донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
02.08.2017р. справа №908/346/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_5 (довіреність від 28.03.2017р.);
від відповідача:ОСОБА_6 (довіреність від 17.04.2017р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВиконавчого комітету Стрілківської сільської ради, с.Стрілкове, Генічеського району Херсонської області
на рішення господарського суду Запорізької області
від18.04.2017р. (повний текст підписано 26.04.2017р.)
по справі№908/346/17 (суддя В.Л. Корсун)
за позовомВиконавчого комітету Стрілківської сільської ради, с.Стрілкове, Генічеського району Херсонської області
до Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском», смт.Якимівка Якимівського району Запорізької області
простягнення 133574,58грн.
Виконавчий комітет Стрілківської сільської ради, с. Стрілкове, Генічеського району Херсонської області (Позивач) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском», смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області (Відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 133574,58грн., з яких:
- 100000,00грн., що були перераховані на виконання тристоронньої угоди від 10.04.2012р. з переведення боргу;
- 10149,42грн. сплачених 3% річних згідно наказу Господарського суду Херсонської області №923/695/13 від 15.10.2013р.;
- процентів нарахованих на підставі ст.536 Цивільного кодексу України в сумі 23245,16грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.04.2017р. (повний текст підписано 26.04.2017р.) у справі №908/346/17 у задоволені позовних вимог Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради було відмовлено в повному обсязі з мотивів недоведеності Позивачем факту безпідставного одержання та збереження Відповідачем коштів в сумі 110149,42грн. у розумінні ст.1212 Цивільного кодексу України, що зумовило також відмову у задоволені стягнення решти нарахувань.
Виконавчий комітет Стрілківської сільської ради, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду (справа була передана за підсудністю з Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ухвали останнього від 01.06.2017р.) в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 18.04.2017р. по справі №908/346/17 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає помилковий висновок суду про те, що на час розгляду справи рішення суду по справі №7/146-09 скасовано не було, не переглянуто за нововиявленими обставинами, а наказ за цим рішенням не визнаний таким, що не підлягає виконанню, адже, враховуючи повернення означеного судового наказу Стягувачу за власною заявою, що свідчить про добровільну відмову останнього від його виконання та неможливість повторного звернення з означеним виконавчим документом до виконавчої служби, рішення та наказ у справі №7/146-09 не створюють правових наслідків для жодної із сторін. В свою чергу, визнання недійсним первинних правочинів (додаткової угоди до контракту №4 віл 13.09.1994р., на підставі якої у Позивача виник обов'язок щодо сплати боргу Відповідачу та задоволення позовних вимог у справі №7/146-09), зумовлює настання наслідків, передбачених ст.216 Цивільного кодексу України. Таким чином, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, у Позивача були відсутні підстави для виконання тристоронньої угоди від 10.04.2012р. на забезпечення виконання судового рішення у справі №7/146-09, що є нововиявленою обставиною, яка виникла внаслідок прийняття рішення по справі №913/952/15 та зумовила відсутність обов'язку у Позивача сплачувати борг. Таким чином, визнання недійсною додаткової угоди до контракту №4 віл 13.09.1994р. означає, що у Позивача ніколи не виникали зобов'язання за означеним контрактом перед Відповідачем, в тому числі і за тристоронньою угодою від 10.04.2012р., яка фактично була реструктуризацією заборгованості Позивача, а отже сплачені за ними кошти підлягають поверненню як безпідставно набуті.
За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2017р. було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 02.08.2017р. об 14:00.
У зв'язку зі звільненням з посади через відставку головуючого судді Ломовцевої Н.В., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2017р. відповідно до пунктів 2.3.23, 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.13 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду було здійснено повторний автоматизований розподіл справи №908/346/17, яким змінено склад колегії суддів для розгляду цієї справи на: головуючий (суддя-доповідач) - Попков Д.О., судді Зубченко І.В., Марченко О.А.
Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Представник Скаржника у судове засідання 02.08.2017р. з'явився, доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в останній та додаткових поясненнях, вказавши на запитання суду, що згадувані у платіжних дорученнях (а.с.а.с.31, 32 т.1) про перерахування Відповідачеві 100000грн. судовий акт та угода наразі є чинними.
Представник Відповідача у судове засідання 02.08.2017р. з'явився, проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.а.с.5-10 т.2) та додаткових поясненнях.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:
Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009р. у справі № 7/146-09 (а.с.а.с.90-91 т.1), що набрало законної сили та на теперішній час є чинним, позовні вимоги Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском» до Стрілківської сільської ради були задоволені в повному обсязі - стягнуто на користь Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском» заборгованість за контрактом №4 в сумі 412720,67грн., інфляційні втрати в сумі 253309,15грн., 3% річних і сумі 37585,85грн. та пені в сумі 49119,41грн.
Так, в рішенні Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009р. у справі №7/146-09 було встановлено, що 13.09.1994р. між радгоспом ім.газети «Радянська Україна» та Спеціалізованим виробничим підприємством по газифікації «Аском» було укладено контракт №4 на будівництво газопостачання у с.Стрілкове Генічеського району. (а.с.а.с.167,168 т.1) В той час, 10.01.1999р. було укладено Додаткову угоду до контракту №4 від 13.09.1994р., відповідно якої Стрілківська сільська рада набула статусу Замовника за означеним контрактом (а.с.а.с.169,170 т.1)
Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2009р. на виконання вищезазначеного судового рішення місцевим господарським судом було видано наказ. (а.с.92 т.1)
Згодом, 10.04.2012р. між Стрілківською сільською радою, Виконавчим комітетом Стрілківської сільської ради та Приватним спеціалізованим виробничим підприємством «Аском» було укладено тристоронню угоду на забезпечення виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009р. по справі №7/146-09 та стягнення коштів зі Стрілківської сільської ради згідно наказу господарського суду Херсонської області. (а.с.93 т.1)
За умовами означеної угоди, Стрілківська сільська рада, на підставі рішення сесії №338 від 06.04.2012р. (а.с.49 т.1), доручила Виконавчому комітету сільської ради сплатити Приватному спеціалізованому виробничому підприємству «Аском» за рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009р. у справі №7/146-09 борг в сумі 760574,93грн., а Виконавчий комітет сільської ради взяв на себе такі зобов'язання щодо сплатити зазначених грошових коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, Виконавчий комітет Стрілківської сільради свої зобов'язання за вищеназваною угодою та рішенням у справі №7/146-09 виконав частково, перерахував грошові кошти в загальній сумі 100000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №743 від 19.04.2012р. на суму 50000,00грн. (а.с.51 т.1) та №851 від 25.05.2012р. на суму 50000,00грн. (а.с.52 т.2), які в призначеннях платежу містили посилання саме на згадувані судове рішення у справі 7/146-09 та угоду від 10.04.2012р.
Стягнення сплачених Позивачем в добровільному порядку 100000,00грн. на виконання угоди від 10.04.2012р. - є першою складовою стягуваної в межах розглядуваної справи №908/346/17 суми коштів, як безпідставно набутих Відповідачем.
Між тим, у зв'язку з невиконанням Виконавчим комітетом Стрілковської сільської ради своїх договірних обов'язків щодо повної та своєчасної оплати боргу за вказаною тристоронньою угодою від 10.04.2012р., Приватне спеціалізоване виробниче підприємство «Аском» неодноразово звертався до Господарського суду Херсонської області з позовами про стягнення сум боргу.
Так, рішенням Господарського суду Херсонської області від 22.07.2013 по справі №923/695/13 позовні вимоги Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском» до Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради про стягнення інфляційних втрат в сумі 139566,07грн. та 3% річних в сумі 50345,28грн. було задоволено в повному обсязі.
