Апеляційний суд міста Києва
12 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12017100030000190 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Розкішна Ставищенського району Київської області,
громадянина України, що зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 ,
проживає за адресою: АДРЕСА_2 , хостел, судимого:
1) вироком Ставищенського районного суду Київської області
від 21.03.2003 року за ч.3 ст.185, ст.194 КК України
на 3 роки позбавлення волі;
2) вироком Ставищенського районного суду Київської області
від 14.05.2003 року за ч.3 ст.185 КК України
на підставі ч.4 ст.70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
3) вироком Ставищенського районного суду Київської області
від 14.03.2006 року за ч.3 ст.185 КК України на підставі ст.71 КК України
на 4 роки позбавлення волі;
4) вироком Ставищенського районного суду Київської області
від 09.09.2010 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України
на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
5) вироком Деснянського районного суду м. Києва від 16.04.2015 року
за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України
на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
6) вироком Ставищенського районного суду Київської області
від 18.05.2015 року за ст.395 КК України на підставі ч.4 ст.70 КК України
на 1 рік 7 місяців позбавлення волі;
Справа № 11-кп/796/1422/2017
Категорія: за ч.2 ст.185 КК України
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_7
Доповідач: ОСОБА_1
7) вироком Подільського районного суду м. Києва від 28.09.2016 року
за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі;
8) вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.02.2017 року
за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,
за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 4 травня 2017 року,
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 04.05.2017 року ОСОБА_6 визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України і йому призначено покарання:
- за ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України - 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч.4 ст.70, ч.3 ст.72 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.02.2017 року, більш суворим, призначеним за цим вироком, ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Судом прийнято рішення щодо речових доказів.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду першої інстанції змінити і пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши положення ч.1 ст.69 КК України.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, ОСОБА_6 зазначає, що суд першої інстанції не врахував його щире каяття, повне і беззаперечне визнання вини, а також стан здоров'я з огляду на невиліковне захворювання, яке потребує хірургічного втручання.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи обвинуваченого ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити; доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вирок суду першої інстанції законним, обґрунтованим і вмотивованим; провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Вироком суду визнано доведеним, що ОСОБА_6 вчинив низку крадіжок чужого майна та закінчений замах на крадіжку чужого майна за наступних обставин
5 січня 2017 року близько 16 години ОСОБА_6 , знаходячись у магазині “Карі”, розташованому в Торговельному центрі “Проспект”, що на вул. Г. Хоткевича, 1-в у м. Києві, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав чоловічу сумку вартістю 239 гривень, що належала ТОВ “Карі Україна”, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ “Карі Україна” майнової шкоди на вказану суму.
Крім того, 5 січня 2017 року близько 16 години 30 хвилин ОСОБА_6 , знаходячись у магазині “LC Waikiki”, розташованому в Торговельному центрі “Проспект”, що на вул. Г. Хоткевича, 1-в у м. Києві, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав дитячі чобітки вартістю 565 гривень 83 копійки та жіночі рукавиці вартістю 349 гривень 16 копійок, що належали ТОВ “Тема Мода Юкрейн”, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ “Тема Мода Юкрейн” майнової шкоди на загальну суму 914 гривень 99 копійок.
Крім того, 5 січня 2017 року близько 17 години 5 хвилин ОСОБА_6 , знаходячись у магазині “Дитячий світ”, розташованому в Торговельному центрі “Проспект”, що на вул. Г. Хоткевича, 1-в у м. Києві, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав дитячу шапку вартістю 572 гривні, що належала фізичній особі підприємцю ОСОБА_8 , після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв фізичній особі підприємцю ОСОБА_8 майнової шкоди на вказану суму.
Крім того, 11 січня 2017 року близько 14 години 10 хвилин ОСОБА_6 , знаходячись у Торговельному центрі “Metro”, розташованому на вул. Сабурова, 2-а в м. Києві, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав шліфувальну машину “Bosh” вартістю 925 гривень 83 копійки та дриль “Bosh” вартістю 925 гривень 83 копійки, що належали ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна”, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна” майнової шкоди на загальну суму 1 851 гривня 66 копійок.
