Дата документу Справа №
Справа № 22-ц/778/2637/17 Головуючий у 1 інстанції: Кофанов А.В.
Є.У. № 314/3057/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
03 серпня 2017 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Кочеткової І.В.,
суддів: Маловічко С.В.,
ОСОБА_2,
секретар: Бєлова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованності за кредитним договором,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 квітня 2017 року,
У березні 2016 року позивач ПАТ КБ «Приват Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначав, що 14 грудня 2007 року сторони уклали кредитний договір, за яким ОСОБА_3 отримала кредит на суму 21 072 долари США зі строком повернення до 13.12.2012р. Посилаючись на те, що свої зобов'язання за кредитним договором позичальник не виконала, станом на 10.12.2015 року має заборгованість на суму 89 822, 04 долари США, із яких за кредитом - 17 636,53 долари США, за відсотками 4 194,55 доларів США, за комісією - 1 680 доларів США, пеня - 62 023,32 долари США, штрафи - 4 287, 64 долари США, Банк просив суд на підставі ст.526, 527, 530,1054 ЦК України стягнути з відповідачки вищевказану заборгованість, що за курсом НБУ складає 2 056 026, 54 грн.
Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 02.06.2016 року позов задоволено.
У квітні 2017 року ОСОБА_3 подала суду заяву про перегляд зазначеного заочного рішення, в якій просить скасувати його та призначити справу до нового судового розгляду в загальному порядку.
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 квітня 2017 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про перегляд заочного рішення.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Залишаючи заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення без розгляду, суд першої інстанції посилався на те, що відповідачем пропущено строк подачі заяви про перегляд заочного рішення, не було заявлено клопотання про поновлення строків звернення до суду та не наведено жодних підстав, які б свідчили про поважність причин пропуску строків звернення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
За нормами ст. 69 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 була обізнана про час і місце розгляду справи, повістку про виклик у судове засідання отримала завчасно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення їй судової повістки 12 травня 2016 року (а.с.23).
В судове засідання, призначене на 02.06.2016 року ОСОБА_3 не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, а тому суд першої інстанції ухвалив заочне рішення.
Копія заочного рішення була направлена ОСОБА_3 рекомендованим листом 10.06.2016 року і вручена їй особисто 22.06.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення копії заочного рішення (а.с.27).
13.09.2016 р. Банк отримав виконавчий лист і пред'явив його до примусового виконання у Вільнянський районний відділ державної виконавчої служби (а.с.41).
01.11.2016р. постановою старшого державного виконавця ОДВС Вільнянського управління юстиції відкрито виконавче провадження (а.с.40).
13.03.2017 р. ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про видачу копії судового рішення, яку отримала 24.03.3017р. (а.с.43).
Із заявою про перегляд вказаного заочного рішення ОСОБА_3 звернулась до суду 05.04.2017 р. (а.с.46).
Клопотання про поновлення процесуального строку суду не заявила, доказів поважності причин пропуску строку, встановленого ст.228 ЦПК України, не навела.
Відповідно до положень ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Таким чином, встановивши, що визначений законом десятиденний строк для подання заяви про перегляд заочного рішення для ОСОБА_3 закінчився 02 липня 2016 року, в той час як до суду з такою заявою вона звернулася лише 05 квітня 2017 року, при цьому не порушувала питання про поновлення цього строку, суд, за наведених обставин, дійшов обґрунтованого висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_3 не отримувала ні повістки про виклик у судове засідання, ні копію судового рішення, спростовуються рекомендованими повідомленнями про вручення останній повістки про виклик до суду і копії судового рішення (а.с.23,27).
Вказані письмові докази відповідачкою не спростовані.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що на рекомендованих повідомленнях про вручення судової повістки і копії судового рішення значиться підпис іншої особи, а не адресата ОСОБА_3 є неспроможними.
За змістом ч.ч.1, 3 ст. 76 ЦПК України кореспонденція, що адресована фізичній особі, вручається їй під розписку, якщо особу не виявлено в місці проживання, кореспонденцію під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею.
Відповідно до п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, рекомендовані поштові відправлення під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.
Отже, повістка про виклик до суду і копія заочного рішення вручені відповідачеві відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалу судом першої інстанції постановлено з додержанням вимог закону, тому підстави для її скасування відсутні.
ОСОБА_3 не позбавлена права повторно звернутися до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення і з клопотанням про поновлення процесуального строку в порядку, передбаченому ст. 72 ч.2 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п.1 ч. ст. 312, 314, 315 ЦПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 квітня 2017 року по цій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: