мІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа ¹ 33/796/1865/2017 Суддя у І-й інст: Ладиченко С.В.
Категорія: ч.3 ст. 41КУпАП Доповідач: Юденко Т.М.
03 серпня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Юденко Т.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2017 року,
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2017 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.
Постановою суду ОСОБА_3 визнана винною у тому, що вона 24.04.2017 у порушення вимог ч.3 ст. 24 КЗпП України, на торговому місці НОМЕР_2 на території КП «Житній тинок» допустила до роботи ОСОБА_4 без укладення трудового договору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду щодо неї, а справу закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП, поновивши їй строк на апеляційне оскарження.
Вказує, що постанова суду прийнята без всебічного та повного з'ясування обставин справи, зокрема того, що між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір про надання послуг від 15 лютого 2017 року ¹ 2/17, та посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3 та її захисника Гуревського С.С., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених у суді доказів, є правильним і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Як правильно зазначено у рішенні суду 1-ї інстанції, укладення договору про надання послуг між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 не спростовує факту порушення ОСОБА_3 вимог ч.3 ст. 24 КЗпП України.
Крім того, посилань на такий договір між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час дачі пояснень останньою, не було. Навпаки, ОСОБА_4 не заперечувала того факту, що допомогала в роботі ОСОБА_3 4 (чотири) рази на тиждень по 3-4 години в день, та стверджувала, що грошей за це не отримувала.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 не працювала, а лише консультувала покупців, спростовується даними Акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №26-151/184 ФОП ОСОБА_8. 24.04.2017, яким встановлено, що ОСОБА_4 на торговому місці НОМЕР_2 на території КП «Житній тинок» виконує обов'язок продавця шляхом надання консультацій щодо походження товару, який знаходиться на полицях (столах) вказаного торгового місця та його ціни.НОМЕР_1
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права, то вони є безпідставними, оскільки нічим не підтверджені.
Неналежне повідомлення ОСОБА_3 про час і місце розгляду справи, на що вона посилається в своїй апеляційній скарзі, є необґрунтованим, враховуючі те, що вона підписала складений щодо неї 24.04.2017 протокол НОМЕР_1 26-151/338 про адміністративне правопорушення, НОМЕР_1 якому зазначено, що він подається на розгляд до Голосіївського районного суду НОМЕР_1 НОМЕР_1. Києві.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, під час провадження в суду 1-ї інстанції ОСОБА_3 та її захисник Мороз С.С. неодноразово зверталися до суду з різними клопотаннями, а ОСОБА_3, крім того, надавала письмові пояснення, тобто у повній мірі користувалася своїми правами.
Таким чином, суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно дослідивши усі обставини справи у їх сукупності, прийшов до обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_3 ч.3 ст. 24 КЗпП України, а отже наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП.
Будь-яких порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції не встановлено, а тому постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2017 року щодо ОСОБА_3, як законна та обґрунтована, має бути залишена без змін, а апеляційна скарга щодо її скасування, - без задоволення.
Таким чином, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Апеляційного суду міста Києва,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2017 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва Т.М. Юденко
у