01 серпня 2017 року Справа № 5017/2615/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Панової І.Ю.,
суддів:Білошкап О.В.,
Ткаченко Н.Г.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВП-10"
на ухвалуГосподарського суду Одеської області від 31.05.2017
та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 19.04.2017
у справі№ 5017/2615/2012 господарського суду Одеської області
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Директ Фінанс"
до Закритого акціонерного товариства "ХХІ Століття"
провизнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2012 порушено провадження у справі № 5017/2615/2012 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "ХХІ Століття".
Постановою Господарського суду Одеської області від 06.11.2013 Закрите акціонерне товариство "ХХІ Століття" визнано банкрутом, відкрито відносно боржника ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Лісєєва Кирила Юрійовича.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2015 ліквідатором Закритого акціонерного товариства "ХХІ Століття" призначено арбітражного керуючого Дарієнко В.Д.
11.12.2015 арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про витребування майна з незаконного володіння та визнання недійсним свідоцтва про право власності.
Арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. в поданій заяві просив суд:
- визнати недійсним свідоцтво про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВП-10" на цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв. м. розташований за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2-б, виданого реєстраційною службою Одеського міського управляння юстиції Одеської області від 06.05.2015 №37213755;
- скасувати запис № 9588086 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВП-10" на цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв. м. розташований за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2-б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 625748051101;
- визнати за Закритим акціонерним товариством "ХХІ Століття" право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв. м. розташований за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2-б;
- витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВП-10" цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв. м. розташований за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2-б;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВП-10" передати цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв. м. розташований за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2-б Закритому акціонерному товариству "ХХІ Століття".
В обґрунтування своїх вимог ліквідатор банкрута посилається на те, що спірне майно належить Закритому акціонерному товариству "ХХІ Століття", яке є правонаступником ЗАТ "Пересувна механізована колона № 6", на підставі договору купівлі - продажу державного майна від 30.11.1993 та акту приймання - передачі проданого майна від 29.03.1994.
Арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. вважав, що спірний майновий комплекс безпідставно знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВП-10" і підлягає поверненню банкруту з одночасним скасуванням свідоцтва від 07.05.2015 №37213755, запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 9588086.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.05.2016 заяву арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВП-10" на цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв. м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2-б, від 07.05.2015 р. №37213755, видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції в Одеській області.
Визнано за Закритим акціонерним товариством "ХХІ Століття" право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2-б.
Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВП-10" цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв. м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2-б, з зобов'язанням передати його власнику - Закритому акціонерному товариству "ХХІ Століття".
Припинено провадження у справі в частині заяви ліквідатора банкрута про скасування запису № 9588086 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВП-10" на цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв. м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2-б.
Вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.05.2016 заходи забезпечення заяви - скасовані.
Не погодившись з вказаною ухвалою, ТОВ "ВВП-10" оскаржило її до Одеського апеляційного господарського суду.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі № 5017/2615/2012 ухвалу господарського суду Одеської області від 31.05.2016 по справі 5017/2615/2012 залишено без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВП-10" - без задоволення.
Не погоджуючись із ухвалою та постановою судів попередніх інстанцій, ТОВ "ВВП-10" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою з проханням звільнити скаржника від сплати судового збору за подання касаційної скарги; скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 31.05.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі № 5017/2615/2012, справу направити на розгляд до суду першої інстанції.
Подана ТОВ "ВВП-10" касаційна скарга на ухвалу господарського суду Одеської області від 31.05.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі № 5017/2615/2012 не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (в даному випадку у редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015).
Відповідно до статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 5 п.2 ч.2 ст. 4 зазначеного Закону, ставка судового збору з касаційних скарг на рішення суду, що подаються до господарських судів встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що заява арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. від 11.12.2015, що була частково задоволена ухвалою господарського суду Одеської області від 31.05.2016 у справі № 5017/2615/2012 містила 2 вимоги немайнового характеру (визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), та 2 вимоги майнового характеру (визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння).
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом з тим, ТОВ "ВВП-10" заявило клопотання про звільнення останнього від сплати судового збору за подання касаційної скарги, адже товариство не має доходів і не здійснює господарську діяльність через спір навколо права власності підприємства.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено пільги щодо сплати судового збору та визначено перелік осіб, які звільняються від сплати останнього.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що до вказаного переліку ТОВ "ВВП-10" не відноситься.
Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частина друга статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із касаційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи викладене, доводи ТОВ "ВВП-10", наведені в обґрунтування наявності підстав для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, та надані докази, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відмову заявнику у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 31.05.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі № 5017/2615/2012.
Таким чином, скаржником не додано до касаційної скарги докази сплати судового збору у встановленому розмірі, що є підставою для повернення скарги відповідно до п. 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ "ВВП-10" на ухвалу господарського суду Одеської області від 31.05.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі № 5017/2615/2012 не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВВП-10" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 31.05.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі № 5017/2615/2012.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВП-10" повернути заявнику.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді О.В. Білошкап
Н.Г. Ткаченко