Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Войтенко Ю.В.
№22-ц/796/3275/2017 Доповідач - Борисова О.В.
справа №759/5467/16-ц
м. Київ
27 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Борисової О.В.
суддів: Панченка М.М., Пікуль А.А.
при секретарі: Пузиковій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» та за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» про визнання недійсними договорів,-
У квітні 2016 року позивач ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» звернувся до суду із зазначеним позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_1 кошти у розмірі 208987,92 грн., у тому числі: заборгованості за договорами прокату легкових транспортних засобів - 19650 грн., штрафних санкцій за невиконання зобов'язань за договорами прокату - 14730,93 грн., витрат на повернення автомобілів, їх ремонт та відновлення, інфляційних втрат за невідшкодування ремонту автомобілів - 92135,93 грн., а також фінансові санкції в розмірі 82471,06 грн.
В мотивування вимог посилався на те, що з 01.10.2014 року між ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» та ОСОБА_1 було укладено чотири договори прокату легкового транспортного засобу №№ 1513, 1512, 1529, 1518. Згідно з положеннями вказаних договорів ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» передало, а ОСОБА_3 прийняв, у платне користування 4 легкових транспортних засоби та зобов'язався своєчасно вносити оплату за користування транспортними засобами, та використовувати їх виключно за призначенням, що підтверджуються розписками ОСОБА_1 Проте ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, умови договору грубо порушував, у зв'язку з чим ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» вирішило в односторонньому порядку розірвати вказані договори, зобов'язавши ОСОБА_1 повернути вказані автомобілі. 12.03.2015 року ОСОБА_1 повернув один автомобіль FORD Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1. Інші три автомобілі ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» вимушено було повертати самостійно.
З урахуванням того, що відповідач умови договорів прокату не виконав та у зв'язку з неправильною експлуатацією автомобілів пошкодив їх, позивач просив відшкодувати завдані збитки та стягнути кошти за невиконання договірних зобов'язань.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08.12.2016 року позов ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» грошові кошти на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортних засобів, зокрема на відшкодування витрат на повернення автомобілів, їх ремонт та відновлення, інфляційних за невідшкодування ремонту автомобілів у сумі 92135,93 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» судовий збір у сумі 1382 грн.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» про визнання договорів недійсними залишено без розгляду.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, яким позовні вимоги ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» до ОСОБА_1 було задоволено частково, позивач подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просив скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
Вказував, що договір прокату є договором про приєднання, а обов'язковість нотаріального посвідчення договорів прокату законом не встановлено. Договори прокату, які були укладені між сторонами є типовими. Відповідач ОСОБА_1 ознайомившись з умовами договорів, їх підписав.
Зазначав, що типові умови договорів прокату, що встановлюються наймодавцями, є нормативними актами, які не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом. При правозастосуванні типові умови, як нормативні акти, повинні оцінюватись на предмет їх відповідності закону.
Посилався на те, що відповідач згідно з договорами повинен сплатити заборгованість за час фактичного перебування транспортних засобів у його користуванні по день їх повернення позивачу в розмірі 19650 грн.
Відповідачем допущено пошкодження легкових транспортних засобів, не було проведено відновлювальних та ремонтних робіт, не відшкодовано вартість таких робіт, які були проведені ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС», а тому розмір шкоди, заподіяної відповідачем в процесі використання легкових транспортних засобів, а також витрат на повернення автомобілів, їх ремонт та відновлення, становить 92135,93 грн.
Також вказував на те, пунктом п.7.5. договорів прокату від 01.10.2014 року встановлено, що завдання шкоди автомобілю внаслідок порушення правил його експлуатації або типових умов прокату чи інших умисних або ненавмисних дій наймача, втрати комплектуючих чи додаткового устаткування, ушкодження, що викликані неякісними паливо-мастильними матеріалами і рідинами, ушкодження покришок та колісних дисків, та інших вузлів та агрегатів автомобіля, наймач відшкодовує наймодавцю заподіяні цими діями збитки в повному обсязі. Наймач, з вини якого автомобіль перебуває на ремонті також зобов'язується відшкодувати наймодавцем упущену вигоду, яка визначається сумою плати за прокат автомобіля за кожну добу знаходження автомобіля в ремонті.
Отже, розмір упущеної вигоди становить за час неналежного виконання відповідачем обов'язку по поверненню транспортних засобів - 2640 грн. (з ПДВ).
Крім того, відповідно до п.7.7. договорів прокату у зв'язку з нецільовим використанням автомобілів, а саме здачею відповідачем двох транспортних засобів у автоломбард «Еврокредит», відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від вартості автомобіля у розмірі 82471,06 грн.
Також не погоджуючись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Зазначав, що в справі немає доказів, які підтверджують факт невідповідності технічного та візуального стану автомобілів на момент їх повернення відповідачем технічному та візуальному стану автомобілів в момент їх передачі останньому, а також відсутні докази завдання шкоди позивачу укладенням нікчемного правочину, а тому застосування до спірних правовідносин ч.2 ст.216 ЦК України є безпідставним.
Позивачем не надано доказів на підтвердження факту порушення його цивільного права, що виключає можливість вимагати відшкодування збитків та не було надано доказів на підтвердження належності йому на праві власності автомобілів, або що він наділений правом користування та розпорядженням.
Вказував, що судом було порушено вимоги процесуального права щодо встановлення обставин справи та визначено суму завданих збитків на підставі доказів (рахунки на оплату № 0000000003 від 09.04.2015 року на загальну вартість 15212,07 грн.; № 0000012722 від 20.04.2015 року на загальну вартість 14693,58 грн.; № 0000000002 від 09.04.2015 року на загальну вартість 22207 грн.; № 0000012723 від 20.04.2015 року на загальну вартість 35093 грн.), які за законом не підлягають застосуванню.
Посилався на те, що оскільки автомобілі були повернуті позивачу 12.03.2015 року, 13.03.2015 року та 25.03.2015 року, та перебували в повному його розпорядженні, а оцінка була проведена 09.04.2015 року то є об'єктивні причини вважати, що пошкодження були отримані автомобілями після їх повернення, так як у справі відсутні документи, які підтверджують фіксацію пошкоджень автомобілів на дату їх повернення.
Зазначив, що відшкодування шкоди - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов'язання, на шкоду не повинні нараховуватись проценти за користування чужими грошовими коштами, що теж є відповідальністю. Вказував, що положення ч.2 ст.625 ЦК України не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача апеляційну скаргу ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав. Проти задоволення апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заперечував та просив її відхилити.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справу у зв'язку зі сімейними обставинами.
Колегія суддів відхиляє вказане клопотання та вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача та його представника, оскільки останнім доказів на підтвердження поважності причини неявки в судове засідання не було надано.
Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг колегія суддів вважає, що скарга позивача підлягає відхиленню, а апеляційна скарга представника відповідача підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Задовольняючи позов частково суд виходив із того, що внаслідок пошкодження транспортних засобів, які були передані відповідачу за нікчемними правочинами, позивачу завдано шкоду, що підлягає відшкодуванню, разом з інфляційними втратами за невідшкодування ремонту автомобілів.
Проте колегія не погоджується в повній мірі з вказаним висновком суду першої інстанції.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» укладено чотири договори прокату транспортних засобів, відповідно до яких:
- згідно з договором прокату легкового транспортного засобу №1513 від 01.10.2014 року ОСОБА_1 отримав у оплатне користування легковий транспортний засіб - автомобіль марки FORD Fiesta, кузов №VIN НОМЕР_17, державний номерний знак НОМЕР_6;
- згідно з договором прокату легкового транспортного засобу №1512 від 01.10.2014 року ОСОБА_1 отримав у оплатне користування легковий транспортний засіб - автомобіль марки FORD Fiesta, кузов № НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_8. Після проведення перереєстрації у зв'язку із набуттям права власності - державний номерний знак НОМЕР_9;
- згідно з договором прокату легкового транспортного засобу №1529 від 01.10.2014 року ОСОБА_1 отримав у оплатне користування легковий транспортний - автомобіль марки FORD Fiesta, кузов № НОМЕР_10, державний номерний знак НОМЕР_1;
- згідно з договором прокату легкового транспортного засобу №1518 від 01.10.2014 року ОСОБА_1 отримав у оплатне користування легковий транспортний засіб - автомобіль марки FORD Fiesta, кузов № НОМЕР_11, державний номерний знак НОМЕР_12.
25.02.2015 року ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» в односторонньому порядку було розірвано всі вказані договори із ОСОБА_1 у зв'язку із грубими порушеннями умов договорів та невнесенням оплати за користування предметами договорів, про що ОСОБА_1 було повідомлено шляхом направлення письмових повідомлень з проханням повернути надані в прокат транспортні засоби.
