Справа № 33/796/1580/2017Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий в суді першої інстанції: Сизова Л.А.
Головуючий в апеляційній інстанції: Маліновський О.А.
01 серпня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Маліновський О.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Як зазначено у постанові, 26 лютого 2017 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_4 керував автомобілем «ВАЗ 2107» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Харківське шосе, 60 в м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння, про що свідчили: різкий запах алкоголю з порожнини рота; хитка хода та порушення мови. ОСОБА_4 від проходження медогляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, порушивши при цьому вимоги п. 2.5 ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
Вважає, що у зв'язку з розглядом справи без його участі та порушенням його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, незалежно від наявності або відсутності його вини, а враховуючи те, що на момент слухання справи в суді апеляційної інстанції сплинув строк притягнення до відповідальності, провадження по справі підлягає закриттю. Адміністративне стягнення накладено на нього без дотримання вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром не є справедливим, не в повній мірі відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі, майнового стану, без урахування пом'якшуючих обставин та відсутністю обтяжуючих обставин.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 зазначає, що він не визнає свою вину, оскільки він не відмовлявся від проходження медогляду на стан сп'яніння, він не довіряв результату алкотестера, який показав 0,21 проміле, що вище допустимої норми лише на 0,01 проміле, що є абсолютною похибкою, йому не пропонували пройти медогляд. Крім того, свідки були залучені лише формально, в протоколі записи про свідків відсутні, їх знайшли вже потім, за його відсутності, в протокол про адміністративне правопорушення вносились дописки після його складання та підписання ним. Крім того, суд першої інстанції при винесенні постанови жодним чином не врахував особу ОСОБА_4, в матеріалах справи відсутні і характеризуючи його особу матеріали.
ОСОБА_4 вказує, що він вперше притягається до відповідальності, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, зайнятий професійною творчою роботою, правопорушення, за яке його притягають до відповідальності, не становить значної суспільної шкоди, не завдало шкоди державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам та наслідки його відсутні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При розгляді справи судом першої інстанції у відповідності зі ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП були повно, всебічно та об'єктивно встановлені фактичні обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, дана їм належна оцінка, керуючись законом суд прийшов до законного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, рапортом командира роти № 2 батальйону № 2 УПП в м. Києві.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі є безпідставними та не підтверджені належними доказами.
ОСОБА_4 судом першої інстанції повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи за вказаним ним місцем проживання, матеріали справи не містять доказів щодо проживання правопорушника за іншою адресою.
Крім того, безпідставними є посилання ОСОБА_4 на те, що він не відмовлявся від проходження медогляду на стан сп'яніння, що спростовується даними протоколу про адміністративне правопорушення, який без зауважень підписаний ОСОБА_4 та письмовими показаннями свідків.
За таких обставин відсутні підстави для закриття провадження по справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції строків притягнення до відповідальності.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 також є безпідставними, необґрунтованими та не відповідають вимогам закону, а тому задоволенню не підлягають.
Суд першої інстанції, врахувавши положення ст. ст. 33, 34 КУпАП, наклав на ОСОБА_4 стягнення, що за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинене правопорушення, і відповідає меті виховання особи, що його вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП.
Постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування та закриття провадження у справі апеляційним переглядом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.А. Маліновський