суду довідки актів МСЕК від 20.02.2008 року (а.с.4) та від 16.03.2009 року (а.с.3), згідно яких він визнавався інвалідом ІІ-ої, а потім ІІІ-ої групи, для відновлення працездатності йому рекомендоване лікування у травматолога. Згідно виписного епікризу (а.с.2), позивач в період часу з 05.01.2009 року по 13.03.2009 року перебував на стаціонарному лікуванні з приводу тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок злочину, вчиненого позивачем.
Разом з цим, позивач на підтвердження своїх витрат на лікування надав суду лише 3 чеки, які підтверджують факти придбання ним ліків після 12.05.2008 року (а.с.6), а саме: чек від 15.09.2008 року на придбання ліків на суму 390 гривень; чек від 24.12.2008 року на придбання анальгетиків на суму 21,33 гривні; чек від 10.02.2009 року на придбання спазмолітиків на суму 156,00 гривень. В інших чеках та квитанціях на придбання ліків, наданих позивачем, відсутні відмітки про дату їх придбання, а самі чеки та квитанції мають явні ознаки знищення цих відміток (сліди підрізання); позивач не надав суду доказів того, що ліки, придбані згідно цих чеків та квитанцій, призначалися для лікування тілесних ушкоджень, завданих діями відповідача.
Таким чином, позивач довів суду належними доказами лише факт здійснення ним витрат на лікування на суму 567 гривень 33 копійки (390+21,33+156), яка і має бути стягнута з відповідача; в іншій частині позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди має бути відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 209, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.212-215 ЦПК України, суд
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, - в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки вже є таке, що набрало законної сили, рішення суду, постановлене між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 567 (п'ятсот шістдесят сім) гривень 33 копіки на відшкодування матеріальної шкоди.
В задоволенні іншої частини позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області; апеляційна скарга у цьому випадку має бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.В. Кофанов