Ухвала
31 липня 2017 рокум. Київ
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі колегії:
головуючоїОСОБА_1 ,
суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 на вирок Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 06 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 13 червня 2014 року у кримінальному провадженні № 12013030110000114,
У касаційній скарзі засуджений та захисник ставлять питання про перевірку у касаційному порядку вказаних судових рішень.
До скарги додали заяву про поновлення строку касаційного оскарження, мотивуючи тим, що їм не було відомо про ухвалу апеляційного суду, а її копію отримали лише 30 червня 2017 року.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши надані засудженим та захисником матеріали, колегія суддів не знаходить підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений ухвалою суду за клопотанням заінтересованої особи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
З копій доданих до касаційної скарги судових рішень вбачається, що засуджений ОСОБА_4 , який не утримувався під вартою, та адвокат ОСОБА_6 , який на той час здійснював захист інтересів обвинуваченого, були присутні в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції.
Таким чином, строк на касаційне оскарження судових рішень щодо ОСОБА_4 закінчився 14 вересня 2014 року. Проте засуджений та захисник ОСОБА_5 вперше звернулись з касаційною скаргою лише 22 липня 2017 року, тобто майже через три роки після спливу встановленого законом строку.
З огляду на те, що засуджений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_6 були присутні в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, тому несвоєчасне отримання копії ухвали апеляційного суду, а також вступ у справу захисника ОСОБА_5 не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження та не може бути підставою для його поновлення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, не знайшов підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, суд
Відмовити засудженому ОСОБА_4 та захиснику ОСОБА_5 в поновленні строку касаційного оскарження.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 на вирок Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 06 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 13 червня 2014 року повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
