02 серпня 2017 року Справа № 922/2997/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Данилової М.В.,
суддівБакуліної С.В., Корсака В.А.
за участю представників сторін
позивачаШишканов О.А. дов. від 02.03.2017 №212
відповідачівНагаєць Д.В. дов. від 05.10.2015 №5-Д
розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "КОЛОС"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.04.2017
у справі№922/2997/16 господарського суду Харківської області
за позовомПриватного акціонерного товариства "КОЛОС"
до 1. Пересічанської селищної ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Березовка" 3. Відділу реєстрації Дергачівської районної державної адміністрації
провизнання недійсним договору
Приватне акціонерне товариство "КОЛОС" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області та ТОВ "Березовка" про визнання незаконним та скасування рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 19.03.2015 про надання ТОВ "Березовка" в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 3,0918 га, кадастровий номер 6322056501:00:000:0579, що знаходиться в с. Березівське Дергачівського району Харківської області та визнання недійсним договору оренди землі від 19.03.2015, укладений між Пересічанською селищною радою Дергачівського району Харківської області та ТОВ "Березовка", про оренду земельної ділянки площею 3,0918 га, кадастровий номер 6322056501:00:000:0579, що знаходиться в с.Березівське Дергачівського району Харківської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що власником з/д гілки, колійне господарство ПрАТ "КОЛОС." складається з чотирьох колій №№1, 2, 3, 4 з п'ятьма стрілочними переводами №№1, 2, 3, 4, 5, розгорнута довжина під'їзної колії становить 892,75 погонних метрів, та рішення і договір оренди порушують його право користуватись земельними ділянками, що знаходяться під з/д гілкою(а саме стрілочними переводами № 1 та № 2.
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.02.2017 (суддя Шарко Л.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 (головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Барбашова С.В., Пушай В.І.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судові рішення обґрунтовані тим, що позивачем не надано доказів порушення його прав та охоронюваних законом інтересів діями відповідачів та тим, що він не вживав жодних заходів з належного оформлення права користування на землю під стрілочними переводами №1 та №2.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Приватне акціонерне товариство "КОЛОС" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 і прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи при їх прийнятті.
Також скаржник зазначає про те, що прийнятті судових рішень суди не прийняли до уваги, що оскаржуване рішення порушує право користування позивачем земельними ділянками під належним позивачу об'єктом нерухомості відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України, статті 120, 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.07.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.
12.07.2017 від Пересічанської селищної ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому сільрада просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а судові рішення залишити без змін з огляду на їх обґрунтованість.
19.07.2017 від ТОВ "Березовка" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення з тих підстав, що судові рішення прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні 19.07.2017 було оголошено перерву до 02.08.2017.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи .між суддями від 01.08.2017 у зв'язку з відпусткою судді Сибіги О.М. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Бакуліна С.В.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутніх у судовому засіданні 02.08.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 13.03.2015 вирішено надати дозвіл ТОВ "БЕРЕЗОВКА" на укладення договору оренди земельної ділянки площею 3,0918га, кадастровий номер 6322056501:00:000:0579, для обслуговування об'єкту нерухомого майна (залізничної колії), що знаходиться в с. Березівське Дергачівського району Харківської області.
На підставі вказаного рішення між Пересічанською селищною радою та ТОВ "Березовка" укладено договір оренди землі від 19.03.2015, за яким ТОВ "Березовка" набуло в оренду земельну ділянку площею 3,0918 га, кадастровий номер 6322056501:00:000:0579 строком на 49 років. Право оренди ТОВ "Березовка" на земельну ділянку зареєстровано, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №35204422 від 20.03.2015.
У пункті 3 договору оренди землі зазначено, що на земельній ділянці розміщений об'єкт нерухомого майна - частина залізничної колії, загальна довжина якої складає 5024,8 п.м., яка перебуває у власності ТОВ "Березовка" на підставі договору купівлі-продажу від 08.10.2013, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В. та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 2778039.
Як встановлено в рішенні господарського суду Харківської області від 03.11.2016 у справі №922/4679/16, що набуло чинності, відповідно до договору оренди №ЖД-1 від 01.09.2012, в 2013 році орендарем залізничної під'їзної колії, що перебуває у власності ТОВ "Березовка", було ТОВ "ЗАВОД "БЕРЕЗІВСЬКІ МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ".
Відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 1 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що під'їзні колії - залізничні колії, які призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств, організацій та установ у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.
Згідно з пунктом 1.1. Наказу Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 "Про затвердження Правил обслуговування залізничних під'їзних колій" (статті 12, 64-77 Статуту), до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності. Залізничні під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.
Положення Наказу Мінпромполітики України №70 від 15.02.2010 "Про затвердження Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств" встановлюють, що стрілочний перевід - пристрій, що служить для переведення рухомого складу з однієї колії на іншу та складається зі стрілок, хрестовин і сполучних колій між ними. Хрестовини можуть бути з нерухомим або рухомим осердям. Стрілка - частина стрілочного переводу, що складається з рамних рейок, вістряків та перевідного механізму.
Відповідно до Технічного звіту "Обстеження технічного стану та геометричних параметрів стрілочних переводів №1, №2, які належать ПрАТ "КОЛОС.", виготовленого ТОВ "АГВ Інжиніринг", в результаті виконаних інженерно-геодезичних вишукувань, визначено наступне:
- стрілочний перевід №1 ПрАТ "КОЛОС." знаходиться в задовільному технічному стані, відповідає проекту 2498.00.000 та має загальну довжину (від стика рамної рейки до стика хрестовини) - 31,073 метра, в тому числі відстань від стику рамної рейки до вістря гостряка складає 4,27 метра;
- стрілочний перевід №2 ПрАТ "КОЛОС." знаходиться в задовільному технічному стані, відповідає проекту 2498.00.000 та має загальну довжину (від стика рамної рейки до стика хрестовини) - 33,545 метра, в тому числі відстань від стику рамної рейки до вістря гостряка складає 4,31 метра.
