№ 336/4206/17
пр. № 4-с/336/149/2017
Іменем України
03 серпня 2017 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк О.І., розглянувши скаргу Концерну «Міські теплові мережі», суб'єкт оскарження: державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1, зацікавлена особа ОСОБА_2, про визнання ненаправлення постанови стягувачеві неправомірним, визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною, визнання постанови про повернення виконавчого документу незаконною,-
Концерн «Міські теплові мережі» звернувся зі скаргою порядку ст. 383 ЦПК України, вказавши, що державним виконавцем було відкрите виконавче провадження з виконання судового наказу від 20.10.2015 року, натомість в ході виконавчого провадження, на думку стягувача, не було проведено певних дій, направлених на виконання судового наказу, а постановою від 20.10.2016 року виконавчий документ був повернутий. По суті просить визнати ненаправлення постанови від 20.10.2016 року у триденний строк стягувачу неправомірним, визнати бездіяльність державного виконавця, яка полягає у ненаправленні запитів до ДПІ, не винесенні постанови про арешт майна боржника, не реєстрації обтяження майна боржника, у відсутності інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відсунення об'єктів нерухомого майна, у відсутності відповідей на запити до ПФУ, до ДПІ, інших установ та органів, не звернення до органів поліції щодо приводу боржника, незверненні до суду щодо розшуку боржника, неправомірними; визнати постанову про повернення виконавчого документу від 20.10.2016 року незаконною.
Скарга Концерну «МТМ» вимогам чинного законодавства не відповідає.
Так, суб'єктом оскарження рішень, дій чи бездіяльності визначено особу, яка на час звернення зі скаргою не є державним виконавцем, тож не є і особою, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника.
Факт того, що ОСОБА_1 на час звернення зі скаргою не є державним виконавцем відомий представнику скаржника, оскільки про це зазначено в численних скаргах Концерну «Міські теплові мережі», поданих до суду останнім часом, а крім того, як зазначено у скарзі представник скаржника особисто отримувала документи у відділі виконавчої служби.
Також у скарзі вказано, що судовий наказ про стягнення з боржника коштів на користь Концерну «Міські теплові мережі» виданий Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 20.10.2015 року, натомість у вказану дату Шевченківським районним судом м. Запоріжжя такого судового наказу не видавалось, тож не виявляється можливим з'ясувати в межах виконання якого саме рішення суду, до яких відноситься і судовий наказ, подано скаргу.
Дата отримання копії судового наказу стягувачем очевидно не є датою видачі судового наказу, що прямо передбачено ст. 103 ЦПК України.
Статтею 383 ЦПК України вказано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Скаржником не додано до скарги жодного документу на підтвердження того, що оспорювану постанову було отримано підприємством 18.07.2017 року.
З доданої до скарги копії невідомо якого журналу, який з невідомо яких підстав опинився у Концерні «Міські теплові мережі», враховуючи, що надано лише один аркуш журналу начебто органу виконавчої служби, вбачається, що дату отримання визначити не виявляється можливим, адже у вказаному документі міститься виправлення. При цьому наступний запис датований чітко 13.07.2017 року, тож не зрозуміло яким чином попередній напис може бути 18.07.2017 року.
Також заявник не вказує коли він дізнався про бездіяльність державного виконавця, яку просить визнати неправомірною в другому пункті прохальної частини скарги.
За таких обставин суд позбавлений можливості встановити чи дотримано скаржником визначеного ст. 385 ЦПК строку звернення зі скаргою.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити скаргу Концерну «Міські теплові мережі» без руху для приведення її у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом визначення належного суб'єкта оскарження, надання доказів на підтвердження дотримання строків, передбачених ст. 385 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 385 ЦПК України,-
Скаргу Концерну «Міські теплові мережі», суб'єкт оскарження: державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1, зацікавлена особа ОСОБА_2, про визнання ненаправлення постанови стягувачеві неправомірним, визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною, визнання постанови про повернення виконавчого документу незаконною залишити без руху.
Надати скаржникові для усунення вищезазначених недоліків триденний строк з моменту отримання ухвали суду, інакше заяву вважати неподаною і повернути скаржникові.
Надіслати копію ухвали скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Дацюк