12.03.2015 року ОСОБА_1 повернув один з чотирьох автомобілів марки FORD Fiesta, кузов № НОМЕР_10, державний номерний знак НОМЕР_1 за місцем, вказаним у договорі (СТО Експрес 24), залишив ключі, технічний паспорт, однак належним чином транспортний засіб не передав, при оформленні Акту прийому-передачі був відсутній.
Строк користування відповідачем автомобілем FORD Fiesta з 25.02.2015 року становив 16 діб.
При цьому ОСОБА_1 не повідомив, де знаходяться 3 інші автомобілі орендовані ним та коли вони будуть повернуті. У зв'язку з чим, ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» самостійно за допомогою блокування GPS- систем, якими були обладнані транспортні засоби встановив місцезнаходження автомобілів та вжив заходів щодо їх повернення.
Автомобіль FORD Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_13 було повернуто позивачу 13.03.2015 року , строк користування з 25.02.2015 року становив 17 діб.
Автомобіль FORD Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_14 було повернуто позивачу 25.03.2015 року, строк користування з 25.02.2015 року становив 29 діб.
Автомобіль FORD Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_15 було повернуто позивачу 25.03.2015 року, строк користування з 25.02.2015 року становив 29 діб.
Звертаючись до суду із позовом ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» ставило питання про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за договорами прокату легкових транспортних засобів в розмірі 19650 грн., штрафних санкцій за невиконання зобов'язань за договорами прокату в розмірі 14730,93 грн. та фінансових санкцій у розмірі 82471,06 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову у задоволенні вищевказаних позовних вимог, з огляду на таке.
Договір прокату - це правочин, за яким одна особа (наймодавець), яка здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ іншій особі (наймачеві) у користування за плату на певний строк.
Прокат є короткостроковим наймом майна.
Крім того, ч.2 ст.787 ЦК України визначає договір прокату як договір приєднання. Це означає, що умови договору встановлюються однією стороною (наймодавцем) і він може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони (наймача) до запропонованого договору в цілому. Водночас визначені наймодавцем типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом. Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними.
Вимоги до предмета даного договору встановлені ст.788 ЦК України. Це може бути лише рухома річ, що використовується для задоволення побутових невиробничих потреб. Здебільшого це речі, які використовуються у споживчих цілях. Водночас предметом прокату можуть бути й інші речі, які використовуються для виробничих потреб, якщо про це домовилися сторони.
Предметом договору прокату не можуть бути хоч і рухомі речі, але ті, відносно яких ЦК України містить окремі правила передачі їх у користування, зокрема, транспортні засоби (ст.ст.798-805 ЦК України).
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з тим, що укладені між сторонами по справі договори фактично є договорами найму (оренди) транспортних засобів.
Так, суди для визначення факту укладення договору, його умов та його юридичної природи з метою правильного застосування норм матеріального права повинні виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Отже, оскільки найм (оренда) транспортного засобу є окремим параграфом Цивільного кодексу України, до спірних правовідносин слід застосовувати норми статей 798-805 ЦК України.
Договір найму (оренди) транспортного засобу - це правочин, за яким наймодавець (орендодавець) передає наймачу (орендарю) за плату транспортний засіб (з наданням послуг для забезпечення нормального його використання або без надання таких послуг) у тимчасове володіння та користування.
Предметом договору найму можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби.
Стаття 799 ЦК України встановлює правила щодо форми договору найму (оренди) транспортного засобу. Незалежно від строку, вартості майна такий договір завжди має бути укладений у письмовій формі.
Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до частин 1, 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Так, згідно ч.4 ст.203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Положеннями частини 1 ст.220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.
Згідно з ч.4 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215, ч.1 ст.220 ЦК України договір є недійсним (нікчемним), оскільки він укладений з недотриманням форми укладення правочину.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, договори прокату укладені між сторонами є нікчемними (недійсними).
Отже, позовні вимоги позивача, що стосуються виконання цих договорів не підлягають задоволенню.
Разом з тим, відповідачем ОСОБА_1 не заперечувався факт користування автомобілями: FORD Fiesta, кузов №VIN НОМЕР_17, державний номерний знак НОМЕР_6, FORD Fiesta, кузов № НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_8, FORD Fiesta, кузов № НОМЕР_10, державний номерний знак НОМЕР_1 (після проведення перереєстрації у зв'язку із набуттям права власності - державний номерний знак НОМЕР_9), FORD Fiesta, кузов № НОМЕР_11, державний номерний знак НОМЕР_12.
Після повернення вказаних автомобілів позивачем ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» було виявлено їх пошкодження.