Отже, за зазначеними документами з/д гілка позивача довжиною 892,75 погонних метрів є залізничною під'їзною колією, до складу якої входять, зокрема чотири колії №№1, 2, 3, 4, та п'ять стрілочних переводів №№ 1, 2, 3, 4, 5.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що межею з/д гілки позивача, як залізничної під'їзної колії, є сигнальні знаки "Межа під'їзної колії", що встановлені навпроти стиків рамних рейок стрілок №1 та №2. Відстань від вістря гостряка стрілки примикання №1 до сигнального знака "Межа під'їзної колії" складає 4,12 м, відстань від вістря гостряка стрілки примикання №2 до сигнального знака "Межа під'їзної колії" становить 4,28 м.
Таким чином, стрілочні переводи №1 та №2, якими з/д гілка позивача примикає до під'їзної залізничної колії ТОВ "Березовка", є складовими частинами з/д гілки позивача, у тому числі в частині ділянок стрілочних переводів №1 та №2 від стиків рамних рейок до вістря гістряка.
Факт примикання залізничної під'їзної колії позивача стрілочними переводами №1 та №2 до залізничної під'їзної колії ТОВ "Березовка" встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 18.08.2016 у справі №922/2130/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2017.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що сполучення з/д гілки позивача із загальною мережею залізниць здійснюється через залізничну під'їзну колію, що перебуває у власності ТОВ "Березовка"; під'їзна колія взаємодіє, зокрема, з колією 1 - стрілочні переводи №1 та №2, які є власністю ПАТ "КОЛОС".
Ґрунтуючись на вищевказаних встановлених фактах, господарський суд першої інстанції, з яким правомірно погодився апеляційний господарський суд, визнав укладеним між позивачем та ТОВ "Березовка" договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії в редакції, яким врегульовано порядок експлуатації ПАТ "КОЛОС" частини під'їзної колії ТОВ "Березовка" довжиною 2 123,61 метри.
Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як свідчить Зведений план земельних ділянок М1:500, виготовленого ТОВ "АГНІ-НАБАТ", належні позивачу стрілочні переводи №1 та №2 знаходяться на частині земельній ділянці площею 3,0918 га, яка знаходиться в оренді ТОВ "Березовка" відповідно до договору оренди землі.
Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що позивачем не надано доказів порушення його прав та охоронюваних законом інтересів діями Пересічанської селищної ради та ТОВ "Березовка" щодо прийняття оспорюваного рішення від 13.03.2015 та укладення договору оренди землі від 19.03.2015.
Попереднім землекористувачем земельної ділянки було ТОВ "БМВ Лізинг", яке мало у праві постійного користування земельну ділянку, площею 11,290 га, до складу якої входила спірна земельна ділянка, що підтверджується Державним актом на право користування землею ТОВ "БМВ лізинг" серії І-ХР №001058, виданий на підставі рішення виконавчого комітету Пересічанської селищної ради віл 27.12.2001.
За договором купівлі - продажу об'єкту нерухомого майна від 08.10.2013, ТОВ "Березовка" придбало у власність під'їзні залізничні колії, загальною довжиною 5024,8 п.м. частина вказаних під'їзних колій розташована на земельній ділянці, площею 3,0918 га, кадастровий номер 6322056501:00:000:0579.
Копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6300396202013 від 07.08.2013 має опис меж та обтяжень у використанні земельної ділянки кадастровий номер 6322056501:00:000:0579, згідно з яким межі земельної ділянки не перетинаються з межами земельної ділянки ПАТ "Колос" та жодних обтяжень щодо використання спірної земельної ділянки з боку ПАТ "Колос", пов'язаних із забудовою ПАТ "Колос" на цій земельній ділянці не існувало.
Пересічанська селищна рада листом №02-21/149 від 09.02.2017 повідомила, що рішень щодо відведення земельної ділянки, яка належала на праві користування ТОВ "БМВ Лізинг" під забудову нерухомого майна ПАТ "Колос" не приймалось.
Як правомірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач не вживав жодних заходів з належного оформлення права користування на землю під стрілочними переводами №1 та №2, зокрема, не звертався до Пересічанської селищної ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення в користування земельної ділянки під стрілочними переводами №1 та №2.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
А відтак, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність позивачем наявності порушеного права та охоронюваних законом його інтересів, і відповідно, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, адже встановлення такого факту у відповідності до статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України є обов'язковою передумовою застосування судом передбачених цими нормами способів захисту права.
Верховний Суд України 25.12.2013 при розгляді справи № 6-94 цс 13 зробив правовий висновок, відповідно до якого однією з обов'язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв'язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону у суду немає правових підстав для задоволення позову.
Таким чином, висновки викладені в оскаржуваних судових рішеннях відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, доводи скаржника викладені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження і не можуть бути підставою для їх скасувань.
Крім того, колегія суддів зауважує, що позивач не позбавлений права звернутися до суду із позовом про встановлення земельного сервітуту відповідно до статей 395, 401, 404 Цивільного кодексу України, статей 98, 99 Земельного кодексу України.
Посилання позивача на порушення судами попередніх інстанцій щодо не застосування статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України є помилковим.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що постанова Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" носить інформаційний характер.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "КОЛОС" про визнання договору оренди недійсним, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110,11111 Господарського процесуального кодексу України,-
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КОЛОС" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 у справі № 922/2997/16 господарського суду Харківської області залишити без змін.
Головуючий суддя М. Данилова
Судді С. Бакуліна
В. Корсак