Дата документу Справа №
Єдиний унікальний №331/8045/16 Головуючий у 1 інстанції Жукова О.Є.
Провадження №22-ц/778/2151/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1
01 серпня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Подліянової Г.С.,
суддів: Кримської О.М.,
ОСОБА_2,
за участю секретаря Книш С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, що діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Територіальна громада в особі Запорізької міської ради, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про усунення перешкод та вселення, -
У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, який в процесі розгляду справи уточнювала, до ОСОБА_3, що діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Територіальна громада в особі Запорізької міської ради, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про усунення перешкод в користування квартирою та вселення.
В обґрунтування позову позивач зазначала, що вона користується ліжко-місцем в ізольованій кімнаті № 104/2, що розташована у двокімнатній квартирі № 104 загальною площею 37,2 кв.м., по вул. Українській, будинок № 4 в м. Запоріжжя. Іншою ізольованою кімнатою 104/1 у квартирі площею 19,2 кв.м. користується ОСОБА_3, її чоловік та неповнолітня дитина.
З 15.11.2015 року другим ліжко-місцем в кімнаті 104/2 користувалася ОСОБА_7, яка померла 27.04.2016 року. 22-23 квітня 2016 року вона відвідувала своїх батьків в смт. Новомиколаївка Запорізької області та про смерть ОСОБА_7 не знала. За невідомих їй причин ОСОБА_3 замінила замок у вхідній двері квартири, яка є загальною, та після її повернення відмовилася надати їй ключі, мотивуючи це тим, що два дублікати ключів надала ОСОБА_7
Оскільки протиправна поведінка ОСОБА_3 перешкоджає їй у реалізації житлових прав, вона не може потрапити до кімнати, вимушена звернутися до суду.
На підставі викладеного, просила вселити її в ізольовану кімнату № 104/2 площею 12,2 кв.м., що розташована у двокімнатній квартирі № 104 загальною площею 37,2 кв.м., по вул. Українській, будинок № 4 в м. Запоріжжя, зобов'язати ОСОБА_3, що діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_6 не чинити їй перешкоди у користуванні ізольованою кімнатою № 104/2 площею 12,2 кв.м. та допоміжними приміщеннями: коридором, кухнею, санвузлом, що розташовані у двокімнатній квартирі № 104 загальною площею 37,3 кв.м., по вул. Українській, будинок № 4 в м. Запоріжжя.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2017 року ОСОБА_4 задоволено.
Вселено ОСОБА_4 в ізольовану кімнату № 104/2 площею 12,2 кв.м., що розташована у двокімнатній квартирі № 104 загальною площею 37,3 кв.м., по вул. Українській, будинок № 4 в м. Запоріжжя.
Зобов'язано ОСОБА_3, що діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_6 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у користуванні ізольованою кімнатою № 104/2 площею 12,2 кв.м. та допоміжними приміщеннями: коридором, кухнею, санвузлом, що розташовані у двокімнатній квартирі № 104 загальною площею 37,3 кв.м., по вул. Українській, будинок № 4 в м. Запоріжжя.
У апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Відповідно до вимог ст. 6 ЖК Української РСР житлові будинки і житлові приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, зобов'язуючи відповідачів не чинити їй перешкоди у користуванні кімнатою та допоміжними приміщеннями, вселяючи позивача в ізольовану кімнату № 104/2 площею 12,2 кв.м., що розташована у двокімнатній квартирі № 104 загальною площею 37,3 кв.м. по вул. Українській, будинок № 4 в м. Запоріжжі, суд першої інстанції виходив з того, що право користування позивача ліжко-місцем є обставиною, що не підлягає доказуванню, на підставі ст. 61 ЦПК України, а в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що відповідачі у справі не надають їй ключів від вхідної двері до квартири № 104.
Такі висновки відповідають встановленим обставинам справи, набутим доказам і вимогам закону.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Запорізької міської ради від 23.02.2012 року № 76 «Про зміну статусу 22/25 частини гуртожитку для малих сімей по вул. Українська, 4» квартира № 104 у вказаному будинку, тимчасово залишена для використання під гуртожиток для малих сімей (а.с.40).
Право власності на 22/25 частин об'єкту нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, 4 зареєстроване за Територіальною громадою м. Запоріжжя (а.с. 4, 48).
