Справа № 551/649/17
про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
04 серпня 2017 року селище Шишаки
Суддя Шишацького районного суду Полтавської області Сиволап Д.С., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавамолпрод», про видачу судового наказу,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Шишацького районного суду Полтавської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ «Полтавамолпрод» нарахованої, але не виплаченої йому заробітної плати у сумі 20000 грн., а також судових витрат за надання правової допомоги у розмірі 150 грн.
Ознайомившись з матеріалами заяви вважаю необхідним відмовити заявнику у її прийнятті виходячи з наступного.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Згідно роз'яснень наведених у п. 6 Постанови Пленуму ВССУ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором).
Зі змісту заяви вбачається, що заявник ОСОБА_1 з 12 січня 2017 року працює на посаді сторожа у ТОВ «Полтавамолпрод». За весь час роботи йому нараховувалась, але не виплачувалась заробітна плата. Розмір заборгованості визначено заявником приблизно у сумі 20000 грн. через те, що боржник не надає на його прохання довідку про заробітну плату.
В матеріалах справи міститься лише розрахунковий лист за квітень 2017 року згідно якого борг відповідача перед позивачем на кінець даного місяця складає 11831,35 грн. При цьому вказаний лист не має жодних обов'язкових реквізиті, зокрема дати видачі, реєстраційного номера, даних та підписів посадової особи, що його видала, печатки підприємства тощо, що унеможливлює ідентифікацію судом даного документа, як виданого боржником.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що розмір заборгованості по заробітній платі у сумі 20000 грн. визначений заявником самостійно, має імовірнісний характер та не ґрунтується на жодних належних доказах приходжу до висновку, що характер та обґрунтованість поданої заяви і доданих до неї документів безперечно свідчить про наявність спору про право між сторонами, що унеможливлює вирішення вимог ОСОБА_1 в порядку наказного провадження, як різновиду безспірного судочинства. За таких обставин у прийнятті заяви про видачу судового наказу необхідно відмовити.
Згідно ч. 2 ст. 101 ЦК України відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного та керуючись положеннями п.1.ч.1 ст. 96, ст.ст. 98, 100-101 ЦПК, суддя,
У прийнятті заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавамолпрод», про видачу судового наказу - відмовити.
Заяву разом з додатками повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою, а заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Шишацький районний суд Полтавської області протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя Шишацького районного
суду Полтавської області ОСОБА_2