Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 28 липня 2017 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2016 року щодо нього,
Вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2016 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на нього обов'язки, передбачені пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК.
Вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2016 року вирок суду першої інстанції скасовано та ухвалено вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. В решті вирок суду залишено без змін.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вироку апеляційного суду у касаційному порядку.
Перевіривши матеріали касаційного провадження, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу засудженого слід йому повернути.
Відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК, касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Як убачається з даних, що містяться у матеріалах касаційного провадження, копію вироку апеляційного суду засуджений ОСОБА_4 , який був присутній під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції, отримав 21 квітня 2016 року. На момент проголошення судового рішення засуджений під вартою не тримався, оскільки міра запобіжного заходу у кримінальному провадженні відносно нього не обиралася.
Враховуючи зазначені обставини, останнім днем подачі касаційної скарги є 22 липня 2016 року, натомість засуджений звернувся до суду касаційної інстанції 10 липня 2017 року, що свідчить про пропуск ним процесуальних строків, встановлених на оскарження судових рішень у касаційному порядку. При цьому питання про поновлення строку на касаційне оскарження засуджений не порушує.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Керуючись ст. 429 КПК, п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року, колегія суддів
постановила:
Повернути касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3