№ 11п/796/609/2017
Доповідач: ОСОБА_1
.
07 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві подання голови Печерського районного суду м. Києва про вирішення питання щодо звернення з поданням до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про направлення кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 149, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних суддів, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,
01 серпня 2017 року до Апеляційного суду міста Києва надійшло подання голови Печерського районного суду м.Києва про вирішення питання щодо звернення з поданням до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про направлення кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 149, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 149 КК України, з Печерського районного суду м.Києва до Дергачівського районного суду Харківської області.
Подання голови суду винесено на підставі ухвали Печерського районного суду м.Києва від 10 липня 2017 року, та обґрунтоване тим, що у підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_9 подав клопотання про направлення вказаного кримінального провадження до Дергачівського районного суду Харківської області за територіальною підсудністю, оскільки в обвинувальному акті прокурором визначено місце вчинення останнього злочину, який є більш тяжким правопорушенням ( за ч. 2 ст. 149 КК України), як Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоніцевка, вул. Енергетична.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 просив задовольнити подання голови районного суду та одночасно заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили умисні злочини, в тому числі обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, за яке передбачено покарання від 5 до 12 років позбавлення волі. У даний час наявні заявлені ризики при обранні запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, ст. 177 КК України, а також, наявність заявлених ризиків підтверджується тим, що ОСОБА_5 під час затримання для засвідчення особи використав документи, а саме; паспорт громадянина України та посвідчення водія, які містили недостовірні відомості, та стосовно ОСОБА_6 підтверджується тим, що останній офіційно не працює, спільно з дружиною не проживає тобто на даний час у нього відсутні важелі соціального стримання, а тому ризик переховування від слідства та суду значно зростає. Крім того обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 будучи обізнаними у методах та діях прикордонної служби України, перебуваючи на свободі можуть активно спілкуватися із громадянами які перебувають на території Російської Федерації та з їх допомогою перетнути кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину пов'язаного із волею, честю і гідністю особи. А без продовження обраного їм запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вони можуть переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу та ОСОБА_5 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на менш суворий-домашній арешт, посилаючись на те, що прокурором не спростовано доводів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам. Обвинувачений не заперечував проти задоволення подання голови районного суду про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних суддів.
Захисник ОСОБА_9 підтримала позицію обвинувачених, посилаючись на відсутність правових підстав для продовження запобіжного заходу та відсутність на даний час ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Захисник не заперечував проти задоволення подання голови районного суду про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних суддів.
Обвинувачений ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_10 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду подання були повідомлені належним чином, проте їх неприбуття у відповідності до ч. 4 ст. 34 КПК України не перешкоджає розгляду питання.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши пояснення присутніх учасників судового провадження, обговоривши доводи подання та дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що подання голови районного суду підлягає задоволенню, а обраний обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжний захід, підстав для зміни якого на більш м'який колегія суддів не убачає, підлягає продовженню строком на 60 днів, виходячи з наступного.
Згідно вимог ч.3 ст.34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за поданням суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі вчинення декількох кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого було вчинено більш тяжке правопорушення. У випадку вчинення однакових за тяжкістю правопорушень кримінальне провадження здійснюється судом у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення, а якщо цього встановити неможливо - суд у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 149, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України,
Разом з тим, кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 149 КК України відповідно до ст. 12 КК України є більш тяжким ніж інші інкриміновані кримінальні правопорушення, та яке згідно обвинувачення було вчинено ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 , що не є територіальною юрисдикцією Печерського районного суду м. Києва.
Вказані обставини свідчать про обґрунтованість подання голови Печерського районного суду м.Києва та дають підстави для внесення Апеляційним судом міста Києва подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для вирішення питання щодо направлення кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 149, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, з одного суду до іншого, в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Вирішуючи питання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує наявність ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, щодо можливості переховування обвинуваченого від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, у якому вони обвинувачуються, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими злочину проти волі, честі та гідності особи, крім цього ОСОБА_5 , обвинувачується ще у вчиненні злочину проти авторитету органів державної влади та органів місцевого самоврядування, вік та стан їх здоров'я, особу обвинувачених, те що ОСОБА_5 вже засуджений за вироком Київського районного суду м. Харкова від 12.05.2016 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та одружений, та ОСОБА_6 , що він розлучений, та раніше не судимий, мають постійне місце проживання та місце реєстрації, міцність їх соціальних зв'язків, відсутність в обвинувачених постійного місця роботи, їх репутацію та майновий стан, а також приймаючи до уваги обставини, які були підставою для обрання їм запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які на даний час не змінилися, колегія суддів дійшла до висновку, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання цих ризиків.
Підстав для зміни обраного обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, враховуючи, що продовжений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2017 року строк тримання під вартою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 закінчується 08 серпня 2017 року, термін дії обраного ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає продовженню на 60 днів, тобто з 07 серпня 2017 року до 05 жовтня 2017 року включно.
Керуючись ст.ст.32,34, 177 КПК, колегія суддів,-
Подання голови Печерського районного суду м. Києва, - задовольнити.
Звернутися з поданням до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для вирішення питання щодо направлення кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 149, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, з одного суду до іншого, в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у виді тримання під вартою,- задовольнити.
Продовжити обраний обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто з 07 серпня 2017 року до 05 жовтня 2017 рокувключно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає
Судді:
______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3