В свою чергу, 03.10.2013р. постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі №923/695/13 (а.с.а.с.10-13 т.1), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2013р. (а.с.а.с.14,15 т.1), рішення Господарського суду Херсонської області від 22.07.2013р. по справі №923/695/13 було скасовано частково - стягнуто з Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради на користь Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском» 3% річних в сумі 10149,42грн., тоді як в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат в сумі 139566,07грн. та 3 % річних в сумі 40195,86грн. відмовлено через безпідставність нарахування інфляційних та річних до моменту укладення угоди від 10.04.2012р. на забезпечення виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009р. по справі №7/146-09.
Так, 15.10.2013р. Виконавчим комітетом Стрілківської сільської ради були перераховані кошти в сумі 10149,42грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією меморіального ордеру №2 (#63958010) від 19.02.2014р. (а.с.50 т.1)
Стягнення сплачених Позивачем в добровільному порядку 10149,42грн. на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2013р. по справі №923/695/13 - є другою складовою стягуваної в межах розглядуваної справи №908/346/17 суми коштів, як безпідставно набутих Відповідачем.
Окрім того, місцевим судом було встановлено, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 19.08.2014р. у справі №923/1121/14 у задоволені позовних вимог Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском» про стягнення з Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради суми залишку заборгованості в розмірі 660574,93грн. за угодою від 10.04.2012р. було відмовлено.
16.10.2014р. постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі №923/1121/14 зазначене рішення суду було скасовано та ухвалено нове, яким позов Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском» задоволено та стягнуто на користь останнього з Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради 660574,93грн. заборгованості за тристоронньою угодою від 10.04.2012р. Означена постанова суду була мотивована наявністю додаткової угоди, відповідно якої Стрілківська сільська рада замінила сторону у контракті №4 від 13.09.1994р. та угодою від 10.04.2012р. на забезпечення виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009р. по справі №7/146-09.
Також матеріали справи містять рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.04.2015р. по справі №908/5956/14 (а.с.а.с.94-97 т.1), яким у задоволені позову Стрілківської сільської ради до Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском» та до Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради про розірвання угоди від 10.04.2012р. на забезпечення виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009р. по справі №7/146-09 було відмовлено. Означене рішення оскаржено не було та набрало законної сили.
В свою чергу, рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.07.2015р. по справі №923/952/15 (а.с.а.с.65-68 т.1), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. (а.с.а.с.69-72 т.1) та постановою Вищого господарського суду від 03.02.2016р. по справі №923/952/15 (а.с.а.с.73-75 т.1) позовні вимоги Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради до Стрілківської сільської ради та Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском» про визнання недійсною укладеної між останніми додаткової угоди від 10.01.1996р. до контракту №4 від 13.09.1994р., укладеного між Приватним спеціалізованим виробничим підприємством «Аском» та радгоспом «ім. газети Радянська Україна» на газифікацію села Стрілкове Генічеського району Херсонської області були задоволені повністю - визнано недійсною додаткову угоду, укладену між Приватним спеціалізованим виробничим підприємством «Аском» та Стрілківською сільською радою від 10.01.1996р. до контракту №4 від 13.09.1994р. на будівництво газопостачання у с.Стрілкове Генічеського району Херсонської області, відповідно якої Стрілківська сільська рада набула статусу Замовника за означеним контрактом.
Згодом, у листопаді 2015р. Виконавчий комітет Стрілківської сільської ради звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови від 16.10.2014р. по справі №923/1121/14 за нововиявленими обставинами з посланням на те, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 20.07.2015р. у справі №923/952/15, яке набрало законної сили, було визнано недійсною додаткову угоду, укладену між Приватним спеціалізованим виробничим підприємством «Аском» та Стрілківською сільською радою 10.01.1996р. до контракту №4 від 13.09.1994р. на будівництво газопостачання у с.Стрілкове Генічеського району Херсонської області та відповідно якої Стрілківська сільська рада набула статусу Замовника за означеним контрактом.
10.03.2016р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами було відмовлено.
Втім, Постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2016р. (а.с.а.с.27-29 т.1) скасовано ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2016р., а справу направлено для нового розгляду до суду апеляційної інстанції.
Так, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016р. у справі №923/1121/14 (а.с.а.с.30-32 т.1), залишену без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2016р. (а.с.а.с.33-35 т.1) заяву Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2014р. за нововиявленими обставинами було задоволено, а зазначену постанову скасовано, апеляційну скаргу Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 19.08.2014р. у справі №923/1121/14, яким відмовлено у стягненні з Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради суми залишку заборгованості в розмірі 660574,93грн. за угодою від 10.04.2012р., залишено без змін.
Таким чином, враховуючи задоволення заяви Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016р. у справі №923/1121/14, останній звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском» про стягнення грошових коштів набутих без достатньої правової підстави, що були раніше сплачені Відповідачу на виконання тристоронньої угоди від 10.04.2012р., укладеної на забезпечення виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009р. по справі №7/146-09 в сумі 100000,00грн. та на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2013р. по справі №923/695/13 в сумі 10149,42грн., та нарахованих на цю суму, відповідно ст.536 Цивільного кодексу України, процентів.
Між тим, місцевий господарський суд своїм рішенням відмовив у задоволені означених позовних вимог з мотивів не доведення Позивачем належними та допустимими доказами факту збереження Відповідачем стягуваних сум грошових коштів без достатньої правої підстави, які підлягають поверненню в порядку ст.1212 Цивільного кодексу України, що зумовило також відмову у задоволені процентів, передбачених ст.536 Цивільного кодексу України.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:
Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває в залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Сутність заявлених позовних вимог, у даному випадку, полягає в поверненні на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України грошових коштів набутих без достатньої правової підстави, що були раніше сплачені Відповідачу на виконання тристоронньої угоди від 10.04.2012р., укладеної між сторонами на забезпечення виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009р. по справі №7/146-09 в розмірі 100000,00грн. та на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2013р. по справі №923/695/13 в розмірі 10149,42грн., з нарахованими на них процентів, передбачених ст.536 Цивільного кодексу України.
В свою чергу, за змістом ст.1212 Цивільного кодексу України, обов'язковою умовою для повернення майна на підставі цієї норми є одночасна сукупність трьох елементів:
- збільшення (набуття) майна у набувача (або збереження такого майна) з одночасним зменшенням майна у потерпілого у відповідному розмірі (або не збільшення такого майна);
- збільшення (збереження) майна у набувача за рахунок потерпілого;
- первісна відсутність правових підстав для збільшення (збереження) майна у набувача, або відпадіння таких підстав у подальшому.
Встановлення сукупності зазначених умов є предметом доказування для Позивача та, відповідно, оцінки для суду.
Наразі, факт здійснення Позивачем платежу та його отримання Відповідачем в розмірі заявленої до стягнення суми, що підтверджується платіжними дорученнями №743 від 19.04.2012р. на суму 50000,00грн., №851 від 25.05.2012р. на суму 50000,00грн. та меморіальним ордером №2 (#63958010) від 19.02.2014р. на суму 10149,42грн., встановлений місцевим судом і не оспорюваний сторонами, достатньою мірою вказує на збільшення майна Відповідача як набувача коштів за рахунок їх платника (Позивача).
Втім, означених обставин є недостатньо для задоволення заявленого позову, з огляду на наступне:
Відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, укладена між сторонами та Стрілківською сільською радою тристороння угода від 10.04.2012р. на забезпечення виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009р. по справі №7/146-09 є належною підставою для виникнення у сторін кореспондуючих прав і обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що отримані Відповідачем суми коштів в розмірі 100000,00грн. на підставі тристоронньої угоди від 10.04.2012р., відповідно до платіжних доручень №743 від 19.04.2012р. та №851 від 25.05.2012р., яка є належною підставою для набуття Відповідачем права на отримання стягуваних грошових коштів, автоматично виключає безпідставність набуття стягуваних грошових коштів на момент такого набуття. При цьому, означена угода презюмується дійсною в порядку ст.204 Цивільного кодексу України і належних у розумінні ст.215 цього Кодексу доказів спростування цієї презумпції Позивачем всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу до справи не надано.