Квартира № 104 за адресою по вул. Українська, 4 є двокімнатною, та складається з двох ізольованих кімнат та допоміжних приміщень.
01.10.2004 року у постійне користування за згодою балансоутримувача ТОВ « Наш вік» та управління житлового господарства Запорізької міської ради ОСОБА_4 була надана кімната площею 12,2 кв. м. у квартирі № 104/2 по вул. Українська, 4 м. Запоріжжя. На ім'я ОСОБА_4 було відкрито особистий рахунок № 930101539. з 01.10.2004 року.
Зазначені обставини були встановлені Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2008 року. Цим рішенням також був визнаний дійсним безстроковий договір найму від 26.05.2005 року ліжко-місця у кімнаті № 104/2, розташованій у будинку 4 по вул. Українській в м. Запоріжжі, укладений між КП «РЕПОГ» і позивачем ОСОБА_4 ( а.с. 6). Зазначене рішення набрало законної сили.
ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, кімната, 104/2 з 02.06.2006 року, що підтверджується довідкою обласного адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Запорізькій області від 01.07.2016 року (а.с. 8).
В силу до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
До 27.04.2016 року в цій кімнаті ( №104/2) другим ліжкомісцем з 15.11.2015 року користувалася ОСОБА_7, яка померла 27.04.2016 року.
Іншою ізольованою кімнатою № 104/1 площею 19.2 кв. м. користується ОСОБА_3, яка оселилась в квартиру на підставі ордера № 31 « Г», виданого на підставі рішення міського виконавчого комітету № 475\2 від 28.12.2006 року ( а.с. 9 зворот).
Кухня, коридор, санвузол квартири № 104 знаходяться в загальному користуванні сторін.
Судом також встановлено, що на вхідній двері було замінено замок, а відповідачі у справі ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_6, які проживають у спірній квартирі № 104\1 по вул. Українській в м. Запоріжжі не надають позивачу ключів від вхідної двері зазначеної квартири.
Таким чином, враховуючи наведене, та беручи до уваги, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.12.2008 року безстроковий договір найму від 26.05.2005 року ліжко-місця у кімнаті № 104/2, розташованій у будинку № 4 по вул. Українській в м. Запоріжжі, укладений між КП «РЕПОГ» і позивачем ОСОБА_4 визнано дійсним, тобто фактично встановлено законність користування ОСОБА_4 спірною кімнатою, її ж з підстав і в порядку, передбачених законом не виселено зі спірного житла або обмежено у праві користування (ч. 4 ст. 9 ЖК УРСР), тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідним способом захисту її прав буде ухвалення рішення про усунення перешкод у користуванні спірною квартирою та вселення її до кімнати за вказаною адресою, оскільки саме відповідачі перешкоджають їй потрапити до квартири.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно зазначив в рішенні, що відповідачі перешкоджають позивачу користуватись кімнатою № 104/2, оскільки позивачем не надано до суду першої інстанції жодного доказу на підтвердження зазначених обставин, не заслуговують на увагу, оскільки в судовому засіданні в суді першої інстанції сама відповідач ОСОБА_3 підтвердила, що ключі від вхідної двері квартири № 104 вона позивачу не надасть, позбавивши останню тим самим доступу до неї. Зазначені обставини не заперечувалися ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції.
Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_3 також зазначає, що ще за життя ОСОБА_7 вони змінили замки на вхідній двері спірної квартири.
Зазначене свідчить про те, що відповідачі перешкоджають ОСОБА_4 користуватись кімнатою № 104/2, оскільки квартира № 104 за адресою по вул. Українській в м. Запоріжжі складається з двох ізольованих кімнат та однієї вхідної двері, тому потрапити до кімнати № 104\2 позивач може лише через вхідні двері квартири № 104, ключів від якої у неї не має, через заміну замків відповідачами.
Таким чином, задовольняючи вимоги ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування жилим приміщенням та вселення, суд першої інстанції визначившись належним чином з характером спірних правовідносин, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, обґрунтовано виходив з характеру відносин, що склались між сторонами, та дійшов правильного висновку, що змінивши на вхідній двері квартири замки, відповідачі перешкоджають позивачу в користуванні квартирою, що є підставою для усунення перешкод в користуванні квартирою та її вселення.
За таких обставин суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, в результаті чого дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться фактично до переоцінки доказів, і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2017 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді: