Справа № 454/371/17 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т.В.
Провадження № 33/783/601/17 Доповідач: Урдюк Т. М.
04 серпня 2017 року Апеляційний суд Львівської області в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, його захисника - адвоката Бордюка М.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1, на постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 14 квітня 2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 КУпАП, ст. 124 КУпАП та ст.130 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 КУпАП, ст. 124 КУпАП та ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 320грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 02.02.2017 року о 18 год. 30 хв., в порушення вимог п. 2.3б, п.2.9а, 2.10 а Правил дорожнього руху України, в с. Карів Сокальського району на вул. Угнівська, 11, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, будучи неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, здійснив зіткнення із припаркованим автомобілем марки ВАЗ 21150, реєстраційний номер НОМЕР_2, після чого залишив місце ДТП.
Не погоджуючись із рішенням судді районного суду в частині визнання винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 130 КУпАП, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 14 квітня 2017 року та прийняти нову про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, з накладенням стягнення в межах, визначених цією статтею без позбавлення права керування транспортним засобом, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.ст.122-4, 130 КУпАП - закрити.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_2 покликається на те, що постанова прийнята без належного дослідження дійсних обставин справи та надання їм об'єктивної оцінки відповідно до зібраних доказів, що призвело до неправильних висновків про його винуватість у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 130 КУпАП.
Як зазначає ОСОБА_2, він не вчиняв адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 130 КУпАП, доказів зворотного немає та такі не отримані в ході розгляду справи.
Апелянт вказує на те, що не залишав місця події ні умисно, ні з необережності, оскільки при виїзді з вказаного місця події, коли на льоді незначно занесло його автомобіль, він не відчув удар з автомобілем ОСОБА_4
Окрім цього, апелянт звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові суддя не посилався на конкретну частину ст.130 КУпАП, згідно з якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 покликається на те, що був у судовому засіданні 14.04.2017 року, на якому було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, а копію повного тексту такої він отримав 22.04.2017 року.
Заслухавши ОСОБА_2 та його захисника Бордюка М.Й. на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що така підлягає до часткового задоволення.
Як вбачається із матеріалів справи, копію оскаржуваної постанови ОСОБА_2 отримав 22 квітня 2017 року, про що свідчить розписка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.32), відтак, на переконання апеляційного суду, строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до п.п. 6, 7 розділу І зазначеної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В силу п.7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року № 1103 та п.9 Розділу ІІ Інструкції, поліцейський забезпечує доставку водія
транспортного засобу до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
З протоколів про адміністративні правопорушення від 02.02.2017 року серія АП2№514617 (а.с.1), від 03.02.2017 року серія АП2№514611 (а.с.2), від 02.02.2017 року (а.с.3) вбачається, що 02 лютого 2017 року о 18 год. 30 хв. водій ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1, в с. Карів Сокальського району на вул. Угнівська, 11, в стані алкогольного сп'яніння, та будучи неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, здійснив зіткнення із припаркованим автомобілем марки ВАЗ 21150, реєстраційний номер НОМЕР_2, після чого залишив місце ДТП.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримав свої апеляційні вимоги та визнав, що вчинив 02 лютого 2017 року о 18 год. 30 хв. аварію з автомобілем марки ВАЗ 21150, реєстраційний номер НОМЕР_2, поряд з тим в момент, коли занесло його транспортний засіб, не відчув удару та поїхав додому, відтак місця ДТП не залишав.
Заперечив проти керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та зазначив, що лише після того, як прибув додому, вживав алкогольні напої. Ввечері до нього додому навідалися працівники поліції, які й повідомили його про вчинення дорожньо-транспортної пригоди та склали відносно нього у його присутності протоколи про адміністративні правопорушення, після чого скерували до медичного закладу.
Як вбачається із матеріалів справи, про дорожньо-транспортну пригоду, яку вчинив водій автомобіля ВАЗ 21011, білого кольору, о 20 год. до чергової частини Сокальського ВП надійшло повідомлення від водія автомобіля ВАЗ 21150, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5, згідно з рапортом інспектора Білоуса Ю, (а.с.5).
Згідно зі схемою місця ДТП (а.с.4) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди легковий автомобіль ОСОБА_5 - ВАЗ 21150, реєстраційний номер НОМЕР_2, отримав пошкодження заднього бампера з правого боку та заднього правого ліхтаря (фари).
Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу ВАЗ 21011, н.з.85266 КЕ, та фотознімків до нього (а.с.9-13), під час огляду, який проводився інспектором СРПП№2 Сокальського ВП Мартинюком Д.Б. з 21 год. до 21 год. 20 хв. виявлено пошкодження правого заднього крила автомобіля, розбитий правий ліхтар (фара), пошкоджений багажник та задній бампер.
Таким чином, наявними у справі доказами стверджується вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що ніким не оспорюється.
Щодо покликань ОСОБА_2 в частині відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, то такі не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються його поясненнями, даними ним працівнику поліції (а.с.7), відповідно до яких останній вказує на обставини, зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення, а саме зазначив, що 02.02.2017 року близько 18 год., розвертаючи свій транспортний засіб на вул. Угнівській, 11, в с. Карів Сокальського району, він ненароком зачепив припаркований поруч автомобіль ВАЗ 21150, після чого поїхав додому.
Характер та обсяг механічних пошкоджень транспортного засобу, а також поведінка ОСОБА_2 в частині, що останній після удару не зупинив свій транспортний засіб, не вийшов та не переконався в тому, що своїми діями, в тому числі, не заподіяв пошкоджень іншим транспортним засобам, та не повернувся на місця ДТП та не вживав жодних заходів для оформлення наслідків ДТП, свідчать про спрямованість його умислу на уникнення відповідальності.
З огляду на наведене, на переконання апеляційного суду, в діяннях ОСОБА_2 наявна вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.8), який проводився 03 лютого 2017 року о 01 год., ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №017 (а.с.63), за результатами проведеного огляду лікарем-травматологом встановлено перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння за ознаками запаху алкоголю з порожнини рота та 1,1 ‰ етилового спирту у видихованому повітрі останнього.
Згідно з відповіддю головного лікаря КЗСРРЛО «Сокальська ЦРЛ» та долученого до неї направлення (а.с.65), ОСОБА_2 звертався у приймальний покій 03.02.2017 року о 01 год. та був доставлений працівниками поліції.
Поряд з тим, з наведених матеріалів справи вбачається, що станом на 21 годину працівниками поліції встановлено особу-правопорушника, який вчинив дорожньо-транспортну пригоду 02 лютого 2017 року о 18 год. 30 хв. в с. Карів Сокальського району на вул. Угнівська, 11.
Таким чином, з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.02.2017 року та акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №017 вбачається, що після того, як було встановлено особу-правопорушника та складено відносно нього протоколи про адміністративні правопорушення за ст.122-4 та ст.124 КУпАП, ОСОБА_2 направлений працівниками поліції на огляд о 01 год., тобто пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Виходячи з вищевикладеного, доводи, що наведені в апеляційній скарзі про необґрунтованість визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суддя першої інстанції не в повній мірі, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, з'ясував обставини справи, не врахував наявні та досліджені в судовому засіданні докази, та зробив помилковий висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова судді першої інстанції в частині визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, підлягає до скасування, а провадження у справі - закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково, поновити йому строк на апеляційне оскарження.
Постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 14 квітня 2017 року в частині визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Львівської області Т.М.Урдюк