Більш того, як вірно було зазначено місцевим господарським судом, рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009р. по справі №7/146-09, на виконання якого сторонами було укладено угоду від 10.04.2012р., наразі є чинним та є самостійною належної підставою для здійснення платежу на користь Відповідача, який може виконуватися не тільки визначеним у рішення Відповідачем-боржником, але й і іншою особою згідно ст.528 Цивільного кодексу України.
Окрім того, сплачені Відповідачу кошти в сумі 10149,42грн. на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2013р. по справі №923/695/13, що підтверджується належним чином засвідченою копією меморіального ордеру від 19.02.2014р. №2 (#63958010), також не підлягають поверненню Позивачу на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України, оскільки були сплачені на виконання чинного судового рішення, яким застосовано ст.625 Цивільного кодексу України.
Доводи викладені в апеляційній скарзі з приводу наявності нововиявлених обставин відхиляються апеляційним господарським судом, як юридично неспроможні, оскільки рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009р. по справі №7/146-09, на виконання якого сторонами було укладено угоду від 10.04.2012р., а також постанова Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2013р. по справі №923/695/13, на підставі якої з Позивача було стягнуто 10149,42грн. за неналежне виконання угоди від 10.04.2012р. переглянуті за нововиявленими обставинами (рішення Господарського суду Херсонської області від 29.07.2015р. по справі №923/952/15, яким було визнано недійсною додаткову угоду, укладену між Приватним спеціалізованим виробничим підприємством «Аском» та Стрілківською сільською радою від 10.01.1996р. до контракту №4 від 13.09.1994р.) в порядку ст.114 Господарського процесуального кодексу України не були, а скасована за результатами перегляду за нововиявленими обставинами постанова Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2014р. у справі №923/1121/14 про стягнення з Позивача залишку заборгованості в розмірі 660574,93грн. за угодою від 10.04.2012р., не скасовує означених вище підстав для набуття Відповідачем сплачених Позивачем на його користь коштів.
Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що визнання недійсною додаткової угоди від 10.01.1996р. до контракту №4 від 13.09.1994р. не зумовлює автоматичних наслідків недійсності тристоронньої угоди від 10.04.2012р., яка не є додатковим правочином до укладеного контракту, а укладена саме на виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009р. по справі №7/146-09, яким було встановлено заборгованість Позивача перед Відповідачем та яке, наразі, є чинним.
Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що отримані Відповідачем кошти в сумі 100000,00грн., що були перераховані на виконання угоди від 10.04.2012р. та кошти в сумі 10149,42грн., що були сплачені Відповідачу на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2013р. по справі №923/695/13 є належними підставами для набуття Відповідачем права на отримання стягуваних грошових коштів, що автоматично виключає (в силу відсутності рішення про недійсність означеної угоди та про скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2013р. по справі №923/695/13) безпідставність набуття стягуваних грошових коштів на момент такого набуття.
Означене також, як вірно було зазначено судом першої інстанції, виключає можливість стягнення з Відповідача процентів нарахованих на підставі ст.536 Цивільного кодексу України в сумі 23245,16грн. Більш того, виходячи з наведеного у Позові нормативного обґрунтування означеної складової позовних вимог, апеляційний суд звертає увагу на безпідставність застосування ст.231 Господарського кодексу України та ст.1048 Цивільного кодексу України в силу їх несумісної з кондикційними правовідносинами природи для обґрунтування розміру процентів у порядку ст.1214 та 536 Цивільного кодексу України.
Враховуючи наведене, а також те, що будь-яких інших підстав, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін, що за змістом ст.49 вказаного Кодексу має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради, с.Стрілкове, Генічеського району Херсонської області на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.04.2017р. (повний текст підписано 26.04.2017р.) у справі №908/346/17 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Запорізької області від 18.04.2017р. (повний текст підписано 26.04.2017р.) у справі №908/346/17 залишити без змін.
3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: Д.О. Попков
Судді: І.В. Зубченко
ОСОБА_3
Надрук. 4 примірників: 1-2 - сторонам, 3- у справу, 4- ГСЗО