іменем України
(заочне)
"04" серпня 2017 р. 145/983/17
2/145/613/2017
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого Кіосак Н. О.
за участю секретаря Віценко К.А.,
позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій вказує, що 05 листопада 2013 року вона уклала шлюб з відповідачем в даній справі. Шлюб був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тиврівського районного управління юстиції у Вінницькій області Актовий запис № 30.
Дітей, народжених в даному шлюбі, немає. Розірвати шлюб в органах ДРАЦС відповідач відмовляється, тому вона вимушена звернутись до суду з даним позовом. Спільного майна у них немає.
Фактично шлюб розпався, вони з відповідачем на протязі останнього року не підтримують шлюбних відносин і проживають окремо один від одного. За цей проміжок часу вони втратили взаємні почуття один до одного, втрачено взаємоповагу, тому, на її думку, немає ніякого сенсу в продовжені та збереженні даного шлюбу. Причиною розірвання їхніх відносин стало те, що вони не могли знайти взаєморозуміння стосовно багатьох важливих питань, щодо їхнього спільного проживання. Взагалі, у них різні характери та погляди на життя і різні плани, щодо майбутнього. Тому в даний час між ними склались неприязні відносини, примирення уже неможливе. Вона вважає, що за таких обставин збереження даного шлюбу немає сенсу і не відповідає її інтересам.
Після розірвання шлюбу вона бажає залишити прізвище "ОСОБА_1".
Просить розірвати шлюб.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, просить його задоволити з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання двічі (17.07. та 04.08.2017 р. ) не з'явився, хоч про слухання справи повідомлений своєчасно, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на 17.07. та 04.08.2017 року. Заяв про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до ст.77 ч.2 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе позов задоволити, виходячи з наступного.
05 листопада 2013 року між сторонами відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тиврівського районного управління юстиції у Вінницькій області зареєстровано шлюб, актовий запис №30 (а.с. 4).
Дітей, народжених в даному шлюбі, немає.
Відповідно до ст.112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Наведені на обґрунтування позову обставини, що спонукали позивачку наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, а тому суд вважає, що подальше спільне проживання сторін і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивачка при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 СК України,
вирішив:
Позов задоволити.
Шлюб, зареєстрований 05 листопада 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тиврівського районного управління юстиції у Вінницькій області між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис № 30, розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище "ОСОБА_1".
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Тиврівського районного суду протягом 10 діб з дня отримання копії рішення.
Апеляційна скарга позивачем може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом 10 діб з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Суддя Н.О. Кіосак