Справа № 712/7027/16-ц
Провадження № 2/712/119/17
25 липня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Романенко В.А.
при секретарі - Таран А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що вона є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 10.06.2016 року.
Відповідач по справі, колишня власниця квартири яка фактично не проживає у вказаному приміщенні з 28.04.2015 року і по теперішній час, у зв'язку з чим, вона вимушена додатково нести витрати по оплаті за комунальні послуги, та не може розпоряджатись своїм майном, що порушує її права та інтереси.
Вона не зверталася до відповідача з проханням, щоб вона добровільно виписалася з належної їй квартири, оскільки останнє відоме місце проживання відповідача - це за адресою розташування її квартири: АДРЕСА_1.
Просить суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, особою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою, розташованою за адресою: м. Черкаси, вулю. ХоменкаАДРЕСА_2.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності з ч. 3 ст. 10, ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, укладеним на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює незалежність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 10.06.2016 року.
Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач по справі, колишня власниця квартири яка фактично не проживає у вказаному приміщенні з 28.04.2015 року і по теперішній час, у зв'язку з чим, вона вимушена додатково нести витрати по оплаті за комунальні послуги, та не може розпоряджатись своїм майном, що порушує її права та інтереси.
Однак, 28 квітня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою; АДРЕСА_1. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за номером 1379.
Квартира АДРЕСА_3 належала ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на власність на житло, виданого Соснівським райвиконкомом м. Черкаси 12.11.2001 року.
ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства по зору 2 групи, що підтверджується безстроковим посвідченням інвалідності № 137224.
Відповідно до довідки № 2554/01-37/1 від 19.11.2015 року Комунального закладу «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» ОСОБА_2 перебуває під наглядом лікаря - психіатра з приводу шизофренії. Тобто на час укладення даного правочину мала психічне захворювання (шизофренія), яке позбавляло можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Психічне захворювання у вигляді шизофренії на яке страждає Відповідачка, проявляється в основному через порушення процесів мислення та виражається, головним чином, в спотвореному сприйнятті реальних речей, поведінці і мисленні. Наявність такого захворювання позбавляє ОСОБА_2 можливості адекватно сприймати реальні події та явища, в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, віддавати звіт у тому, що нею вчиняється. Внаслідок психічної хвороби ОСОБА_2 вимушена постійно спостерігатись дільничним лікарем психіатром.
19 травня 2016 року рішенням Соснівського районного суду Черкаської області визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 укладений 28 квітня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрований за № 1376.
24.06.2016 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_4 щодо скасування державної реєстрації за ОСОБА_3 на підставі рішення суду. Однак, нотаріус надав відмову в зв'язку з тим, що квартира належить іншій особі.
На даний момент подано віндикаційний позов про витребування майно з чужого незаконного володіння, який розглядатиметься Соснівському районному суді м. Черкаси.
Аналогічний позов про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації подавала ОСОБА_3, але за її власною заявою позов було залишено без розгляду.
При купівлі квартири позивачу було відомо, що в даній квартирі зареєстрована ОСОБА_2
За змістом ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Ст. 72 цього Кодексу передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, в зв'язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.
Початок перебігу строку відсутності визначається з дня не проживання особи в займаному приміщенні.
Виходячи з аналізу даної норми для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщеннями необхідними є дві умови: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
Статтею 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, суд, -
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: