Дата документу Справа № 317/540/17
Провадження № 11-кп/778/758/17 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 317/540/17 Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2
01 серпня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 17 лютого 2017 року, якою
задоволено частково подання начальника Біленьківської виправної колонії №99 УДПтС України в Запорізькій області про застосування заходу стягнення у вигляді переведення до приміщення камерного типу до засудженого ОСОБА_8 . Застосовано до засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , захід стягнення у вигляді переведення до приміщення камерного типу установи строком на 15 діб.
Згідно зі змістом судового рішення, до Запорізького районного суду Запорізької області надійшло подання начальника Біленьківської виправної колонії №99 УДПтС України в Запорізькій області про застосування заходу стягнення у вигляді переведення до приміщення камерного типу до засудженого ОСОБА_8 .
Подання обґрунтоване тим, що засуджений ОСОБА_8 відбуває покарання в Біленьківської ВК №99 УДПтС України в Запорізькій області з 17.04.2014 року. 02.02.2017 року в 08-15 годин під час прийому та здачі чергування ДІЗО установи засуджений ОСОБА_8 , 1992 р.н, який відбуває дисциплінарне стягнення в ДІЗО установи в камері №6, знаходився в камері з порушенням форми одягу та був не голений. На зроблене зауваження засуджений ОСОБА_8 в категоричній формі відмовився усунути недоліки, відреагував не тактовно, а саме: в грубій формі, вживаючи нецензурні слова висловлював своє незадоволення діями адміністрації при цьому виражався жаргонними висловлюваннями та звертався до представників адміністрації на «Ти», розмахував перед обличчям співробітників установи руками провокуючи на конфлікт. На неодноразові вимоги припинити протиправні дії засуджений ОСОБА_8 не відреагував, надати письмове пояснення відмовився.
Задовольняючи частково подання начальника Біленьківської ВК №99 УДПтС України в Запорізькій області, судом зазначено, що факти викладені в поданні, підтверджуються наданими до суду: характеристикою на засудженого ОСОБА_8 , довідкою про заохочення та стягнення від 07.12.2016 року, а також рапортами співробітників установи. Враховуючи всі обставини справи та вислухавши пояснення представника установи, суд вважав твердження адміністрації БВК-99, щодо порушення засудженим ОСОБА_8 правил внутрішнього розпорядку, обґрунтованим та вважав за необхідне призначити останньому стягнення, терміном який є співмірний з тяжкістю вчиненого правопорушення.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 посилаючись на незаконність судового рішення зазначає, що судом відмовлено в проведенні розслідування і допиту засуджених, які перебували на той час в ДІЗО, та прийняв рішення не перевіривши всі обставини справи. В ДІЗО проводиться відеоспостереження, але адміністрація установи не надала до суду відеозапис, спираючись на те, що були технічні проблеми. Апелянт вважає, що адміністрація установи не надала до суду достатніх та переконливих доказів вчиненого правопорушення. Враховуючи викладене, засуджений ОСОБА_8 просить провести розслідування, допитати засуджених та закрити справу.
Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; прокурора, який вважав, що судове рішення є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга такою, що не підлягає задоволенню; захисника засудженого, яка перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_8 задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У відповідності до п. 13-2 ч. 1 ст. 537 та п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України питання про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у вигляді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночні камери) вирішується судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
У відповідності до ч. 1 ст. 134 КВК України при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.
Частиною 9 ст.134 КВК України передбачено, що стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішного застосування інших заходів впливу.
Як вбачається з матеріалів провадження, засуджений ОСОБА_8 характеризується незадовільно. За період відбування покарання в Біленьківської ВК №99 УДПтС України в Запорізькій областідопустив 5 порушень встановленого режиму тримання, з яких 2 рази поміщався в ДІЗО, з них одного разу за зберігання заборонених предметів, одне стягнення не знято та не погашено у встановленому законом порядку, має 2 заохочення 22.08.2014 року та 24.11.2016 року за сумлінну поведінку та ставлення до праці. На виробництві установи не працевлаштований. З іншими засудженими може створити конфліктну ситуацію. Не завжди дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Не бере особистої участі в організації виховних заходів. Перебуває нам профілактичному обліку, як схильний до нападу на адміністрацію установи відбування покарань
Відповідно до витягу з протоколу №9 засідання комісії по профілактиці правопорушень від 10.02.2017 року, заслухавши начальника СПС ОСОБА_9 , який надав характеристику засудженому ОСОБА_8 та скоєному ним порушенню режиму відбування покарання, яке виразилося у не тактовній поведінці з представниками адміністрації, вирішили клопотати перед начальником установи про направлення матеріалів відносно засудженого ОСОБА_8 до суду про вирішення питання про переведення останнього до приміщення камерного типу.
Факти, які викладені в поданні, підтверджуються також рапортами співробітників колонії: начальника відділення СПС №6 ОСОБА_10 , молодшого інспектора ВНіБ ОСОБА_11 , помічника ЧПНУ ОСОБА_12 , ЧПНУ ОСОБА_13 , які дослідженні судом першої інстанції.
Актом від 02 лютого 2017 року встановлено, що ОСОБА_8 відмовився від надання пояснень щодо обставин, викладених в поданні.
Таким чином, ОСОБА_8 порушив ст. 107 п. 3 Кримінально-виконавчого кодексу України, п 2 розділу ІІІ ПВР УВП.
Дослідивши вказані обставини та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про застосування до засудженого ОСОБА_8 стягнення у вигляді переведення до приміщення камерного типу установи строком на 15 діб, оскільки кількість порушень, допущених ОСОБА_8 під час відбування покарання свідчить про їх систематичність, а негативна характеристика по місцю відбування покарання свідчить про те, що ОСОБА_8 у вчиненому не розкаявся, на шлях виправлення не став і до цього не прагне.
Посилання засудженого в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції неповно розглянув справу, апеляційний суд вважає непереконливими, оскільки ці посилання спростовуються матеріалами справи.
Інших письмових доказів, які б підтвердили доводи апеляційної скарги, засуджений, а ні до суду першої інстанції, а ні до апеляційного суду не надав.
Крім того, слід зазначити, що призначене ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 17 лютого 2017 року стягнення засуджений ОСОБА_8 станом на 01.08.2017 року вже відбув.
Враховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни чи скасування ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 17 лютого 2017 року.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 17 лютого 2017 року відносно ОСОБА_8 , залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4