Так, при огляді автомобіля FORD Fiesta, кузов НОМЕР_18, державний номерний НОМЕР_6 було встановлено пошкодження автомобіля, у тому числі пошкодження крил (обох сторін, передніх та задніх), трьох дверей, інші пошкодження. За наслідками ремонту, згідно рахунку на оплату №0000000003 від 09.04.2015 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт даного автомобіля становила 15212,07 грн.
Після повернення автомобіля FORD Fiesta, кузов НОМЕР_19, державний номерний знак НОМЕР_8 (НОМЕР_20), встановлено пошкодження автомобіля, у тому числі бампера переднього, дверей лівих (передніх та задніх), капоту автомобіля, крил передніх (правого та лівого). За наслідками ремонту, згідно рахунку на оплату №0000012722 від 20.04.2015 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт даного автомобіля становила 14693,58 грн.
Після повернення автомобіля марки FORD Fiesta, кузов НОМЕР_21, державний номерний знак НОМЕР_1, було встановлено пошкодження автомобіля у тому числі пошкодження бампера (переднього і заднього), елементів ходової частини, рульової рейки, ліхтаря заднього, стійок даху автомобіля. За наслідками ремонту, згідно рахунку на оплату №0000000002 від 09.04.2015 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт даного автомобіля становила 22207 грн.
Після повернення автомобіля марки FORD Fiesta, кузов № НОМЕР_11, державний номерний знак НОМЕР_12, встановлено пошкодження автомобіля, у тому числі пошкодження порогів, бокових частин автомобіля, дверей правої сторони автомобіля, бампера заднього, стійки дверей передніх правих, замок. За наслідками ремонту, згідно рахунку на оплату №0000012723 від 20.04.2015 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт даного автомобіля становила 35093 грн.
Всього, на ремонт та відновлення чотирьох транспортних засобів було витрачено 87205,65 грн.
Згідно з ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 ст.216 ЦК України визначено, що якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдані збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Положеннями частин 1 та 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Таким чином, вірним є висновок про стягнення з ОСОБА_1 87205,65 грн. на відшкодування шкоди, завданої позивачу в результаті пошкодження автомобілів.
Твердження представника ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» не надало суду доказів на підтвердження розміру шкоди заподіяної в результаті пошкодження автомобілів є безпідставними, з огляду на наступне.
Положеннями частини 3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 заяви про призначення експертизи не подавав, доказів на спростування розміру спричиненої шкоди внаслідок пошкодження автомобілів не надав. Отже, ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» надав суду докази щодо розміру шкоди, які не спростовані відповідачем.
Твердження представника відповідача в апеляційній скарзі про те, що ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» не має права ставити питання про відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 спростовується наданими представником позивача договором лізингу №20111042 від 11.11.2011 року укладеного між ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» та ТОВ «Оптіма-Лізинг» та актами прийому передачі автомобілів від 10.09.2012 року № 20111042/29, від 02.10.2012 року № 20111042/47, від 04.10.2012 року № 20111042/48, від 16.10.2012 року № 20111042/50.
Разом з тим, вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 інфляційних втрат у розмірі 4360,28 грн. на підставі ч.2 ст.625 ЦК України задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 цього Кодексу і визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання та поширює свою дію на всі види зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні правовідносини з виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 625 ЦК України регулюються зобов'язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. При цьому ч.5 ст.11 ЦК України, в якій ідеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень ст.625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних зобов'язань.
Таким чином, дія ч.2 ст.625 ЦК не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.
Також колегія суддів погоджується з доводами представника відповідача викладеними в апеляційній скарзі щодо недоведеності позовних вимог в частині стягнення з відповідача 570 грн. на відшкодування витрат понесених позивачем на заправлення 3 автомобілів по 5 літрів автомобільного палива, оскільки позивачем доказів на підтвердження вказаних витрат не було надано. А тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Згідно з ч.ч.1, 5 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, стягнутий судом першої інстанції судовий збір з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» підлягає зменшенню з 1382,04 грн. до 1308,09 грн.
В решті рішення залиши без змін.
Рішення суду в частині залишення без розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» про визнання договорів недійсними не оскаржувалося, а тому в апеляційному порядку не перевіряється.
Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» відхилити.
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» інфляційних втрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У зв'язку з чим абзац другий резолютивної частині рішення викласти в наступній редакції:
стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_16 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» на відшкодування шкоди 87205 грн. 65 коп.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року в частині розподілу судових витрат змінити, зменшити стягнутий з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» судовий збір з 1382 грн. 04 коп. до 1308 грн. 09 коп.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді