02 серпня 2017 р. Справа № 903/576/17
за позовом ОСОБА_1 міського центру зайнятості, м. Луцьк
до відповідача: ОСОБА_2 освіти ОСОБА_1 міської ради, м. Луцьк
про сятгнення 1 245 грн. 94 коп.
Суддя Кравчук А.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_3 довіреність від 02.08.2017 року
від відповідача: ОСОБА_4 довіреність від 01.08.2017 року № 16.1-12/1759
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Суть спору: позивач ОСОБА_1 міській центр зайнятості просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 освіти ОСОБА_1 міської ради 1245 грн. 94 коп. суми виплаченого поновленому працівнику матеріального забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за період пребування на обліку як безробітний з 05.10.2016 року по 31.12.2016 року ним було виплачено ОСОБА_5, останнім місцем роботи якого був КЗ «ОСОБА_1 НВК загальноосвітня школа I-III ступенів №22», допомогу по безробіттю у розмірі 1 245 грн. 94 коп. В подальшому ОСОБА_5 було поновлено на роботі за рішенням суду, у зв'язку з чим відповідачу, як роботодавцю, на підставі п. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" направлено повідомлення про повернення коштів виплаченого матеріального забезпечення. Кошти відповідачем не повернуті.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала.
Представник відповідача позов не заперечила, пояснила, що борг не сплачений у зв'язку з відсутністю коштів, оскільки, ОСОБА_2 освіти ОСОБА_1 міської ради є державним органом, бюджет якого планується на рік. Питання прийняття, звільнення з посад, виплати заробітної плати заступника директора ЗОШ № 22 віднесені до компетенції ОСОБА_2 освіти.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Наказом №27-к/тр від 11.08.2016 року комунального закладу «ОСОБА_1 навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа I-III ступенів№22» ОСОБА_5 був звільнений з посади заступника директора з адміністративно - господарської роботи згідно п.3 ст. 40 КЗпП України - у зв'язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.
28.09.2016 року ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_1 міського центру зайнятості з метою пошуку роботи та подав заяви про надання статусу безробітного та про призначення виплати допомоги по безробіттю.
За період з 05.10.2016 року по 13.12.2016 року ОСОБА_5 виплачено 1 245 грн. 94 коп., що підтверджується витягами з відомостей виплат за видами забезпечення №437, №451,№ 461, №472, № 504, № 514( а.с. 9-14).
29.12.2016 року ОСОБА_5 подав до ОСОБА_1 мвського центру зайнятості копію наказу № 802-к від 2112.2016 року про поновлення його на роботі на посаді заступника директора з адміністративно - господарської роботи КЗ «ОСОБА_1 НВК ЗОШ I-III ступенів № 22» з 11.08.2016 року, виданого роботодавцем - ОСОБА_2 освіти ОСОБА_1 міської ради на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.12.2016 року по справі № 161/12706/16-ц.
На підставі акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №276 від 29.12.2016 року та наказу №НТ161229 від 29.12.2016 року "Про прийняття рішень службою зайнятості, передбачених Законами України "Про зайнятість населення" і "Про загальообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та нормативними актами щодо їх застосування" ОСОБА_1 міського центру зайнятості, виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_5 припинено (а. с. 15-16).
Відповідно до вищезазначених документів період зайнятості ОСОБА_5 у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду охоплює період перебування на обліку в ОСОБА_1 міському центрі зайнятості як безробітної особи з виплатою допомоги по безробіттю.
24.01.2017 року позивач направив відповідачу повідомлення про повернення виплаченої допомоги по безробіттю №244/01-15. Кошти відповідач не повернув.
Посилаючись на п. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та вказуючи, що за період перебування на обліку у ОСОБА_1 міському центрі зайнятості ОСОБА_5 отримав допомогу по безробіттю за період з 05.10.2016р. по 31.12.2016р., позивач просить суд стягнути з відповідача суму виплаченого поновленому працівнику матеріального забезпечення в розмірі 1 245 грн. 94 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Зазначена норма кореспондується з положеннями ч. 4 ст. 35 вказаного Закону, відповідно до яких із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Відтак, враховуючи зазначені положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а також те, що розмір позовних вимог підтверджений належними та допустимими доказами у справі, позовні вимоги визнаються судом законними та обґрунтованими.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Отже, на підставі цієї норми за рахунок застрахованих осіб підлягають відшкодуванню лише витрати, понесені Фондом внаслідок умисного невиконання цими особами своїх обов'язків та зловживання ними.
Згідно п.1.1, 2.1., 2.3, 4.1, 5.7.19, 8.3 Положення про ОСОБА_2 освіти ОСОБА_1 міської ради, затвердженого рішенням ОСОБА_1 міської ради від 29.06.2011 року № 11/104, управління є виконавчим органом ОСОБА_1 міської ради, юридичною особою, фінансується за рахунок коштів бюджету міста в межах асигнувань, затверджених міською радою. Метою діяльності ОСОБА_2 є забезпечення прав мешканців територіальної громади міста ОСОБА_1 на освіту відповідно до Конституції і діючого законодавства України, створення сприятливих умов для функціонування в м. Луцьку закладів освіти і виховання, соціального захисту і всебічного розвитку дітей дошкільного і шкільного віку. Виступає позивачем, відповідачем, за необхідності, третьою стороною у адміністративному, господарському та третейському судах. Начальник управління призначає на посаду та звільняє з посади, зокрема, керівників комунальних навчальних закладів.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету Таким чином, судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 осіти ОСОБА_1 міської ради (м. Луцьк, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 02141673) на користь ОСОБА_1 міського центру зайнятості ( м. Луцьк, вул. Ярощука, 2, код ЄДРПОУ 13352315)
- 1 245 грн. 94 коп. виплаченого поновленому працівнику матеріального забезпечення (одна тисяча двісті сорок п'ять грн. 94 коп.).
3. Стягнути з ОСОБА_2 освіти ОСОБА_1 міської ради в дохід Державного бюджету судовий збір в сумі 1 600 грн. 00 коп. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.)
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення
складений 04.08.2017 року
Суддя А. М. Кравчук