04 серпня 2017 року Справа № 29/5005/10280/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі),
Короткевича О.Є.,
Ткаченко Н.Г.,
розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "СТС", м. Дніпро
на ухвалувід 03.05.2017 Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі№ 29/5005/10280/2012 господарського суду Дніпропетровської області
про банкрутствокомунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району Дніпропетровської міської ради
керуючий санацієюБиковський М.Ю., м. Дніпро
голова комітету кредиторів Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
Подана 24.05.2017 приватним підприємством "СТС" (далі - заявник) касаційна скарга на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.05.2017 (про повернення апеляційної скарги заявника) не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.
Згідно зі ст. 1111 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.
Статтею 41 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом та з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Сторонами у справі про банкрутство відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
Як вбачається з доданих до касаційної скарги фіскального чеку поштового відділення та опису вкладення, заявник направив копію касаційної скарги лише боржнику, але її копію не було надіслано представнику (голові) комітету кредиторів - Лівобережній ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. Отже, до касаційної скарги не надано доказів надсилання її копії стороні у справі.
Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 42, 43 ГПК України.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Також заявником не надано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги та одночасно заявлено клопотання про відстрочення його сплати. У якості підстави для відстрочення сплати судового збору заявник вказує на тяжкий фінансовий стан.
У той же час за нормою статті 8 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У даному випадку заявником касаційної скарги є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
У зв'язку з чим сама по собі обставина перебування такого суб'єкта господарювання у скрутному фінансовому стані є виключно наслідком його господарської діяльності та власним комерційним ризиком, тому не може вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору. Більше того, у порушення вимог ст. 33 ГПК України заявник не надав жодних доказів у підтвердження наведених у клопотанні обставин.
При цьому колегія суддів зазначає, що у даному випадку сума судового збору за подання касаційної скарги становить 1 600 грн. (пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), тобто не є значною.
Отже, з огляду на імперативні приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд касаційної інстанції не знаходить підстав для задоволення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору.
За таких обставин до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Також відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Перевіривши подану касаційну скаргу, колегія суддів встановила, що вона подана з пропуском встановленого процесуального строку для її подання, про що свідчить відбиток реєстраційного штампу Дніпропетровського апеляційного господарського суду - 24.05.2017. Однак до скарги не додане клопотання про відновлення цього строку, заявлене в порядку ст. 53 ГПК України, що є безумовною підставою для її повернення відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
З урахуванням наведеного та керуючись 129 Конституції України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 86, 107, п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 1113, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити приватному підприємству "СТС" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.05.2017 у справі № 29/5005/10280/2012.
2. Касаційну скаргу приватного підприємства "СТС" повернути її заявнику.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді О.Є. Короткевич
Н.Г. Ткаченко