Крім того, 13 січня 2017 року близько 17 години 5 хвилин ОСОБА_6 , знаходячись у Торговельному центрі “Metro”, розташованому на вул. Сабурова, 2-а в м. Києві, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав шліфувальну машину “Bosh” вартістю 925 гривень 83 копійки та дриль “Bosh” вартістю 925 гривень 83 копійки, що належали ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна”, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна” майнової шкоди на загальну суму 1 851 гривня 66 копійок.
Крім того, 17 січня 2017 року близько 14 години 20 хвилин ОСОБА_6 , знаходячись у Торговельному центрі “Metro”, розташованому на вул. Сабурова, 2-а в м. Києві, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав шліфувальну машину “Bosh” вартістю 925 гривень 83 копійки та дриль “Bosh” вартістю 925 гривень 83 копійки, що належали ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна”. Поклавши викрадений товар у рюкзак, ОСОБА_6 пройшов через зону кас, але злочин не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються наявними в ньому доказами, які досліджувалися в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України, і ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Тому колегія суддів не переглядає їх відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України.
За встановлених судом фактичних обставин кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; та за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, оскільки обвинувачений виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, - є вірною.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли зміну або скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
При призначенні ОСОБА_6 покарання суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, особу винного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, обставину, що пом'якшує покарання, - щире каяття, і обставину, що його обтяжує, - рецидив злочинів, оскільки обвинувачений має непогашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ст.395 КК України.
Доводи обвинуваченого про наявність у нього тяжкої невиліковної хвороби перевірялися судом апеляційної інстанції. І згідно з отриманими з Державної установи “Київський слідчий ізолятор” даними ОСОБА_6 взятий на диспансерний облік з приводу залишкових змін після перенесеного туберкульозу легень, лікування не потребує, і стан його здоров'я задовільний.
Колегія суддів звертає увагу на те, що обвинувачений не працює, на кількість епізодів злочинної діяльності, які вчинювалися систематично і не були самостійно припинені, що свідчить про бажання та готовність ОСОБА_6 в подальшому вчинювати корисливі злочини.
А тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що саме покарання у виді позбавлення волі, яке полягає в ізоляції та поміщенні до кримінально-виконавчої установи закритого типу, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. До того ж, призначаючи покарання за сукупністю злочинів, суд обрав принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, а тому остаточне покарання є справедливим як за видом, так і за розміром, і навіть з урахуванням доводів ОСОБА_6 підстави для пом'якшення йому покарання із застосуванням положень ст.69 КК України, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, відсутні.
Разом з тим, призначаючи ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю злочинів, а саме, злочину, за який він засуджений вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.02.2017 року, з цими злочинами, які вчинені до постановлення попереднього вироку, на підставі ч.4 ст.70 КК України, суд неправильно застосував ч.3 ст.72 КК України, згідно з якою основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Оскільки і за новим, і за попереднім вироками ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі, а остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, застосування положень ч.3 ст.72 КК України при призначенні покарання за сукупністю злочинів є зайвим.
Згідно з ст.409 КПК України підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Тому в даному випадку відповідно до вимог ст.413 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, тобто застосування закону, який не підлягає застосуванню, є підставою для зміни вироку суду першої інстанції згідно з ст.404 КПК України шляхом виключення з нього посилання на ч.3 ст.72 КК України при призначенні покарання за сукупністю злочинів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
В порядку, визначеному ст.404 КПК України, вирок Деснянського районного суду м. Києва від 4 травня 2017 року щодо ОСОБА_6 змінити.
Виключити з вироку посилання на призначення ОСОБА_6 остаточного покарання на підставі ч.3 ст.72 КК України і вважати його засудженим на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року, більш суворим до позбавлення волі на строк 2 /два/ роки.
У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
На підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції від 26.12.2015 року зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 17 січня 2017 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3