Справа № 11-cc/796/3296/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
01 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 29 травня 2017 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_10 , та накладено арешт на майно, вилучене під час затримання ОСОБА_8 у приміщенні кабінету № 217 Подільського УП ГУНП в м. Києві та під час обшуку автомобіля «Audi А6» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого він є, а саме:
мобільний телефон марки Самсунг Duos Galaxy Prime сірого кольору Імеі 1- НОМЕР_2 , імеі НОМЕР_3 , з сім картою мобільного оператора лайфселл НОМЕР_4 з флеш накопичувачем ємністю 2 гігабайти, в силіконовому чохлі, які поміщено до пакету № 3445753; сім карту мобільного оператора МТС НОМЕР_5 ; тримач сім карти з вкладишем № НОМЕР_6 ; сумку з фотоапаратом Nikon D5100 s/n НОМЕР_7 ; ключ та пульт від автомобіля «Audi А6» д.н.з. НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Audi А6» НОМЕР_8 ; автомобіль «Audi А6» д.н.з. НОМЕР_1 , який евакуйовано на штрафмайданчик.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував те, що арештоване майно має суттєве значення для кримінального провадження, потребує огляду та є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене у ньому майно.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, захисник зазначає, що доводи слідчого про необхідність огляду арештованого майна є безпідставними, оскільки з часу вилучення автомобіля і до його арешту всі необхідні слідчі дії можна було провести декілька раз. Додає, що ОСОБА_8 працює таксистом і вилучення в нього транспортного засобу позбавляє його заробітку.
Далі в апеляційній скарзі адвокат зазначає, що санкція ч. 2 ст. 303 КК України не передбачає такого виду покарання, як конфіскація майна та слідчим у клопотанні не зазначено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, як і не зазначено наявність заявленої матеріальної чи моральної шкоди.
Одночасно апелянт зазначає, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення власника цього майна та його представника, копію ухвали апелянтом отримано 09 червня 2017 року, а апеляційна скарга подана до суду 13 червня 2017 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що власник майна та його представник в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймали, копію оскаржуваної ухвалиапелянтом отримано 09 червня 2017 року, апеляційна скарга подана до суду 13 червня 2017 року, п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42016100000000983, відомості про яке 13.10.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 303, ч. 2 ст. 314 КК України.
Слідчий слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_10 , звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час затримання ОСОБА_8 у приміщенні кабінету № 217 Подільського УП ГУНП в м. Києві та під час обшуку автомобіля «Audi А6» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого він є, яке ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 29 травня 2017 року задоволено.
Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.
КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.
Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.
Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, внесене в рамках кримінального провадження № 42016100000000983, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого та, прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.
З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні слідчого, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.
Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.
Твердження адвоката про необгрунтованість доводів слідчого щодо необхідності огляду арештованого майна, не заслуговують на вагу, з урахуванням того, що питання огляду арештованого мана та необхідність проведення щодо такого майна слідчих дій належить до виключної компетенції органу досудового розслідування, у провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження.
Посилання автора апеляційної скарги на те, що санкція ч. 2 ст. 303 КК України не передбачає такого виду покарання, як конфіскація майна, а слідчим у клопотанні не зазначено наявність заявленої матеріальної чи моральної шкоди, колегія суддів визнає необгрунтованими, оскільки у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та відмови у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна і твердження апелянта про те, що ОСОБА_8 працює таксистом і вилучення в нього транспортного засобу позбавить його заробітку, оскільки застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, що у цьому випадку і мало місце.
Посилання адвоката на те, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна, є необгрунтованими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Порушень вимог ч. 2 ст. 172 КПК України колегія суддів не вбачає.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, вилучене під час затримання ОСОБА_8 у приміщенні кабінету № 217 Подільського УП ГУНП в м. Києві та під час обшуку автомобіля «Audi А6» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 , з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо незаконності ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.
Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 29 травня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, вилучене під час затримання ОСОБА_8 у приміщенні кабінету № 217 Подільського УП ГУНП в м. Києві та під час обшуку автомобіля «Audi А6» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 , залишити без змін,а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
________________________ ___________________________ __________________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4